"22" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/963/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/963/19
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН" (65028, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, код - 42599575)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕДІС УКРАЇНА" (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4А, код - 30622532)
про визнання порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції та зобов'язання внести зміни до договору поставки
з підстав порушення законодавства у сфері економічної конкуренції
за участю представників сторін:
від позивача: Глушко Г.М. - ордер
від відповідача: Мозговий О.В. - ордер
СУТЬ СПОРУ: 02.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕДІС УКРАЇНА" (далі - Відповідач) про визнання, що ТОВ «Тедіс Україна» порушує законодавство у сфері захисту економічної конкуренції, шляхом нав'язування ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» умов придбання тютюнових виробів за договором поставки, а саме: зобов'язує надавати банківську гарантію, поруку, заставу для придбання ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» тютюнових виробів та про зобов'язання ТОВ «Тедіс Україна» внести зміни до договору поставки №01- ОД/19/КК від 29 січня 2019 року та виключити з договору пункти 4.14. та 4.15. шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
03.04.2019 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
25.04.2019 року суд отримав відзив на позов, яким відповідач просить суд в задоволені позову відмовити.
16.05.2019 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, судове засідання призначив на 22.05.2019 року о 15:40.
У судовому засіданні 25.04.2019 року та 16.05.2019 року оголошувалась перерва.
Під час розгляду справи представник Позивача позов підтримав, представник Відповідача проти позову заперечив.
29.01.2019 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (продавець) був укладений договір поставки №01-ОД/19/КК, за умовами якого, Відповідач зобов'язався передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність Позивача, а останній зобов'язався приймати та оплачувати такий товар.
В ході виконання зобов'язань за Договором поставки Позивач отримав лист від Відповідача від 27.02.2019 р. з вимогою надати банківську гарантію для забезпечення виконання зобов'язань за Договором поставки. Вимогу про надання банківської гарантії Відповідач обґрунтовував умовами, передбаченими пунктами 4.5., 4.14. та 4.15. Договору поставки.
У відповідь на вищезазначений лист Позивач повідомив про свою незгоду з вимогами Відповідача щодо укладення Позивачем договору про надання банківських гарантій та запропонував Відповідачу внести зміни до Договору поставки, виключивши з договору пункти 4.14. та 4.15. (лист від 05.03.2019 р,).
В подальшому Позивач від Відповідача отримав лист від 15.03.2019 р. в якому останній відхилив пропозицію ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» укласти додаткову угоду до Договору поставки та повідомив, що в разі ненадання банківської гарантії або іншого виду забезпечення, Відповідач залишає за собою право здійснювати майбутні поставки на умовах повної передоплати.
Позивач вважає, що вимога Відповідача та умови Договору поставки щодо обов'язку Позивача надавати банківську гарантію та інші види забезпечення виконання зобов'язань (пункти 4.14 та 4.15. Договору поставки) є незаконними, необґрунтованими, неприйнятними для конкурентного середовища, такими що порушують права Позивача, та свідчать про порушення Відповідачем законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, а відтак - мають бути виключені з Договору поставки.
Тому, посилаючись на ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції", ст. 1, 3, 627 ЦК України, ст. 188 ГК України позивач просить суд:
1. Визнати, що ТОВ «Тедіс Україна» порушує законодавство у сфері захисту економічної конкуренції, шляхом нав'язування ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» умов придбання тютюнових виробів за договором поставки, а саме: зобов'язує надавати банківську гарантію, поруку, заставу для придбання ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» тютюнових виробів.
2. Зобов'язати ТОВ «Тедіс Україна» внести зміни до договору поставки №01- ОД/19/КК від 29 січня 2019 року та виключити з договору пункти 4.14. та 4.15. шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Відповідач вказав у відзиві на позов, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на свободу укладення договорів та відсутність законодавчо встановленого обов'язку внесення відповідних змін до спірного договору.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.
Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.
Аналогічні положення містить і ГК України.
Так, відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання; належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як було зазначено вище, 29 січня 2019 року між ТОВ «Тедіс Україна» та ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» був укладений договір поставки №01-ОД/19/КК, за умовами якого, Відповідач зобов'язався передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність Позивача, а останній зобов'язався приймати та оплачувати такий товар на умовах, зазначених у цьому договорі.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача внести зміни до договору поставки, Позивач зазначає, що пунктом 4.8. договору в редакції протоколу розбіжностей, сторони визначили, що поставка товару здійснюється виключно на умовах відтермінування оплати за придбаний товар з максимальним строком 14 календарних днів, без будь-яких додаткових застережень. Позивач вважає, що пропозиція Відповідача надати банківські гарантії забезпечення виконання зобов'язань Позивача за договором поставки суперечить умовам договору та порушує інтереси Позивача.
Суд звертає увагу Позивача, що пункт 4.8. договору поставки не визначає порядку розрахунків Позивача з Відповідачем, а лише встановлює строк відтермінування оплати за придбаний товар на умовах відстрочення платежу.
Порядок та умови розрахунків за поставлений товар погоджений сторонами у статті 4 договору поставки.
Так, відповідно до п. 4.5. договору поставки за згодою продавця покупцеві товар може відпускатись на умовах повної передоплати або з відтермінуванням оплати за отриманий товар.
В п.4.14. договору поставки сторони погодили, що виконання зобов'язань покупця щодо оплати за придбаний товар за даним договором може, на вимогу продавця, забезпечуватись банківською гарантією, заставою, порукою та іншими способами забезпечення виконання зобов'язань, передбаченими чинним законодавством України.
Отже, пропозиція Відповідача надати банківську гарантію у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки, яка викладена у листі від 27.02.2019 р., заявлена Відповідачем у відповідності до умов договору поставки.
При цьому слід враховувати, що за приписами ст.188 ГК України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання - є неприпустимим у відповідності ч.1 ст. 6 та ч.5, 6 ст.19 ГК України.
Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
З урахуванням положень п.2 ст.1 ЦК України відносини повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. А прийняттям нової редакції ЦК України був запроваджений новий принцип - принцип свободи договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, відповідно до ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Також і пунктом 9.2. договору поставки передбачено, що даний договір може бути доповнено, змінено, уточнено за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли взаємної згоди щодо зміни умов договору поставки, а відтак, зважаючи на вищевказані норми Цивільного та Господарського кодексів України, позовна вимога щодо зобов'язання ТОВ «Тедіс Україна» внести зміни до договору поставки є необґрунтованою, оскільки у відповідача відсутні, законодавчо встановлені обов'язки щодо внесення відповідних змін до договору.
Крім того, суд зазначає, що Позивач безпідставно посилається на Рішення Антимонопольного комітету України від 16 грудня 2016 року №551-р як на підставу своїх вимог.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 16 грудня 2016 року №551-р було встановлено, що ТОВ «Тедіс Україна» займало монопольне (домінуюче) положення на ринку дистрибуції тютюнових виробів в період з 2013 по 2015 роки.
Натомість, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з 29 січня 2019 року, тобто - з моменту укладення договору поставки.
Також суд зазначає, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів в підтвердження того, ТОВ «Тедіс Україна» порушує законодавство у сфері захисту економічної конкуренції, шляхом нав'язування ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» умов придбання тютюнових виробів за договором поставки, через обов'язок надання банківської гарантію, поруки або застави для придбання ТОВ «Омега Трейд Дистрибьюшн» тютюнових виробів.
Отже, на думку суду, Позивач не довів належними та допустимими доказами, що Відповідач порушує вимоги чинного Законодавства України, або умови Договору, або охоронювані Законом інтереси Позивача.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на викладене, в задоволені позову слід відмовити з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .
Повне рішення складено 27 травня 2019 р.
Суддя О.А. Демешин