21 травня 2019 року Справа № 915/1009/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 10а) в особі: філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації спеціалізованого морського порту «Октябрьск») (54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні переробні технології» (04201, м. Київ, вул. Полярна, 20, офіс 218)
про: стягнення 1879,97 грн,
від позивача: Мар'янко Ю.І. - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
15.04.2019 державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації спеціалізованого морського порту «Октябрьск») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 454/20-01-19/Вих/20 від 11.04.2019 до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні переробні технології» про стягнення пені за порушення строків надання послуг в сумі 1879,97 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 52-В-ФОК-18 від 22.05.2018; заявки № 3/17/18-1585 від 06.06.2018; претензії щодо сплати штрафних санкцій з відповіддю на неї; актів надання послуг № 767 від 20.07.2018, № 768 від 20.07.2018, № 769 від 20.07.2018, № 770 від 20.07.2018, № 771 від 20.07.2018, № 772 від 20.07.2018; платіжного доручення № 1964 від 27.07.2018; застосування норм статей 526, 530, 610, 612, 629, 631 Цивільного кодексу України, статей 193 Господарського кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасності надання обумовлених договором послуг, що стало підставою для застосування позивачем штрафних санкцій до відповідача.
Ухвалою суду від 22.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1009/19; розгляд справи по суті призначено на 21.05.2019 о 09 год. 30 хв.; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
03.05.2019 до суду від позивача надійшло клопотання № 443/20-01-09 від 03.05.2019 на виконання ухвали суду від 22.04.2019.
16.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив № 402 від 14.05.2019 на позовну заяву філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення штрафних санкцій.
Відповідач у відзиві просить суд винести ухвалу, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Так, відповідачем не заперечено проти вимог щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 1879,97 грн та поінформовано суд про те, що керівництвом було прийнято рішення про добровільну сплату штрафних санкцій позивачу та компенсувати йому сулові витрати.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
21.05.2019 в судове засідання з'явився лише представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем 02.05.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2019 у справі № 915/1009/19 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136342270. При цьому, у відзиві № 402 від 14.05.2019 відповідач повідомив суд про те, що товариство не зможе забезпечити участь свого представника у судовому засіданні під час розгляду справи, яке має відбутися 21.05.2019 о 09 год. 30 хв.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 21.05.2019 під час розгляду справи по суті представник позивача доповів предмет та підстави позовних вимог.
У судовому засіданні, у зв'язку з розглядом справи по суті за відсутності відповідача, суд оголосив стислий зміст відзиву.
Представник позивача підтвердив факт погашення заявленого до стягнення боргу відповідачем та підтримав клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до змісту статей 195, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 21.05.2019 за результатами розгляду даної справи проголосив вступну та резолютивну частину ухвали.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, суд -
22 травня 2018 року між державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації спеціалізованого морського порту «Октябрьск») та товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічні переробні технології» був укладений договір № 52-В-ФОК-18 про надання послуг (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач, як виконавець, зобов'язався протягом строку дії Договору надати замовнику послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами за кодом ДК 021:2015 90520000-8 (послуги у сфері поводження з небезпечними відходами, що утворюються в процесі господарської діяльності філії) (далі - Послуги), а позивач, як замовник, прийняти та оплатити такі Послуги. Надання Послуг передбачає організацію процесу вилучення відходів, безпосереднє вилучення відходів та організацію перевезення відходів з території Замовника для подальшого безпечного поводження із цими відходами.
За умовами наведеного Договору:
- ціна цього Договору (загальна вартість Послуг за цим Договором) становить 59722,10 грн без ПДВ, крім того ПДВ 11944,42 грн, всього ціна Договору 71666,52 грн з ПДВ, що складається з суми вартості та обсягів всіх наведених Послуг, які замовник може отримати відповідно до умов цього Договору (п. 2.1 Договору);
- розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами відповідних Актів наданих послуг на підставі оригіналу належним чином оформленого рахунку (п. 2.4 Договору);
- орієнтовний обсяг та перелік відходів, що підлягають вилученню, зазначаються у відповідній Заявці, зразок якої наведений у Додатку 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною. Замовник направляє Заявку па адресу виконавця за допомогою засобів факсимільного зв'язку на номер (відсутній) або електронною поштою на адресу info@ertec.com (п. 3.1 Договору);
- строк надання Послуг - протягом 2018 року, впродовж 10-ти робочих днів з дати отримання виконавцем Заявки (п. 3.2 Договору);
- вилучення відходів за кількістю та якістю проводиться за місцезнаходженням замовника за участю представників сторін (п. 3.3 Договору);
- під час вилучення відходів сторони складають Акт приймання-передачі відходів, що підписується представниками сторін. Завантаження відходів на транспорт виконавця здійснюється персоналом замовника. Транспортування відходів здійснюється силами і за рахунок виконавця. Виконавець використовує тару замовника. Тара замовника після вивозу відходів поверненню не підлягає (п. 3.4 Договору);
- надання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником за кожною Заявкою оформлюється Актом наданих послуг, який готується та надається виконавцем замовнику протягом 3 робочих днів після фактично наданих послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання Акта наданих послуг перевіряє його достовірність в частині фактично наданих Послуг, підписує його та направляє виконавцю, або, у цей же строк, направляє мотивоване заперечення проти такого підписання (п. 3.5 Договору);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством України (п. 5.1 Договору);
- за порушення виконавцем строків виконання зобов'язання, замовник стягує з виконавця пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, замовник додатково стягує з виконавця штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 5.2 Договору);
- цей Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін, якщо такі використовуються, і діє до 31.12.2018 року, а в частині зобов'язань, які виникли в період дії Договору і відповідальності за їх виконання - до повного їх виконання, проведеного в належному порядку (п. 7.1 Договору).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як замовника, до відповідача, як виконавця, щодо стягнення з останнього пені внаслідок порушення відповідачем.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За правилами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, позивачем 06.06.2018 було оформлено заявку № 3/17/18-1585 про надання послуг з договором. Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаної заявки відповідачеві. Разом із тим, із відповіді на претензію № 211 від 04.03.2019 вбачається, що відповідач підтверджує факт надходження вказаної заявки на електронну адресу товариства 06.06.2018.
20.07.2018 товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічні переробні технології» було надано філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації спеціалізованого морського порту «Октябрьск») послуги із вилучення небезпечних відходів за Договором на загальну суму 62655,58 грн, що підтверджується актами надання послуг:
- № 767 від 20.07.2018 на суму 9888,00 грн;
- № 768 від 20.07.2018 на суму 19528,80 грн;
- № 769 від 20.07.2018 на суму 12186,96 грн;
- № 770 від 20.07.2018 на суму 9146,40 грн;
- № 771 від 20.07.2018 на суму 10901,52 грн;
- № 772 від 20.07.2018 на суму 1013,90 грн.
Крім того, цією ж датою відповідачем були виставлені позивачу рахунки на оплату на загальну суму 62655,58 грн:
- № 756 від 20.07.2018 на суму 9888,00 грн;
- № 757 від 20.07.2018 на суму 19528,80 грн;
- № 758 від 20.07.2018 на суму 12186,96 грн;
- № 759 від 20.07.2018 на суму 9146,40 грн;
- № 760 від 20.07.2018 на суму 10901,52 грн;
- № 761 від 20.07.2018 на суму 1013,90 грн.
27.07.2018 позивачем було проведено оплату за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 1964 від 27.07.2019 на суму 62665,60 грн з призначенням платежу «За послуги із вилучення небезпечних відходів, зг-но рах. № 756-761 від 20.07.2018 по дог. № 52-В-ФОК-18 від 22.05.2018 ПДВ - 10444,27 грн».
За твердженням позивача послуги були надані відповідачем з простроченням 30 днів.
За такого, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість зі сплати пені за договором № 52-В-ФОК-18 від 22.05.2018 в розмірі 1879,97 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до змісту ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум відповідачем не спростовано.
В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Водночас, в період розгляду даної справи, відповідач здійснив оплату пені за порушення строків надання послуг згідно п. 5.2 дог. № 52-В-ФОК-18 від 22.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 629 від 07.05.2019 на суму 1879,97 грн, наданим відповідачем до відзиву. Крім того, з наданого відповідачем до відзиву платіжного доручення № 628 від 07.05.2019 вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача суму 1921,00 грн, з призначенням платежу «Компенсація за сплату судових витрат згідно позовної заяви № 454/20-01-19/Вих/20 від 11.04.2019.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем повністю погашено заявлені позивачем за даним позовом до стягнення суми, а також компенсовано сплачений позивачем судовий збір між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму заборгованості за договором № 52-В-ФОК-18 від 22.05.2018.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Суд роз'яснює, що в силу приписів ч. 3, 5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі № 915/1009/19 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 27.05.2019.
Суддя О.Г. Смородінова