23.05.2019 р. Справа № 914/3412/15
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Київ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу
у справі №914/3412/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
до відповідача Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВІР» ЛТД, м.Золочів Львівська область
про стягнення 32 920,51 грн.
За участю представників:
від заявника (позивача): не з'явився;
від боржника (відповідача): не з'явився.
14.05.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу у справі №914/3412/15.
Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2019 р. заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.
Ухвалою від 15.05.2019 р. суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 23.05.2019 р. Вимоги до учасників процесу з розгляду заяви вказано у зазначеній ухвалі.
Заявник (позивача) явки повноважного представника в судове засідання 23.05.2019 р. не забезпечив.
Станом на 23.05.2019 р., на адресу суду від заявника (позивача) не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвали суду від 15.05.2019 р. або поштові конверти без вручення їх адресату. Поштові конверти надсилалися заявнику (позивачу) на адреси вказані:
- у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д;
- у поданій заяві, а саме: 49027, м.Дніпро, А/С 1800, та представнику заявника на адресу вказану у поданій заяві, а саме: 79019, м.Львів, вул.Липинського, 13А.
Як убачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення 17.05.2019 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м. Львів, індекс - 79019) та вручене 17.05.2019 р. особисто (представнику заявника - Гулкевич Н.І.).
Боржник (відповідач) явки повноважного представника в судове засідання 23.05.2019 р. не забезпечив.
Станом на 23.05.2019 р., на адресу суду від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 14.05.2019 р. або поштовий конверт без вручення його адресату.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВІР» ЛТД у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 80700, Львівська область, Золочівський район, м.Золочів, вул.О.Пчілки, буд. 8.
Поштовий конверт надсилався боржнику (відповідачу) на адресу вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 80700, Львівська область, Золочівський район, м.Золочів, вул.О.Пчілки, буд. 8.
Відповідно до частин 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 р. у справі №914/3412/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВІР» ЛТД про стягнення 32 920,51 грн. позов задоволено повністю та стягнуто з Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВІР» ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 9 378,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 706,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 835,40 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 218,00 грн. судового збору.
Вказане рішення сторонами до Львівського апеляційного господарського суду не оскаржувалось, відтак набрало законної сили.
На примусове виконання зазначеного рішення, 20.11.2015 р. Господарським судом Львівської області було видано відповідний наказ (далі - наказ). У наказі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 20.11.2015, а наказ дійсний для пред'явлення до виконання протягом одного року.
Як стверджує заявник, у своїй заяві, ПАТ КБ «Приватбанк» не мав можливості у строк до 20.11.2018 року пред'явити виконавчий документ до виконання. Строк пред'явлення виконавчого документу було пропущено за наступних причин боржник постійно обіцяв проплатити борг, а наказ суду був направлений в ГО, оскільки банк став державним - необхідно було провести звірку щодо наявних справ, після звірки направлений на Львів наказ суду згорів ймовірно під час пожежі в архіві банку 16 листопада 2018 року, який знаходився за адресою по вул.Стрийська, 12 в м.Львові.
Представником заявника (позивача) долучено до заяви Акт вих.№01-/47 від 27.03.2019 р., про втрату виконавчого листа про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3412/15 підписаний керівником та бухгалтером ПАТ КБ «Приватбанк».
У зв'язку з вищенаведеним, заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат наказу у справі №914/3412/15.
Розглянувши заяву, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно наказ підлягав пред'явленню до виконання до 20.11.2018 р.
Як вбачається з Акту вих.№01-/47 від 27.03.2019 р. наказ Господарського суду Львівської області від 20.11.2019 р. у справі №914/3412/15 втрачено та до виконання не пред'являвся.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).
Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про втрату Публічним Акціонерним товариством Комерційного банку «Приватбанк» наказу Господарського суду Львівської області від 20.11.2015 р. у справі №914/3412/15. Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.
Відповідно до п.19.4 розділу «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки судом поновлено заявнику строк для пред'явлення наказу до виконання, суд вважає заяву в частині видачі дублікату наказу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 326-329, п. 19.4 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу задовольнити.
2. Поновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 20.11.2015 р. у справі №914/3412/15 про стягнення з Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю «ГАВІР» ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 9 378,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 706,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 835,40 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 218,00 грн. судового збору.
3. Видати Акціонерному товариству Комерційного банку «Приватбанк» дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 20.11.2015 р. у справі №914/3412/15 про стягнення з Багатогалузево-універсального товариства з обмеженою відповідальністю "ГАВІР" ЛТД (80700, Львівська область, Золочівський район, м.Золочів, вул.О.Пчілки, буд 8; код ЄДРПОУ 22329611) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 9 378,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 706,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 835,40 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 218,00 грн. судового збору.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 27.05.2019 р.
Суддя Сухович Ю.О.