вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/570/19
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхім», м. Київ,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак», м. Бровари,
про стягнення 801 310,09 грн.
за участю представників:
від позивача: Кудренко К.В., керівник, витяг з ЄДР;
Волкодав І.Ю., адвокат, ордер КВ №384185;
від відповідача: не з'явився;
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдхім», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «Трейдхім»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.03.2019 № 01/03-19 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак», м. Бровари (далі по тексту - ТОВ «Валмпак»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 31.01.2017 № 31/01-17 ПЕ в розмірі 801 310,09 грн. з яких: 720 000,00 грн. основний борг за поставлений товар, 81 310,09 грн. пеня (за період 22.11.2018 - 28.02.2019), та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 019,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2017 ТОВ «Трейдхім» (постачальник) та ТОВ «Валмпак» (покупець) уклали договір поставки №31/01-17, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку продукції, а відповідач зобов'язався прийняти вказану продукцію та оплатити її вартість. У Додатку №2 від 31.10.2018 до договору сторони погодили поставу поліетилену вартістю 970200,00 грн. у строк до 01.11.2018. На виконання умов договору позивач 31.10.2018 поставив відповідачу товар на суму 970 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №211 від 31.10.2018. Позивач вказує, що відповідач лише частково оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим на момент звернення до суду з даним позовом існує заборгованість у розмірі 720 000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховану у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання передбачену договором пеню у розмірі 81 310,09 грн. за період 22.11.2018 - 28.02.2019.
Ухвалою суду від 05.03.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/570/19. Ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №911/570/19 призначено на 01.04.2019.
01.04.2019 від ТОВ «Валмпак» до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 01.04.2019 №33 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 01.04.2019 підготовче засідання відкладено на 22.04.2019. Ухвалою суду від 15.04.2019 підготовче засідання призначено на 23.04.2019.
16.04.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява від 16.04.2019 № 16/04-19 про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає про те, що після подання позову відповідачем було частково погашено основний борг, а саме в розмірі 30 000,00 грн., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 690 000,00 грн. та 111 310,09 грн. пені (за період з 22.11.2018 по 15.04.2019), та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 019,66 грн.
Ухвалою суду від 23.04.2019 прийнято до розгляду заяву позивача ТОВ «Трейдхім» від 16.04.2019 № 16/04-19, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2019.
14.05.2019 від ТОВ «Трейдхім» до господарського суду Київської області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №13/05-19 від 13.05.2019, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 791 310,09 грн., яка складається з 680 000,00 грн. основного боргу та 111 310,09 грн. пені. Зменшення розміру заявленої до стягнення суми основної заборгованості обґрунтовано тим, що 18.04.2019 відповідач сплатив 10 000,00 грн.
14.05.2019 від ТОВ «Трейдхім» до господарського суду Київської області надійшла заява про відшкодування судових витрат від 13.05.2019 №13/1/05-19, в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ «Валмпак» на користь ТОВ «Трейдхім» понесені судові витрати в розмірі 12 019,66 грн.
В судове засідання 20.05.2019 з'явились представник та керівник позивача, в судовому засіданні подали заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач в судове засідання 20.05.2019 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження від 05.03.2019 відповідач отримав 13.03.2019, ухвалу суду від 01.04.2019 отримав 08.04.2019, ухвалу від 15.04.2019 отримав 19.04.2019, що підтверджується залученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що відповідно до частини 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. за таких обставин суд залучив до справи та прийняв до розгляду заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши подану ТОВ «Трейдхім» заяву про зменшення розміру позовних вимог №13/05-19 від 13.05.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд встановив, що заява про зменшення розміру позовних вимог №13/05-19 від 13.05.2019 подана після закінчення підготовчого засідання у даній справі, а відтак вказану заяву суд залишає без розгляду.
Розглянувши позов ТОВ «Трейдхім» до ТОВ «Валмпак» про стягнення 801 310,09 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
31.01.2017 між ТОВ «Трейдхім» та ТОВ «Валмпак» укладено договір поставки №31/01-17 ПЕ, відповідно до умов якого:
- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати і оплачувати продукцію ( далі - товар) (п.1.1 договору);
- поставка товару здійснюється партіями. Партія товару, яку повинен поставити постачальник, визначається у погодженому сторонами додатку до договору, що є невід'ємною частиною договору. На основі погодженого сторонами додатку до договору постачальник складає видаткову накладну, яка підписується сторонами при прийманні-передачі товару та після її підписання стає невід'ємною частиною договору. (пункт 1.2 договору);
- у випадку несвоєчасної оплати (не оплати без обґрунтованих причин) товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожен день прострочення. (пункт 6.2 договору);
- сторони відповідно до п.6 ст. 232 господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку (п.6.4 договору);
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (пункт 9.1 договору);
- якщо жодна із сторін протягом 30 днів до дати припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, не виявить бажання припинити дію, строк дії договору вважається продовженим на наступний календарний рік (пункт 9.2 договору);
31.10.2018 ТОВ «Трейдхім» та ТОВ «Валмпак» уклали додаток №2 до договору №31/1-17ПЕ від 31.01.2017, відповідно до умов якого сторони погодили:
- загальна кількість тон товару: 22 тони ( пункт 1 додатку);
- строк поставки: до 01.11.2018 (пункт 2 додатку);
- місце та умови передачі (поставки) товару: на складі продавця (м. Київ, вул. Поліська, 15) (пункт 3 додатку);
- вартість товару: 970 200,00 грн. (пункт 4 додатку);
- умови оплати товару: покупець здійснює 100% оплату до 21.11.2018 (пункт 5 додатку).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару загалом на суму 970 200,00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією видаткової накладної №211 від 31.10.2018.
Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов додатку №2 від 31.10.2018 до договору №31/1-17ПЕ від 31.01.2017 сторони погодили, що умови оплати товару: покупець здійснює 100% оплату до 21.11.2018 (пункт 5 додатку)
Враховуючи наведене, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар за видатковою накладною №211 від 31.10.2018 є таким, що настав.
Відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару виконав частково, сплативши 280 200,00 грн., що підтверджується наступним:
- згідно виписки по рахунку ТОВ «Трейдхім» за період з 31.10.2018 до 28.02.2019 відповідач здійснював часткові оплати за поставлений товар та сплатив за вказаний період загалом 250 200,00 грн.: 19.12.2018 - 40 000,00 грн., 22.12.2018 - 40 000,00 грн., 26.12.2018 - 20 000,00 грн., 08.01.2019 - 30 200,00 грн., 11.01.2019 - 30 000,00 грн., 15.01.2019 - 30 000,00 грн., 16.01.2019 - 30 000,00 грн., 28.01.2019 - 30 000,00 грн.
- згідно виписки по рахунку ТОВ «Трейдхім» за період з 01.03.2019 до 16.04.2019 відповідач здійснював часткові оплати за поставлений товар та сплатив за вказаний період загалом 30 000,00 грн.: 01.03.2019 -10 000,00 грн., 04.03.2019 - 10 000,00 грн., 06.03.2019 - 10 000,00 грн.;
Отже, проаналізувавши подані позивачем первинні документи та здійснивши повторний розрахунок заборгованості, суд встановив, що вартість поставленого та неоплаченого відповідачем товару складає 970 200,00 грн. (загальна вартість поставленого товару) - 280 200,00 грн. (часткова оплата) = 690 000,00 грн.
Разом із тим, під час розгляду даної справи (18.04.2019) відповідач сплатив позивачу кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Трейдхім» за період з 15.04.2019 по 13.05.2019
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За таких обставин, відповідно до пункту 2 частини першої ст. 231 ГПК України, провадження у справі №911/570/19 в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу належить закрити за відсутністю предмету спору.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі не представив в тому числі і на виконання вимог пункту 4 ухвали суду від 05.03.2019 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання; доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару відповідач суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.
Враховуючи наведене, вимогу позивача про стягнення з відповідача 690 000,00 грн. основного боргу належить задовольнити в сумі 680 000,00 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача, на підставі п.6.2 договору поставки №31/1-17ПЕ від 31.01.2017 пеню в сумі 111 310,09 грн. за період з 22.11.2018 по 15.04.2019.
Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Інше встановлено сторонами у пункті 6.4 договору: сторони відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.
За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені за заявлений період з 22.11.2018 по 15.04.2019, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 112 694,20 грн., при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 111 310,09 грн. пені належить до задоволення повністю в заявленому розмірі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд закриває провадження у справі №911/570/19 в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу, в іншій частині позовних вимог позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхім» задовольняє, ухвалює рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак» 680 000,00 грн. основного боргу, 111 310, 09 грн. пені.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 12 019,66 грн., покладається судом на відповідача.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надав суду: договір про надання правничої допомоги від 06.05.2019, рахунок на оплату №121 від 06.05.2019, платіжне доручення №1350 від 07.05.2019 на суму 2 500,00 грн., акт надання послуг №1065 від 07.05.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордера серія КВ №384185. Адвокат представляла інтереси позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таке клопотання відповідачем до суду не заявлено, у зв'язку з чим витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 46, 73-92, 118, 129, п.2 ч.1 ст. 231, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхім» №13/05-19 від 13.05.2019 про зменшення розміру позовних вимог залишити без розгляду.
2. Провадження у справі №911/570/19 в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу закрити.
3. В іншій частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхім» позов задовольнити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд. 1, код 36058469)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхім» (02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Олени Пчілки, буд. 5, офіс 244, код 40047311)
680 000,00 грн. (шістсот вісімдесят тисяч гривень нуль копійок) основного боргу;
111 310,09 грн. (сто одинадцять тисяч триста десять гривень дев'ять копійок) пені;
12 019,66 грн. (дванадцять тисяч дев'ятнадцять гривень шістдесят шість копійок) судового збору.
2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.05.2019.
Суддя О.В. Конюх