ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2019Справа № 910/6445/19
Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши заяву № 170 від 17.05.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс ГМБХ" (49027, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 53) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (03127, м.Київ, проспект Голосіївський, 132) заборгованості за договором поставки № К 475 від 15.05.2015 року у розмірі 9098,83 грн.,
20.05.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс ГМБХ" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" заборгованості за договором поставки № К 475 від 15.05.2015 року у розмірі 9098,83 грн.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
При цьому пунктами 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При цьому у п.п. 1, 8 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу, а також, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Як встановлено судом, заявник звернувся до суду з вимогами про стягнення з боржника заборгованості за договором поставки № К 475 від 15.05.2015 року (далі - договір) у розмірі 9098,83 грн.
При цьому, зазначаючи в тексті заяви про наявність у боржника заборгованості за вказаним договором в сумі 9098,83 грн., до складу якої входить прострочена заборгованість за п'ятьма видатковими накладними, заявник зазначає про здійснення відповідачем часткової оплати за видатковою накладною № 131794 від 07.06.2018 року в сумі 41,15 грн.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору поставки, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків. Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідним доказом.
Разом з тим, заявником до заяви про видачу судового наказу надано не всі докази на підтвердження вказаних обставини, зокрема, не надано доказів здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар в сумі 41,15 грн.
Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення сума у розмірі 9098,83 грн. є непідтвердженою, оскільки з матеріалів заяви не вбачається наявності обставин оплати частини однієї з видаткових накладних, зазначених в якості підстав заявлених вимог, та відповідно, загального залишку неоплаченого товару на суму 9 098,83 грн.
З урахуванням викладеного, оскільки вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, до заяви не додано відповідних доказів, які б підтверджували відсутність спору про право, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс ГМБХ" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" заборгованості за договором поставки № К 475 від 15.05.2015 року у розмірі 9098,83 грн. подана з порушенням вимог, встановлених п.п. 4,5 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 150, в зв'язку з чим згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.
Суд наголошує на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс ГМБХ" вже було відмовлено у видачі судового наказу за тими самими вимогами та з таких же саме підстав. Однак, як вбачається з заяви № 170 від 17.05.2019 про видачу судового наказу, заявником не було усунено недоліки, вказані судом в ухвалі від 26.12.2016 р.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Медхауз Свіс ГМБХ" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" заборгованості за договором поставки № К 475 від 15.05.2015 року у розмірі 9 098,83 грн.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя О.В. Мандриченко