ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2019Справа № 905/326/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"
про стягнення 14 643, 63 грн.
Без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне Товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 14 643, 63 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на виконання умов Договору № 1-1-2018/007 від 25.01.2018 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", згідно Договору перевезення, оформленого залізничною накладною №47111356, на адресу позивача (одержувач вантажу) було відправлено вантаж (вугілля кам'яне), вантажовідправник - ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ". 16.09.2018 року на станції Покровськ були складені комерційні акти № № 482803/217, 482803/218, 482803/219, 482803/220, 482803/230, 48280/231, 482803/232, 482803/233, 482803/234 про недостачу вантажу у вагонах, що свідчить про незабезпечення відповідачем збереження вантажу в процесі перевезення. У зв'язку з цим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.02.2019 у справі № 905/326/19 було передано матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 судом відкрито провадження у справі № 905/326/19; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
05.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів отримання збитків, відсутні документи на підтвердження оплати оспорюваного вантажу з додаванням податкової накладної.
15.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, додав банківську виписку від 28.09.2018 про оплату рахунку № 90625730 та просив долучити дані документи до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач можливістю подання заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
25.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (Покупець) було укладено Договір №1-1-2018/007, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець - прийняти і оплатити на умовах Договору вугільну продукцію по марочному складу, цінам та у кількості, зазначених у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору й на умовах, передбачених даним договором.
Специфікацією №3 до Договору №1-1-2018/007 від 25.01.2018 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, вартість.
03.09.2018 року по залізничній накладній № 47111356 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення групи вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№ 53519179, 54752969, 62256482, 53531224, 62058425, 62632971, 62596655, 62611702, 56036528 зі станції Миколаївка Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці одержувачу Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод".
При надходженні вагонів на станцію Авдіївка Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№ 53519179, 54752969, 62256482, 53531224, 62058425, 62632971, 62596655, 62611702, 56036528 не відповідає масі, вказаній у накладних, про що складено Комерційні акти №482803/217 від 16.09.2018 року, №482803/218 від 16.09.2018 року, №482803/219 від 16.09.2018 року, №482803/220 від 16.09.2018 року, №482803/230 від 16.09.2018 року, №482803/231 від 16.09.2018 року, №482803/232 від 16.09.2018 року, №482803/233 від 16.09.2018 року, №482803/234 від 16.09.2018 року.
У розділі Д Комерційного акту №482803/217 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29770 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 68 300 кг, тара 22 500 кг. При переважуванні виявилось: брутто 89 250 кг, нетто 66 750 кг, тара 22 500 кг, що менше ваги по накладній на 1 550 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1, 2 і 6, 7 люками 200 см х 280см х 30 см - 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту №482803/218 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29768 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 450 кг, тара 23 700 кг. При переважуванні виявилось: брутто 91 950 кг, нетто 68 250 кг, тара 23 700 кг, що менше ваги по накладній на 1 200 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1, 2 і 6, 7 люками 200 см х 280см х 30 см - 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту №482803/219 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29769 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 600 кг, тара 23 500 кг. При переважуванні виявилось: брутто 91 700 кг, нетто 68 200 кг, тара 23 500 кг, що менше ваги по накладній на 1 400 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1, 2 і 6, 7 люками 200 см х 280см х 30 см - 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/220 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29767 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 68 500 кг, тара 23 100 кг. При переважуванні виявилось: брутто 90 300 кг, нетто 67 200 кг, тара 23 100 кг, що менше ваги по накладній на 1 300 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1, 2 і 6, 7 люками 200 см х 280см х 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/230 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29775 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 650 кг, тара 23 400 кг. При переважуванні виявилось: брутто 91 000 кг, нетто 67 600 кг, тара 23 400 кг, що менше ваги по накладній на 2 050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1 і 7 люками 150 см х 280см х 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/231 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29774 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 800 кг, тара 23 400 кг. При переважуванні виявилось: брутто 92 100 кг, нетто 68 700 кг, тара 23 400 кг, що менше ваги по накладній на 1 100 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1 і 7 люками 150 см х 280см х 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/232 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29773 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 550 кг, тара 23 600 кг. При переважуванні виявилось: брутто 90 550 кг, нетто 66 950 кг, тара 23 600 кг, що менше ваги по накладній на 2 600 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1 і 7 люками 150 см х 280см х 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/233 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29772 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 69 550 кг, тара 23 500 кг. При переважуванні виявилось: брутто 91 200 кг, нетто 67 700 кг, тара 23 500 кг, що менше ваги по накладній на 1 850 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, потоптана, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1 і 7 люками 200 см х 280см х 30 см - 40 см, над 2, 3 люками 300 см х 280 см х 10 см - 20 см маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
У розділі Д Комерційного акту № 482803/234 від 16.09.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 29771 від 16.09.2018 ст. Покровськ було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-тонних електронних вагах вантажоотримувача № 0380, приписаних до з.д. й повірених 13.04.2018 р. По документу значиться вага: нетто 68 600 кг, тара 22 200 кг. При переважуванні виявилось: брутто 88 850 кг, нетто 66 650 кг, тара 22 200 кг, що менше ваги по накладній на 1 950 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см - 20 см, вирівняна, маркована поздовжніми борознами, плівкою проти видування не покривалась. У вагоні наявні виїмки над 1, 2 і 6, 7 люками 200 см х 280 см х 40 см, маркування порушене. Переважування проводили ДС ОСОБА_4, агент комерційний ОСОБА_1 , прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_5, о/у Авдіївського ОП ОСОБА_6. При повторному переважуванні у присутності даних осіб недостача вантажу підтвердилась. Зав. вантажним двором по штатному розкладу не числиться.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем не забезпечено збереження вантажу в процесі перевезення у розмірі 14 643, 63 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як встановлено судом, 16.09.2018 по залізничній накладній № 47111356 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення групи вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№ 53519179, 54752969, 62256482, 53531224, 62058425, 62632971, 62596655, 62611702, 56036528 зі станції Миколаївка Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці одержувачу Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод".
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України " 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Судом встановлено, що відомості про зафіксовані сторонами недостачі вантажів у вагонах внесені до Комерційних актів №482803/217 від 16.09.2018 року, №482803/218 від 16.09.2018 року, №482803/219 від 16.09.2018 року, №482803/220 від 16.09.2018 року, №482803/230 від 16.09.2018 року, №482803/231 від 16.09.2018 року, №482803/232 від 16.09.2018 року, №482803/233 від 16.09.2018 року, №482803/234 від 16.09.2018 року.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом до уваги в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній № 47111356 фактичній масі вантажу.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи. Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничні накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око". До того ж різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого вантаж масою 70 тонн може займати лише третину або половину вагона. (п.3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 року)
Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявна копія рахунку - фактури №90625730 від 15.09.2018 року, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг".
Крім того, на підтвердження дійсної вартості втраченого вантажу до матеріалів справи також подано Акт приймання - передачі № 90625730 від 15.09.2018 року.
Суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст.ст. 114, 115 Статуту вказані документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо;кокс.
При цьому, докази заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.
Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно із ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Згідно з ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В матеріалах справи наявний рахунок - фактура постачальника ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" № 90625730 від 15.09.2018 на суму 1 167 226, 85 грн., а також акт приймання-передачі вугільної продукції відповідно до Договору № 1-1-2018/007 від 25.01.2018, підписаний Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ".
Згідно довідки Приватного Акціонерного товариства «ДТЄК Павлоградвугілля" від 12.12.2018 № 1/7332 вартість 1 тони вугільної продукції за накладною № 47111356 від 15.09.2018 становить 1 327, 73 без ПДВ та 1 593, 28 грн. з ПДВ.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів. Таким чином, суд погоджується із наданим розрахунком збитків (вартості недостачі вантажу) у розмірі 14 643, 63 грн.
Як було зазначено вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, п. 2 Правил складання актів підтверджуються комерційними актами від 15.09.2018, а отже, за висновками суду, позивачем надані достатні докази на підтвердження втрати вантажу та спричинення позивачеві збитків у розмірі 14 643, 63 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
В свою чергу контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або доказів наявності заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку завданих збитків відповідачем суду не подано.
При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність належних та допустимих доказів (документів на підтвердження оплати оспорюваного вантажу з додаванням податкової накладної) понесених збитків, оскільки, як зазначено в 2.7. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Отже, надані позивачем на підтвердження вартості втраченого вантажу докази, а саме: копія договору № 1- 1-2018/007 від 25.01.2018, специфікація до договору, банківські виписки на підтвердження оплати вантажу від 28.09.2017, рахунок № 90625730 від 15.09.2018 є належними та достатніми для встановлення вартості втраченого при перевезенні залізницею вантажу та, відповідно, заявленої до стягнення з відповідача суми збитків.
Крім того суд зазначає, що згідно податкового законодавства податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та дозволяє віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Тому у спірних правовідносинах сторін питання щодо видачі податкової накладної значення для вирішення справи не має.
Оскільки залізницею не збережено вантаж, прийнятий до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, відповідачем не подано, розмір завданих збитків в сумі 14 643, 63 грн. документально та нормативно підтверджений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, ПРОЇЗД ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 00191075) збитки у розмірі 14 643 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 24.05.2019 року.
Суддя М.Є. Літвінова