ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.04.2019Справа № 910/15681/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до відповідача приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
про визнання незаконними дій та скасування рішення,
Представники:
від позивача Білецька В.В. (за дов.)
від відповідача Кириллов М.С. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про:
- визнання дій приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», що оформлені актом про порушення № 049250 від 05.07.2018, незаконними;
- скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення № 049250, що оформлено у вигляді протоколу № 1103 від 16.08.2018, на підставі якого ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» було здійснено нарахування, відповідно до рахунку від 16.08.2018 № 3001138/ акт049250, виданого 16.08.2018 на суму 327816,72 грн.
За твердженням позивача, акт про порушення від 05.07.2018 № 049250, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не є документом, який, відповідно до законодавства, фіксує факт самовільного підключення, а тому рішення підлягає скасуванню, а дії відповідача визнанню незаконними. Обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на те, що акт про порушення від 05.07.2018 № 049250 складений з порушенням норм чинного законодавства - в односторонньому порядку тільки представниками відповідача. Обставиною, яка, на думку позивача, свідчить про неможливість самовільного підключення будівель за адресою: вул . Мала Житомирська 14А, вул. Мала Житомирська 14Б у місті Києва , є визнання цих будівель непридатними для проживання (аварійними).
Суд своєю ухвалою від 27.12.2018 залишив позовну заяву без руху.
Позивач усунув недоліки позовної заяви.
07.02.2019 суд відкрив провадження у справі № 910/15681/18, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження,
Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що акт містить зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила РРЕЕ) та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії. Один примірник акту надіслано споживачу. Таким чином, дії відповідача щодо проведення перевірки порушень Правил РРЕЕ та складання акту були правомірними. 16.08.2018, у відповідності до вимог п. 8.2.6 Правил РРЕЕ, відбулось засідання комісії по розгляду акту про порушення № 049250 від 05.07.2018, що супроводжувалось веденням протоколу № 1103. Копію протоколу разом з розрахунком та рахунком направлено позивачу поштою.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Будинки на вул. Малій Житомирській, 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б у м. Києві є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, які, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.10.2013 № 1910 «Про утримання будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва на вул. Малій Житомирській, 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б», на праві оперативного управління належать Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент згідно з рішенням Київської міської ради від 25.12.2014 №741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» є правонаступником Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внаслідок реорганізації Управління шляхом приєднання до Департаменту культури).
Житлові будинки 14-А, 14-Б на вул. Малій Житомирській у Шевченківському районі м. Києва розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.08.2018 №1541 визнано непридатними для проживання (аварійними).
05.07.2018 відповідачем проведено перевірку користування електричною енергією за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 14А, 14Б . За наслідками перевірки 05.07.2018 відповідачем складено акт про порушення № 049250 (далі - Акт про порушення), в якому зазначено про порушення Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п. 3.1.9, 5.5.5 Правил РРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі ПрАТ «ДТЕК КЕМ» з метою безоблікового споживання електроенергії, самовільне підключення виконано проводом СПТ 2 x6 від ЗБ25/5 до будівлі за адресою вул. Мала Житомирська 14А, вул. Мала Житомирська 14 Б.
Акт про порушення підписано трьома представниками відповідача, у ньому зазначено, що перевірка проводилась у присутності представника позивача, який від підпису відмовився.
02.08.2018 на адресу Департаменту культури надійшов лист ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 31.07.2018 №2/02/4-1181 (вхідний № 060/8618) щодо проведення 16.08.2018 засідання комісії ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду складеного на Департамент культури Акту про порушення № 049250 від 05.07.2018.
Відповідно до протоколу № 1103 від 16.08.2018 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 049250 від 05.07.2018, відповідачем прийнято рішення про нарахування позивачу за самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі в сумі 327816,72 грн. Рішення засновано на встановлених Актом про порушення обставинах.
За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, допустимість - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов'язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду господарської справи.
Оскільки рішення від 16.08.2018 засновано на встановлених Актом про порушення обставинах, вирішення питання його (рішення) правомірності та обґрунтованості залежить від відповідності Акту про порушення вимогам законодавства, тобто його допустимості як доказу.
Вирішуючи можливість використання Акту про порушення як допустимого доказу суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила РРЕЕ) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика).
Самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушеннями на ринку електричної енергії (стаття 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
За приписами ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема і правилами роздрібного ринку.
Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії» (ч. 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Умовою забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача є договори про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку (пункт 1.2.1 Правил РРЕЕ). Споживання електричної енергії без укладання відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (пунктом 3.1.9 Правил РРЕЕ).
Споживанням електричної енергії, в розумінні Правил РРЕЕ, є користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів. Підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених Правилами РРЕЕ, є самовільним підключенням.
З метою виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії, оператору систем надано право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів (підпункт 3 підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Правил РРЕЕ).
Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.
Відповідно до підпункту 8.2.5 пункту 8.2 Правил РРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (підпункт 1.1.2 Правил РРЕЕ).
Вимоги до акту про порушення і порядок його складання наведені у підпункту 8.2.5 пункту 8.2 Правил РРЕЕ. За цим підпунктом в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Акт про порушення № 049250 складено 05.07.2018 трьома представниками відповідача: майстер ОСОБА_1 , ел/монтер ОСОБА_2 та ел/монтер ОСОБА_3 , і підписаний останніми.
В акті зазначено, що під час складання акту був присутній представник Департаменту культури Рогальський Г.В. , який від підпису вказаного акту відмовився.
Водночас, всупереч вимогам підпункту 8.2.5 пункту 8.2 Правил РРЕЕ, факт відмови не засвідчений двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо). Ці обставини унеможливлюють віднесення Акту про порушення до статусу дійсного документу, зміст якого засвідчує та фіксує порушення.
За таких обставин, наявні недоліки (дефекти) Акту про порушення роблять неможливим використанням його як допустимого доказу фіксації порушення.
Згідно з п. 8.2.6. Правил РРЕЕ, визначення обсягу необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків здійснюється на підставі акта про порушення.
Умовою визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії є виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж (підпункт 8.2.4 Правил РРЕЕ).
З огляду на те, що оскільки в основу рішення від 16.08.2018 покладено Акт про порушення, який не відповідає критеріям дійсності для фіксації порушення, сам факт порушення не підтверджено допустимими засобами доказування, а отже рішення відповідача (протокол № 1103 від 16.08.2018) про нарахування за недовраховану електроенергію 327816,72 грн., є незаконним.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення відповідача, що оформлено протоколом № 1103 від 16.08.2018.
Вимога про визнання незаконними дій ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо оформлення акту про порушення № 049250 від 05.07.2018 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб.
Право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого визначені ст. 16 ЦК України та не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Виходячи з цього, такі обставини як дотримання відповідачем вимог законодавства при оформленні акту про порушення № 049250 від 05.07.2018, є обставинами, що свідчитимуть про правомірність рішення від 16.08.2018. Рішення від 16.08.2018 є актом, прийняття якого має наслідком виникнення прав та обов'язків, і в рамках спору про його законність підлягають встановленню обставини правомірності дій при складанні акту про порушення № 049250 від 05.07.2018. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі. Ці обставини не можуть бути самостійним предметом спору, оскільки є доводами, які підлягають дослідженню і оцінці при вирішенні спору про право.
Фактично, сформована позивачем вимога про визнання незаконними дій ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо оформлення акту про порушення № 049250 від 05.07.2018 є засобом доказування для розгляду вимоги про скасування рішення від 16.08.2018.
Вказані дії позивача не узгоджуються з принципом правової певності та суперечать завданням суду, оскільки в цьому випадку фактично предметом позову є встановлення доказів, а не спір про права цивільні.
Неправомірність дій ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо оформлення акту про порушення № 049250 від 05.07.2018 є умовою, встановлення якої свідчитиме про незаконність самого рішення від 16.08.2018, спір про яку не може мати самостійного предмету, а вона підлягає доказуванню на загальних засадах (ст. 74 ГПК України).
Заявлена позивачем вимога в частині визнання дій відповідача, що оформлені актом про порушення № 049250 від 05.07.2018 незаконними, не зможе забезпечити поновлення прав позивача, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, позовні вимоги Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін порівну.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», оформленого протоколом від 16.08.2018 № 1103.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080, код 41946011) на користь Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (бульвар Т. Шевченка, 3, м. Київ, 01004, код 02231933) 1762,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.05.2019.
Суддя С. А. Ковтун