Рішення від 16.05.2019 по справі 910/115/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2019 р. Справа № 910/115/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанії з управління активами « Ексельсіор », яке діє в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО"

до Публічного акціонерного товариства " Банк " ЮНІСОН "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1 Приватне акціонерне товариство « Скадовське хлібоприймальне підприємство »

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дії та визнання дійсним договір відступлення права вимоги від 26.04.2016 р. № б/н

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Шеїна Н.О . - адвокат

Від відповідача Печерський П.М. - предст.

Від третьої особи 1 ( на стороні позивача ) не з'явився

Від третьої особи 2 ( на стороні відповідача ) Гуленко Ю.М. - предст.

Обставини справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія з управління активами « Ексельсіор », яке діє в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - публічного акціонерного товариства " Банк " ЮНІСОН " про визнання дії останнього протиправними щодо застосування до договору відступлення права вимоги від 26.04.2016 р. № б/н. п.п.1,3,7,9 частини третьої статті 38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб », а також про визнання дійсним договору відступлення права вимоги № б/н від 26.04.2016 р., який укладений між публічним акціонерним товариством " Банк " ЮНІСОН " та товариством з обмеженою відповідальністю " Компанія з управління активами « Ексельсіор », яке діє в інтересах та за рахунок пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "СОЛДО".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2019 р. відкрите провадження у справі № 910/115/19, ухвалено здійснювати розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 21.02.2019 р.

Ухвалою від 21.02.2019 р. підготовче засідання відкладалось до 21.03.2019 р., у зв'язку із неявкою у підготовче засідання представника відповідача, а також було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство « Скадовське хлібоприймальне підприємство »

21.03.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про зміну предмету позову.

У вказаній заяві останній просить суд визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства " Банк " ЮНІСОН " щодо застосування до договору відступлення права вимоги від 26.04.2016 р. № б/н. п.п.1,3,7,9 частини третьої статті 38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб »

Ухвалою від 21.03.2019 р. підготовче засідання відкладалось до 04.04.2019 р., у зв'язку із неявкою у підготовче засідання представника третьої особи - 1, а також було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою від 04.04.2019 р. підготовче засідання відкладалось до 18.04.2019 р., у зв'язку із неявкою у підготовче засідання представника третьої особи - 1.

Ухвалою від 18.04.2019 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до розгляду по суті на 16.05.2019 р.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи - 1 у судове засідання не з'явився і письмових пояснень з приводу позовних вимог позивача суду не надав.

Представник третьої особи - 2 у письмових пояснень з приводу позовних вимог позивача зазначає про їх необгрунтованість та безпідставність і просить суд у задоволені позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України справа розглядається без участі представника третьої особи - 1, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - 2, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2014 р. між публічним акціонерним товариством " Банк " ЮНІСОН " ( банком ) та товариством з обмеженою відповідальністю « ДЕМІС - АГРО » ( боржником ) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №15/14 КЛ-КБ, з усіма змінами і доповненнями, за яким банк відкриває боржнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті. Даний кредит є забезпеченим.

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника - ТОВ «ДЕМІС-АГРО» за вказаним кредитним договором, 05.02.2014 р. між ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та ПрАТ «Скадовське хлібоприймальне підприємство» був укладений договір іпотеки майнового комплексу, що розташований за адресою: Херсонська обл. м. Скадовськ. вул. Шевченка, 2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. від 05.02.2014р. та зареєстрований в реєстрі за №345, а також договір застави №15/14/КЛ - КБ - ЗО - 1 за яким передано в заставу виробниче обладнання елеватору.

В подальшому, 26.04.2016 р. між ТОВ «КУА «ЕКСЕЛЬСІОР» та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» був укладений договір відступлення права вимоги, згідно якого відповідач зобов'язався відступити на користь позивача право грошової вимоги до боржника ТОВ «ДЕМІС-АГРО» за договором про відкриття кредитної лінії № 15/14 КЛ-КБ від 05.02.2014 р.

Згідно додатку № 2 до договору відступлення права вимоги за кредитним договором відступається: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту, станом на 26.04.2016 р. у розмірі 12000000 грн.; право вимоги сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 26.04.2016 р.; право вимоги сплати комісійної винагороди, станом на 26.04.2016 р. у розмірі 121900 грн.; право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів), нарахованих станом на 26.04.2016 р. у розмірі 1012993,41 грн.; право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором в розмірі, передбаченому основним договором та інші права вимоги, передбачені основним договором у розмірі, передбаченому основним договором.

Згідно п. 3.1 договору про відступлення право вимоги за домовленістю сторін ціна прав грошової вимоги за цим договором на дату укладання договору складає 5877600,89 грн., що дорівнює 40 % від номінального розміру прав вимоги, що відступається первісним кредитором новому кредиторові.

28.04.2016 р. на підставі постанови Правління Національного Банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» №300/БТ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 №614 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасовою адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На виконання ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою собою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» наказом від 04.05.2016 № 32 «Про організаційні заходи щодо перевірки правочинів» та наказу від 14.07.2016 № 118 «Про організаційні заходити щодо перевірки правочинів» було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» протягом року до введення тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 вказаного Закону.

За результатами проведення перевірки було затверджено висновок комісії щодо перевірки договору відступлення права вимоги від 15.07.2016 р. та розпорядчий документ - наказ № 71/ач від 01.08.2016 р. про визнання договору відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016 р. нікчемним.

Підставою для визнання правочину нікчемним був пункт 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме відчуження банком прав вимоги за цінами, нижчими від звичайних.

Додатково наказом від 10.08.2018 р. № 49 Л уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» внесені зміни та доповнення до наказу від 14.07.2016р. №118.

Наказом № 53 Л від 14.08.2018р. «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договору) на предмет виявлення правочину (у тому числі договору), що є нікчемним» затверджено результати перевірки правочину (договору), що викладені в акті №1 від 14.08.2018 р. та за результатами якого на адресу позивача було направлено повідомлення №1009/13 від 20.08.2018 р. про нікчемність правочинів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не мав правових підстав для винесення наказу № 71/ач від 01.08.2016 р. та наказу № 53Л від 14.08.2018 р., у зв'язку з наявністю обмежувальних заходів відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 18.07.2016 р. № 642/4269/16-ц та ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 08.06.2018 р. № 374/163/18.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно тексту ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 18.07.2016 р. № 642/4269/16-ц було заборонено посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України:

приймати рішення про запровадження процедури ліквідації в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН»;

використовувати у роботі постанову Правління Національного банку України від 28.04.2016 р. №300/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 р. №614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку » та від 26.05.2016 р. № 829 «Про продовження строку тимчасової адміністрації в ПАТ « БАНК « ЮНІСОН » з 28.05.2016 р. до 27.06.2016 р. включно », рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», від 26.05.2016 р. № 829 «Про продовження строку тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» з 28.05.2016 року до 27.06.2016 р. включно », від 21.06.2016 р. № 1051 «Про продовження повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ « БАНК « ЮНІСОН »

зупинити дію рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», від 26.05.2016 р. № 829 «Про продовження строку тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» з 28.05.2016 року до 27.06.2016 р. включно »

Зі змісту зазначеної ухвали не вбачається, що остання встановлює будь - які обмеження для ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» щодо проведення перевірок на факт виявлення правочинів, що є нікчемними відповідно до закону або обмеження на винесення наказів, що стосується господарської діяльності ПАТ «БАНК «ЮНІСОН».

Щодо ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 08.06.2018 р. № 374/163/18 про забезпечення позову то, як встановлено судом вказана ухвала була скасована ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 16.07.2018 р., а тому під час винесення наказів № 53 від 14.08.2018 р. « Про затвердження висновків комісії про перевірці правочинів ( у тому числі договору ) на предмет виявлення правочину, що є нікчемним відповідач не міг порушити ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 08.06.2018 р. № 374/163/18.

Щодо твердження позивача про неправомірність дій відповідача щодо застосування до договору відступлення права вимоги б/н від 26.04.2016 р. п.п. 1,3,7,9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» то відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, уповноважена особа Фонду лише перевіряє правочини на відповідність вимогам чинного законодавства та не в жодному разі не застосовую до договорів (правочинів) пункти про нікчемність.

Наказ є результатом внутрішньої перевірки правочинів банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом банку, обов'язковим для виконання працівниками, та не породжує обов'язків у контрагентів банку, оскільки обов'язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України). Таке майно (кошти) може бути повернуто або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення.

Накази про віднесення правочинів до нікчемних, що видані уповноваженою особою Фонду як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління банком, що здійснює заходи забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів.

Відносини між сторонами господарських договорів, у яких бере участь банк, якого керівник представляє уповноважена особа Фонду, є приватноправовими. У цих правовідносинах Фонд та його уповноважена особа, діючи від імені банку, не має жодних владних повноважень щодо іншої сторони цих правочинів. Уповноважена особа Фонду не виступає у цих правовідносинах як самостійний суб'єкт, а Фонд не набуває самостійних прав й обов'язки оскільки він діє на підставі закону від імені банку. Представництво банку Фондом ґрунтується на приписах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Накази № 71/ач від 01.08.2016 р. та № 53 від 14.08.2018 р. видано на підставі даних внутрішньої перевірки, проведеної працівниками банку. Накази уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання виключно працівниками банку (пункт 2 частини четвертої статті 37 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб»), такі накази не можуть містити жодних приписів, адресованих третім особам, зокрема, контрагентам банку. Таким чином, накази № 71/ач від 01.08.2016 р. та № 53 від 14.08.2018 р. є документом, виданим уповноваженою особою Фонду, що діяв у якості органу управління банку, і є внутрішнім документом банку.

За результатами проведеної перевірки на факт виявлення правочинів. що є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий вказаний наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, а тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків ані у банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку як суб'єкта господарювання, виданим керівником банку в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів того, що дії публічного акціонерного товариства " Банк " ЮНІСОН " щодо застосування до договору відступлення права вимоги від 26.04.2016 р. № б/н. п.п.1,3,7,9 частини третьої статті 38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб » були неправомірними.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 24.05.2019 р.

Суддя В.І.Пінчук

Попередній документ
81970670
Наступний документ
81970672
Інформація про рішення:
№ рішення: 81970671
№ справи: 910/115/19
Дата рішення: 16.05.2019
Дата публікації: 28.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори