ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2019 р.Справа № 910/17378/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС СЕРВІС"
про стягнення 538 227,87 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Ліпіна В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС СЕРВІС" (надалі - відповідач) про стягнення 605 155,44 грн., з яких 390 000,00 грн. заборгованості, 111 966,85 грн. пені, 79 309,59 грн. 26% річних та 23 879,00 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору поставки нафтопродуктів №SO-1/24-04 від 24.04.2017 р.
Ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ" залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
08.01.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.01.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2019 р.
25.01.2019 р. від відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову частково заперечує, посилаючись те, що додаткові угоди №№21-25, 29-48 підписані не уповноваженою особою ( ОСОБА_1 , замість належного підписанта ОСОБА_2 ), та на невірний розрахунок позивачем заявлених до стягнення сум.
16.02.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої позивачем надано копії додаткових угод №№21-48, підписані ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою від 06.02.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.03.2019 р.
13.03.2019 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, якою позивач повідомив про сплату відповідачем частину заборгованості у розмірі 100 000,00 грн., та здійснив перерахунок заявлених до стягнення грошових сум, з урахуванням відзиву.
Відповідно до вказаної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 290 000,00 грн. заборгованості, 128 143,72 грн. пені, 95 117,89 грн. 26% річних та 24 966,26 грн. інфляційних втрат, всього - 538 227,87 грн.
Протокольною ухвалою від 13.03.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2019 р.
Судове засідання 10.04.2019 р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зеленіної Н.І.
Ухвалою від 22.04.2019 р. сторін викликано у судове засідання на 14.05.2019 р.
У судовому засіданні 14.05.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 14.05.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
14.04.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС СЕРВІС" (Покупець) укладено Договір №SO-1/24-04 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - Товар, у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями. Найменування та кількість товару, умови поставки на кожну окрему партію Товару визначаються відповідними додатковими угодами до цього Договору, узгодженими сторонами, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього Договору. Кожна наступна додаткова угода не відміняє і не припиняє дію попередніх додаткових угод ні в цілому, ні в частині, при умові, до це прямо не зазначено в відповідній додатковій угоді. Загальна кількість Товару, який поставляється по цьому Договору, визначається як сума кількості окремих партій Товару, вказаних в додаткових угодах до цього Договору, Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Договору, визначається як сума вартостей окремих партій Товару, вказаних в додаткових угодах до цього Договору.
Пунктами 5.1. - 5.3. Договору передбачено, що Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, тобто дня виставлення рахунку, що відповідає даті рахунку, або відповідно умов, передбачених в додаткових угодах до Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
У подальшому, в межах Договору сторони уклали ряд Додаткових угод до Договору №SO-1/24-04, а саме, додатки №№1-48, якими сторони погодили окремі умови договору поставки по партіям Товару, зокрема: найменування Товару, його кількість, ціну та вартість, строки та умови поставки Товару, строки та умови оплати партії Товару.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із наявних у матеріалах справи доказів, а саме, видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що позивачем було належним чином виконано умови Договору та Додаткових угод до нього в частині поставки відповідачу товару на загальну суму 1 190 091,10 грн. Проте, відповідач власні зобов'язання з оплати поставленого товару виконував з простроченням, та допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 290 000,00 грн. Вказані обставини відповідачем не заперечуються; доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 290 000,00 грн. до матеріалів справи не надано.
Позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, просить стягнути з останнього, крім суми боргу в розмірі 290 000,00 грн., також 128 143,72 грн. пені, 95 117,89 грн. 26% річних та 24 966,26 грн. інфляційних втрат.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт за Договором, наявні підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Пунктом 7.4. Договору сторони погодили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості відвантаженого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару за весь час прострочення до повного погашення заборгованості. Крім того, Покупець відшкодовує Постачальнику збитки, завдані несвоєчасною оплатою повної вартості Товару, в повній сумі понад штрафні санкції (пеню). До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в три роки. Оплата пені та відшкодування збитків не звільняє Покупця від виконання зобов'язань за цим договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 8.1. Договору сторони домовились, що в разі прострочення оплати за поставлений Товар Постачальник може вимагати від Покупця оплати процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 26 процентів річних від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості, а також оплати вартості неоплаченого Товару з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, 26% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність нормам чинного законодавства.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 290 000,00 грн. заборгованості, 128 143,72 грн. пені, 95 117,89 грн. 26% річних та 24 966,26 грн. інфляційних втрат доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000,00 грн., позивачем надано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №87/18 від 10.10.2018 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ" та адвокатом Поліщуком Павлом Ярославовичем (у п.3.2. якого викладено вид і обсяг правової допомоги та її вартість), платіжне доручення №2375 від 29.11.2018 р. на суму 10 000,00 грн.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, дослідивши та проаналізувавши матеріали даної справи, предмет і підстави позову, складність справи, результат розгляду справи судами, обсяг виконаної роботи, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТАНС СЕРВІС" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 25; код ЄДРПОУ 41249837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ОЙЛ" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд. 7, корп. 3, кв. 208; код ЄДРПОУ 39440179) 290 000 (двісті дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 128 143 (сто двадцять вісім тисяч сто сорок три) грн. 72 коп. пені, 95 117 (дев'яносто п'ять тисяч сто сімнадцять) грн. 89 коп. 26% річних, 24 966 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 8 073 (вісім тисяч сімдесят три) грн. 42 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.05.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна