ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2019Справа № 910/2494/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 208 821, 74 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Дтек Західенерго" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 208 821, 74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням повного найменування (організаційно-правової форми) відповідача згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про усунення недоліків, до якого було додано уточнену позовну заяву із зазначенням повного найменування (організаційно-правової форми) відповідача згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
22.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У випадку все ж таки ухвалення рішення про стягнення коштів, зменшити розмір штрафу на 80% від вказаної позивачем суми, тобто до суми 41 764, 50 грн.
В той час, суд вказує, що в ухвалі Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/2494/19 від 20.03.2019, було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня її отримання подати до суду відзив на позовну заяву.
Так, судом встановлено, що ухвалу суду від 20.03.2019 відповідачем було отримано 28.03.2019 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103049483507).
Тобто, з огляду на отримання відповідачем 28.03.2019 ухвали суду, відзив на позовну заяву мав би бути поданий до суду не пізніше 12.04.2019.
Водночас, як вбачається з опису вкладення в цінний лист, відзив було подано 19.04.2019, що свідчить, про те, що відповідачем було пропущено процесуальний строк, встановлений судом, для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем пропущено процесуальний строк, встановлений судом для подання відзиву, при цьому, клопотання про поновлення вказаного строку подано не було, то за таких підстав суд дійшов висновку залишити без розгляду відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 22.04.2019.
Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Дтек Західенерго" (для та в інтересах відокремленого підрозділу "Добротвірська Теплова Електрична Станція" ПАТ "Дтек Західенерго" (далі - замовник) був укладений договір № 00079 /цтл-2018 про надання послуг.
Згідно п. 1.1. предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт , імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Протягом четвертого кварталу 2018 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Добротвір здійснено перевезення вантажу, а саме вугілля кам'яного марки г-газового, одержувачем якого є Дтек Добротвірська ТЕС згідно залізничних накладних, а саме, за номерами: № 44608784, № 44670164, № 45037827, № 46318887, № 46441416, № 46446191, № 46489787, № 46489795, № 46516365, № 46569497, № 46780987, № 46787701, № 46787735, № 47250600, № 47291042, № 47458419, № 47876487, № 47876495, № 47876610, № 47877709, № 47902648, № 47905344, № 47986641, № 47986658, № 53239588, № 53378279, № 53378287, № 53379053, № 53379228, № 53379236, № 53379533, № 53379558, № 53380713, № 53380952, № 53380960, № 53445375.
Із вказаних залізничних накладних, які долучені позивачем до позовної заяви, вбачається, що вони містять відомості про дату відправлення вантажу та дату прибуття вантажу у відповідних вагонах; розмір провізної плати та відстань перевезення вантажу.
Як про це вказує позивач, вантаж, що прямував за вказаними залізничними накладними, відповідачем було доставлено з порушенням стоків його поставки, про що свідчать відповідні записи у залізничних накладних, а саме, календарний штемпель видачі вантажу (графа 52).
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує про те, що оскільки відповідачем було поставлено вантаж з простроченням терміну доставки, у зв'язку з чим мало місце порушення Залізницею вимог п. 41 Статуту щодо прострочення доставки вантажу Дтек Добротвірська ТЕС, то за таких обставин останнім на підставі пункту 116 Статуту залізниць України було нараховано штраф в розмірі 208 821, 74 грн., що у свою чергу Акціонерне товариство "Дтек Західенерго" й просить стягнути на його користь з Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Так, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Приписами статті 307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Частиною 1 ст. 919 Цивільного кодексу України закріплено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
Згідно приписів статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (п. 41 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Пунктом 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як про це уже зазначалось вище, позивач вказує про те, що вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та відповідно й Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Отже, за розрахунком позивача загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу складає - 208 821, 74 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, протягом жовтня-грудня 2018 Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Добротвір здійснено перевезення вантажів, одержувачем якого є Дтек Добротвірська ТЕС (згідно вищевказаних залізничних накладних був доставлений вантаж - вугілля кам'яне).
Про що вказувалось позивачем та що у свою чергу встановлено судом, вантаж відповідачем доставлено Дтек Добротвірська ТЕС із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та "Правилами обчислення термінів доставки вантажу" підтвердженням чого є календарні штемпелі на накладних, а саме, за номерами: № 44608784, № 44670164, № 45037827, № 46318887, № 46441416, № 46446191, № 46489787, № 46489795, № 46516365, № 46569497, № 46780987, № 46787701, № 46787735, № 47250600, № 47291042, № 47458419, № 47876487, № 47876495, № 47876610, № 47877709, № 47902648, № 47905344, № 47986641, № 47986658, № 53239588, № 53378279, № 53378287, № 53379053, № 53379228, № 53379236, № 53379533, № 53379558, № 53380713, № 53380952, № 53380960, № 53445375, що додані до позовної заяви.
Так, судом перевірено правильність здійсненого позивачем нарахування штрафу згідно доданого до позовної заяви розрахунку на підставі вищевказаних накладних та відповідно враховано відстань перевезення, правила щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п. 2.4 вказаних Правил, та встановлено, що нарахування здійснено згідно норм чинного законодавства, зокрема, у відповідності до ст. 116 Статуту залізниць України. У зв'язку з чим сума штрафу в розмірі 208 821, 74 грн. є обґрунтованою.
Суд вказує, що згідно приписів підпункту "в" п. 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу з вини залізниці є накладна, в якій відображені дати відправки вантажу та дата прибуття вантажу на станцію призначення.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими засобами доказування факт прострочення терміну доставки вантажу із сторони відповідача саме на суму 208 821, 74 грн., у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у вказаному розмірі підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 208 821 (двісті вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 132 (три тисячі сто тридцять два) грн. 33 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.05.2019
Суддя Д.О. Баранов