ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2019Справа № 910/11008/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром"
до Акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 26 772,13 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізодром" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 26772,13 грн., з яких: заборгованість у розмірі 25358,98 грн., 3% річних у сумі 500,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 912,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 270/31-16/177 про закупівлю робіт від 18.07.2016 року в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем як підрядником робіт, внаслідок чого у відповідача утворився борг за наявності якого позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції.
В результаті автоматизованого розподілу матеріали вказаного вище позову передано на розгляд судді ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 відкрито провадження у справі та поставлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/488 від 15.03.2019, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11008/18.
В результаті повторного автоматизованого розподілу справи № 910/11008/18, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Як встановлено судом, у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відбулась зміна організаційно-правової форми відповідача на акціонерне товариство, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне вказувати у подальшому найменування відповідача - Акціонерне товариство "Київенерго".
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 20.03.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду від 20.03.2019 отримана відповідачем 25.03.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 49643334.
Водночас судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 15.04.2019 внесено запис про зміну місцезнаходження Акціонерного товариства "Київенерго", згідно із якими, місцезнаходження відповідача є: 85612 , Донецька область, Мар'їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34.
Частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З урахуванням наведеного, оскільки на момент відкриття провадження у справі №910/11008/18, даний спір належав до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва та провадження у даній справі відкрито з додержанням правил підсудності, зміна місцезнаходження відповідача не створює підстав для передання справи на розгляду іншому суду.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
18.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізодром" (підрядник, позивач) укладений договір № 270/31-16/177 про закупівлю робіт (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2016 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, що зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи: Реконструкція вузлів обліку витрат природного газу на змінному перепаді тиску котельні "Голосієво-1" на вул. Героїв Оборони, 12-Б та котельні "Голосієво-2" і вул. Родимцева, 5 (надалі - роботи).
Згідно із п. 2.1. договору, підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам проектно-кошторисної документації, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам України або міжнародним стандартам.
У відповідності до п. 3.1. договору, ціна цього договору визначена договірною ціною (додаток 2 до договору) з урахуванням вихідних даних (додаток 1 до договору) та становить 214 058,21 грн. без ПДВ, крім того, ПДВ 20% - 42 811,64 грн., загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 256 869,85 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору, замовник перераховує на поточний рахунок підрядника кошти у розмірі 100% від вартості матеріальних ресурсів та устаткування (обладнання), які зазначені у п. 3.1.1. договору, судом 167097,90 грн. (разом з ПДВ), протягом 15-ти календарних днів з моменту визначення джерела фінансування.
Гарантійний термін закриття попередньої оплати становить 30 календарних днів. Підрядник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання попередньої оплати надати замовнику звіт про його використання з переліком та вартістю матеріальних курсів, необхідних для виконання робіт та надати видаткову накладну щодо придбання матеріалів та устаткування (обладнання) на суму сплаченої попередньої оплати.
У разі не закриття попередньої оплати/порушення строку закриття попередньої оплати (не закриття попередньої оплати шляхом надання видаткової накладної на придбання матеріалів та устаткування (обладнання) на суму сплаченої попередньої оплати) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 35% річних від суми не закритої попередньої оплати за кожен день прострочення.
Згідно із п. 4.2. договору, розмір попередньої оплати здійсненої замовником відображається в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (далі - довідка КБ-3) при рахунках за виконані роботи у розмірі вартості придбаних підрядником за рахунок попередньої оплати (авансу) матеріальних ресурсів, які використані у відповідному звітному місяці та враховані в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - акти КБ-2в).
Пунктом 4.3. договору передбачено, що для розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи підрядник до 20 числа звітного місяця передає замовнику акти КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за звітним, довідку КБ-3.
Проміжні платежі за виконані будівельно-монтажні роботи у відповідному місяці вводяться замовником після підписання сторонами актів за формою КБ-2в та довідки КБ-3 у розмірі 80% від суми, зазначеної у Довідці КБ-3, з відтермінуванням платежу 30 календарних днів від дня підписання замовником таких актів (п. 4.4. договору).
В п. 5.1., п. 5.17 договору сторони погодили, що термін виконання будівельно-монтажних робіт - до 30.12.2016. Здавання - приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформляється Актом КБ-2в.
У відповідності до пп. 6.1.1. п. 6.1. договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за виконані роботи.
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 126794,52 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року на суму 33590,96 грн., актом вартості устаткування підрядника за листопад 2017 року на суму 73494,00 грн., актами здавання-приймання наданих послуг від 16.11.2017 на суму 7032,00 грн., на суму 5330,40 грн. та на суму 7347,52 грн.
Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт на суму 101435,90 грн., у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 25358,98 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем за період з 19.12.2017 по 15.08.2018 нараховані 3% річних у сумі 500,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 912,92 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4.ст. 882 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов договору виконані роботи на загальну суму 126794,52 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року на суму 33590,96 грн., актом вартості устаткування підрядника за листопад 2017 року на суму 73494,00 грн., актами здавання-приймання наданих послуг від 16.11.2017 на суму 7032,00 грн., на суму 5330,40 грн. та на суму 7347,52 грн. Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Умовами договору передбачено, що замовник перераховує на поточний рахунок підрядника кошти у розмірі 100% від вартості матеріальних ресурсів та устаткування (обладнання) протягом 15-ти календарних днів з моменту визначення джерела фінансування. Проміжні платежі за виконані будівельно-монтажні роботи у відповідному місяці вводяться замовником після підписання сторонами актів за формою КБ-2в та довідки КБ-3 у розмірі 80% від суми, зазначеної у Довідці КБ-3, з відтермінуванням платежу 30 календарних днів від дня підписання замовником таких актів (п. 4.1., п. 4.4. договору).
Відповідачем здійснено часткову оплату за договором № 270/31-16/177 про закупівлю робіт від 18.07.2017 на загальну суму 101435,90 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 25358,98 грн. (126794,88 грн. - 101435,90 грн.).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №270/31-16/177 про закупівлю робіт від 18.07.2017 у сумі 25358,98 грн. належним чином доведена та відповідачем не спростована.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов'язання за договором у розмірі 25358,98 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 25358,98 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані за період з 19.12.2017 по 15.08.2018 3% річних у сумі 500,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 912,92 грн.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Розрахунки 3% річних у сумі 500,23 грн. грн. та інфляційних втрат у сумі 912,92 грн. є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" до Акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 26 772,13 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вулиця ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізодром" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 6, ідентифікаційний код 21591608) заборгованість у розмірі 25358,98 грн., 3% річних у сумі 500,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 912,92 грн. та судовий збір у сумі 1762,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Дата складення повного тексту рішення: 27.05.2019.
Суддя О.В. Гулевець