ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/407/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Попович Л. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення заборгованості в сумі 23369 грн 35 коп., з яких: 21883 грн 02 коп.- страхового відшкодування, 1205 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 280 грн 58 коп. - 3% річних
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"про стягнення заборгованості в сумі 23369 грн 35 коп., з яких: 21883 грн 02 коп.- страхового відшкодування, 1205 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 280 грн 58 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, в результаті чого набув право зворотної вимоги до ПрАТ "СК "Галицька". Остання згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахувала цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3 % річних. Свою позицію позивач обґрунтовує ст. ст. 625, 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 27, 36 Закону України "Про страхування".
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 21.05.2019.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені ухвалою суду від 23.04.2019. Представником позивача вищевказану ухвалу суду отримано 03.05.2019, представником відповідача - 26.04.2019, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень.
06.05.2019 до суду від позивача надійшла заява вих. № 15/04/8.01/404-19 від 02.05.2019 (вх. № 7605/19) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач не повідомив суду про причини неявки в судове засідання повноважного представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідач не скористався правом стосовно надання відзиву на позов.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.
27.07.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), та Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 010983, відповідно до умов якого застрахованим транспортним засобом є Mazda 6 SDN 2.0L AT Touring, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.3 договору страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором, правилами страхування та чинним законодавством України, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений цим договором строк та виконувати інші умови договору.
Предметом договору є інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mazda 6 SDN 2.0L AT Touring, реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 2 договору).
24.09.2017 о 17 год. 10 хв. в м. Чернігові на перехресті вул. Корольова та виїзду з придворової території, по вул. Корольова, між будинками № 14 та № 16 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazda 6 SDN 2.0L AT Touring, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 505773, діючий на момент вчинення ДТП - 24.09.2017), про що свідчать дані веб-сайту https://policy-web.mtsbu.ua/ та відомості зазначені в заяві про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/316-18 від 09.08.2018.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2017 у справі №750/10340/17 водія транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КуАПП.
Згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту АС №010983 від 27.07.2017, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування вх. №15/04/9.01/1523.18 від 23.07.2018, рахунку № СКмС-0010267 від 17.07.2018, страхового акта № 1996 від 01.08.2018 з розрахунком страхового відшкодування, та звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3798 від 25.12.2017, позивачем згідно платіжного доручення № 6273 від 01.08.2018 перераховано страхувальнику 21883 грн 02 коп. страхового відшкодування.
09.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/316-18. Заяву вручено представнику відповідача 13.08.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 09.08.2018.
Оскільки страхове відшкодування відповідачем на користь позивача не сплачено, позивач звернувся до суду з вимогою про його стягнення.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 1205 грн 75 коп. - інфляційних втрат (за період прострочення: листопад 2018 року - лютий 2019 року) та 280 грн 58 коп. - 3% річних (за період прострочення: 12.11.2018 - 16.04.2019).
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, враховуючи наступне.
В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно з ч. 2 ст. 352 ГК України страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України, ст. 354 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2017 у справі №750/10340/17 водія транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КуАПП.
Обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням, в силу ст.75 ГПК України не потребують доказування.
Як зазначено в п. 1.8. ст. 1 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, а тому при визначенні розміру страхового відшкодування слід використовувати дані, які узгоджені сторонами в страховому полісі.
Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, зокрема і відповідальність страховика винної особи регламентується положеннями спеціального закону - "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором (полісом) страхування.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу.
У той же час, виходячи з вимог ч. ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення страхового відшкодування без врахування фізичного зносу.
Відповідно до пункту 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
У пункті 7.38 Методики вказано, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 910/22886/16 від 01.02.2018.
В даному випадку експлуатація автомобіля не перевищує 7 років, відповідно коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору добровільного страхування, ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", виплатило страхове відшкодування в розмірі 21883 грн 02 коп. за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Mazda 6 SDN 2.0L AT Touring, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля винного у вчиненні ДТП, а саме Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 являлась застрахованою ПрАТ "СК "Галицька" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 505773, діючого на момент вчинення ДТП - 24.09.2017.
Відтак, у позивач виникло право на стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 21883 грн 02 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунки, подані позивачем є вірними.
Як вказують ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).
Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
В силу п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач в судове засідання не з'явився, своїми правами, наданим йому ст. ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на підставі наведеного стягненню в судовому порядку підлягає страхове відшкодування в розмірі 21883 грн 02 коп., інфляційні втрати в сумі 1205 грн 75 коп. та 3% річних, що становлять 280 грн 58 коп.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення заборгованості в сумі 23369 грн 35 коп., з яких: 21883 грн 02 коп.- страхового відшкодування, 1205 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 280 грн 58 коп. - 3% річних - задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 22186790) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (вул. Велика Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131; ідентифікаційний код 35429675) - 21883 грн 02 коп. (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят три грн 02 коп.) - страхового відшкодування, 1205 грн 75 коп. (одну тисячу двісті п'ять грн 75 коп.) - інфляційних втрат, 280 грн 58 коп. (двісті вісімдесят грн 58 коп.) - 3% річних, 1921 грн 00 коп. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн 00 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.05.2019.
Суддя Т. В. Стефанів