27.05.2019 Справа № 908/1254/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 14.05.2019 (вх. № 1358/08-07/19 від 23.05.2019)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до відповідача: Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, 15, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 00194122)
про визнання рішення наглядової ради недійсним
До господарського суду Запорізької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат» про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат», оформленого протоколом №4 від 05.04.2019, в частині обрання членом дирекції - директором Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат» Деревянка Володимира Васильовича.
Також заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонду державного майна України та Деревянка Володимира Васильовича.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є акціонером Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат». Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 11-2 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» щодо заборони членам колегіального виконавчого органу поєднувати виконання посадових обов'язків з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю. Вказує, що обраний до складу дирекції Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат» Деревянко Володимир Васильович зазначеним вимогам не відповідає, оскільки згідно з відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Деревянко В. В є власником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «Ваш гарант» та керівником Садівничого товариства «Мєкєнзієви гори», що розташовано на тимчасово окупованій території АР Крим. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_3 є особою, яка не дотримується трудової дисципліни, та у жовтні 2018 року був звільнений за прогул.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до абз. 1 п. 39 постанови Пленуму Верховний Суд України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.
Отже, позовна заява повинна містити виклад обставин та зазначення доказів, що свідчать:
1) про порушення оскаржуваним рішенням вимог законодавства;
2) про порушення оскаржуваним рішенням прав позивача як акціонера товариства.
В частині невідповідності оскаржуваного рішення вимогам законодавства позивач посилається на порушення при прийнятті оскаржуваного рішення норм ст. 11-2 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
В частині порушення прав позивача позивач зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада товариства утворюється для захисту прав акціонерів товариства. У зв'язку з цим позивач вважає, що у випадку незаконних дій з боку цього органу, акціонер як носій корпоративних прав, з метою уникнення настання негативних наслідків для товариства має право звернутися до суду про визнання недійсним неправомірних рішень наглядової ради.
Разом із тим, суд зазначає, що виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України позивачі мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто позивач має право звернутися до господарського суду за захистом від свого імені і саме для захисту своїх прав та інтересів, а не прав товариства.
За визначенням ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Враховуючи зазначене, позивач повинен обґрунтувати, в чому полягає порушення його прав як акціонера товариства у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення. При цьому слід зазначити, які саме корпоративні права позивача та яким чином порушуються у зв'язку з обранням до складу дирекції товариства ОСОБА_3 .
Зазначення позивачем у позові про те, що позивач звертається до суду «з метою уникнення негативних наслідків для товариства» не є обґрунтуванням порушення прав позивача. Товариство як самостійна юридична особа вправі самостійно захищати свої права у суді. Позивач як акціонер не наділений повноваженнями звертатися до суду за захистом в інтересах товариства.
Позовна заява не містить викладу обставин, які свідчать про порушення оскаржуваним рішенням саме прав позивача, не зазначено, якими доказами це підтверджується, що є порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Крім того, згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також зазначити в позові щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно з ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За вимогами ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач, оскаржуючи рішення наглядової ради, не надав суду протокол №4 від 05.04.2019, яким оформлено дане рішення. При цьому позивач не зазначає у позові про неможливість подання цього доказу, не зазначає, де знаходиться оригінал цього доказу та не заявляє клопотання про його витребування.
Відповідно до абз. 2 п. 39 постанови Пленуму Верховний Суд України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.
Позивач додав до позову витяг зі статуту Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат», зазначивши, що оригінал статуту знаходиться у відповідача. Втім, позивач не засвідчив належним чином даний витяг. Також позивач не послався на те, що не може надати повну копію статуту.
Таким чином, позивачем порушено вимоги п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ч. ч. 2, 4 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб буде вирішено судом у разі прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву б/н від 14.05.2019 (вх. № 1358/08-07/19 від 23.05.2019) Дехтярьової Ірини Іванівни залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- письмові пояснення, в чому полягає порушення прав позивача як акціонера товариства у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення;
- надати належним чином засвідчені копії протоколу №4 від 05.04.2019 та статуту Акціонерного товариства «Запорізький алюмінієвий комбінат» або відомості про неможливість подання цих доказів;
- надати докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення документів на виконання зазначеної ухвали суду.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набрала законної сили 27.05.2019 та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Федорова