61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
27.05.2019р. Справа №905/684/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської
філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро
до відповідача Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста
Торецьк Донецької області, м.Торецьк
про стягнення інфляційних витрат та 3% річних в сумі 22217,08 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Бойчук Н.Р.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, м.Торецьк, про стягнення інфляційних витрат в сумі 17219,92 грн. та трьох процентів річних в сумі 4997,16 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг за період з січня по грудень 2015р., що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. по справі №905/132/17.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2019р. відкрите провадження у справі №905/684/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.05.2019р. об 11.00 год.
10.05.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:
- відшкодування витрат позивача за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту протягом 2015 року не здійснювалося у зв'язку з ненадходженням бюджетних коштів на вказані цілі;
- статтею 3 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік», кошти державного бюджету для відшкодування витрат за надані пільги з послуг зв'язку не були передбачені, заборгованість державного бюджету за 2015 рік станом на 01.01.2016 року становила 104286,08 грн., протягом 2016р. погашеною не була;
- кошти державного бюджету для відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку у Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачені не були;
- після внесення змін до Бюджетного Кодексу України, при формуванні міського бюджету на 2017р., 2018р. відповідачем надавалися до фінансового управління військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області розрахунки сум кошторисних призначень, проте кошти на погашення заборгованості в сумі 104286,08 грн. були виділені лише у грудні 2018р. У зв'язку з цим, 21.12.2018р. відповідачем сплачена заборгованість позивачу у повному обсязі.
14.05.2019р. позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав обставини, на які посилався у позові та свої позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання 14.05.2019р. представники сторін не з'явилися, розгляд справи відкладено на 27.05.2019 року об 11:00 год.
В судове засідання 27.05.2019р. сторони не з'явилися, будь-яких додаткових заяв по суті справи не надали.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. у справі №905/132/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро про стягнення з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, м.Торецьк, Донецька область 104286,08 грн. заборгованості на відшкодування витрат підприємства за надані протягом 2015 року послуги зв'язку для населення в частині пільг.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. у справі №905/132/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. у справі №905/132/17 задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2017р. у справі №905/132/17 скасовано.
Одночасно, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. у справі №905/132/17 прийнято нове рішення у справі №905/132/17, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро задоволені в повному обсязі:
- стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заборгованість в сумі 104286,08 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1564,20 грн.;
- стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1720,72 грн.
19.09.2018р. господарським судом на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. у справі №905/132/17 видано відповідні накази.
Як встановлено рішенням та постановою господарських судів, 22.10.2015р. між Департаментом соціального захисту населення Дзержинської міської ради (Головний розпорядник коштів) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (Виконавець) був укладений договір №11 на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг, предметом відповідно до п.1.1 якого є відшкодування витрат за рахунок субвенцій з державного бюджету за надані пільгові послуги громадянам, які мають таке право згідно з п.5 ст.51 та ст.102 Бюджетного кодексу України, на підставі отриманих розрахунків від підприємства.
Строк дії означеного договору, відповідно до п.4.2 договору, становить до 31.12.2015р. Сторони також домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли згідно з 01.01.2015 (п.5.2 договору).
В розділі 3 укладеного договору було встановлено обов'язки сторін, зокрема:
головний розпорядник коштів зобов'язаний:
- здійснювати персоніфікований облік отримувачів за видами пільг згідно з діючим законодавством;
- до останнього дня місяця провести перевірку інформації по наданих Виконавцем документах та зареєструвати інформацію в управлінні Державної казначейської служби;
- до 4 числа підписати двосторонні акти звіряння кредиторської заборгованості за надані Виконавцем послуги на суму, зареєстровану в управлінні Державної казначейської служби;
- у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків, суми, яка підлягає відшкодуванню, розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не здійснювати розрахунки, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення інформації;
- своєчасно, згідно з п.2.2 договору, проводити розрахунки за фактично надані послуги, по мірі надходження коштів.
В свою чергу, виконавець зобов'язаний:
- здійснювати облік пільгової категорії громадян, які користуються послугами зв'язку;
- надати послуги пільговій категорії населення за рахунок власних коштів згідно із затвердженими діючим законодавством тарифами, з наступним відшкодування з державного бюджету;
- після проведення розрахунків з департаментом соціального захисту населення, здійснювати облік прийнятої до розрахунку суми по кожному пільговику;
- щомісячно по 25 число (у грудні - по 20 число) в електронному вигляді та на паперових носіях надавати списки осіб пільгової категорії громадян, які користуються даним видом послуг;
- щомісячно, до 3 числа місяця, наступного за звітним, надати акти звіряння кредиторської заборгованості за надані послуги.
Згідно з п.2.1 договору відшкодування витрат за надані послуги здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік.
Окрім того, відповідно до п.2.2. договору, відшкодування Головним розпорядником коштів фактично наданих послуг проводиться по мірі надходження коштів з державного бюджету, які перераховуються на поточні рахунки виконавця протягом 5-ти банківських днів з дня їх надходження.
Відповідно до встановлених рішенням та постановою обставин справи, на виконання умов укладеного договору, позивачем з січня по грудень 2015р. було надано Департаменту соціального захисту населення Дзержинської міської ради послуги зв'язку (користування телефонами) пільговим категоріям населення, що підтверджується підписаними з обох сторін актами звіряння заборгованості на загальну суму 104286,08 грн. З урахуванням заборгованості за попередні періоди, Департамент соціального захисту населення Дзержинської міської ради мав перерахувати позивачеві суму у розмірі 146372,96 грн., проте останній перерахував лише 42086,88грн.
Як зазначено у рішенні суду, з огляду на несплачену Департаментом соціального захисту населення Дзержинської міської ради заборгованість в розмірі 104286,08 грн. за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг за період з січня по грудень 2015р., позивач звернувся з відповідними позовними вимогами до суду.
Згідно з висновками суду у справі №905/132/17, викладеними у постанові апеляційної інстанції, Департамент соціального захисту населення Дзержинської міської ради не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку за договором №11 від 22.01.2015р. на відшкодування витрат підприємства за надані послуги зв'язку для населення в частині пільг за період з січня по грудень 2015р. в загальній сумі 104286,08 грн., вказана заборгованість була зареєстрована в Державній казначейській службі та була запланована на 2015р.
Виходячи зі змісту постанови 15.05.2017р. №905/132/17, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за надані послуг в сумі 104286,08 грн. Департамент соціального захисту населення Дзержинської міської ради не виконав, внаслідок чого вищевказаною постановою Донецького апеляційного господарського суду прийняте нове рішення по справі №905/132/17, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро до Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, м.Торецьк Донецької області задоволено в повному обсязі, стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заборгованість в сумі 104286,08 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1564,20 грн.
Отже, судове рішення по справі №905/132/17 набрало законної сили 15.05.2017р.
Як встановлено, відповідно до розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області №3р від 31.08.17р. "Про внесення змін до положень самостійних структурних підрозділів міської ради, центрів" Департамент соціального захисту населення Торецької міської ради (код ЄДРПОУ 26000411) перейменовано у Департамент соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області (код ЄДРПОУ 26000411).
В подальшому, у зв'язку зі змінами в структурі Департаменту соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області, відповідно до розпорядження керівника військо-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецька область від 31.08.2017р. №2р "Про затвердження структури і чисельності військо-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецька область та самостійних підрозділів військо-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецька область" (зі змінами) Департамент соціального захисту населення військо-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецька область, з 06.11.2017р. перейменовано в Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ідентифікаційному коду 26000411, внесено запис про зміну повного найменування, зміну скороченого найменування, з якого вбачається зміна найменування Департаменту соціального захисту населення військо-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області на Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. по справі №905/132/17 встановлений факт виникнення між сторонами зобов'язальних відносин на підставі відповідного договору, встановлено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 104286,08 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, вказаною постановою було надано правову оцінку твердженням Департаменту соціального захисту населення Дзержинської міської ради щодо відсутності бюджетного фінансування на відшкодування витрат із надання послуги зв'язку на пільгових умовах.
Зокрема, положеннями п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та п.63 Правил №295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій (яким є Позивач) відповідно до законодавства України, що також узгоджується зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
В свою чергу, в п.63 Правил №295 передбачено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
При цьому, п.2 Порядку №256, яким було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету, встановлює, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (Департамент соціального захисту населення Торецької міської ради, в розумінні п.3 означеного Порядку) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, жодним з означених нормативно-правових актів не передбачено обмежень з надання пільгових послуг в разі відсутності відповідного фінансування, так само як і право на компенсування витрат за надані послуги зв'язку (як у даному випадку) виникає безпосередньо на підставі закону та не залежить від здійснення такого фінансування.
Окрім того, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та "Бакалов проти України" від 30.11.2004р., що також узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду України по справі №11/446 від 15.05.2012р., справі №3-28гс12 від 15.05.2012р., а також постановою №905/2358/16 від 22.03.2017р., копія якої була в додатках до апеляційної скарги.
При цьому, ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України визначає, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. При цьому, як було зазначено апеляційним судом, і послуги населенню, і витрати позивача з їх надання надавалися та мали бути здійснені відповідно у 2015р. Відтак, подальше не закріплення субвенцій на фінансування надання пільг у Державному бюджеті України на 2016р. не впливає на факт виникнення відповідної заборгованості перед позивачем і не може позбавляти його права на набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., покладаючи його у залежність від подальших дій законодавця - адже юридична підстава для існування означеного права (виконані умови договору в контексті наведених приписів Бюджетного кодексу України) наразі не скасована.
Таким чином, враховуючи, що судом було встановлено безпідставність таких посилань та відхилено їх, аналогічні доводи відповідача щодо тих же обставин, суд у даній справі до уваги також не приймає.
За змістом ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної казначейської служби від 21.12.2018р. №01-07/658, на виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.09.2018р. №905/132/17, з рахунків Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області здійснено безспірне списання грошових коштів в сумі 104286,08 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за період з червня 2017р. по листопад 2017р. інфляцію в сумі 17219,92 грн. та три проценти річних в сумі 4997,16 грн. за період з 16.05.2017р. по 19.12.2018р.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Відтак, виходячи зі змісту вказаної статті три проценти річних та інфляційні витрати - є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №918/329/16, прийнятій у зв'язку з неоднаковим застосування судами ст.625 Цивільного кодексу України щодо правової природи нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та обчислення перебігу строку позовної давності в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, зазначено, що правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018р. у справі №906/1283/16.
Згідно з правовими висновками судів, інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст.266 Цивільного кодексу України, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних, суд визнає його є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі 17219,92 грн. та трьох процентів річних в сумі 4997,16 грн., підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 75, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком", м.Дніпро до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, м.Торецьк про стягнення інфляційних витрат в сумі 17219,92 грн. та 3% річних в сумі 4997,16 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Євгена Седнєва, 1, ЄДРПОУ 26000411) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул.Тараса Шевченка, буд.18, р/р № НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ" м. Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" (49101, м.Дніпро, вул. Херсонська, буд.26, ЄДРПОУ 25543196, адреса для листування: 87555, Донецька обл., м.Маріуполь, пр. Миру, 85) 17219,92 грн. та 3% річних в сумі 4997,16 грн., судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 27.05.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 27.05.2019р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина