27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Берднік І.С.,
Косенка В.Й., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Берегівської міської ради, ОСОБА_2, зацікавлена особа Берегівське районне бюро технічної інвентаризації, про визнання приватизації квартири незаконною, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 16 лютого 2007 року,
У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що Берегівська міська рада з порушенням закону дозволила ОСОБА_2 приватизувати квартиру АДРЕСА_1, не взявши до уваги, що в зазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_1, який відбував міру покарання в місцях позбавлення волі за скоєний злочин. Зазначав, що в спірній квартирі також мешкає ОСОБА_3- донька квартиронаймача. Посилаючись на те, що при приватизації квартири не враховані права та інтереси третіх осіб, просив визнати недійсною приватизацію вказаної квартири.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 5 грудня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 16 лютого 2007 року рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 5 грудня 2006 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано розпорядження комісії Берегівської міської ради від 20 квітня 2005 року про приватизацію спірної квартири. Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 5 травня 2005 року, яке видане на ім'я ОСОБА_2. на спірну квартиру.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 16 лютого 2007 року та залишити в силі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 5 грудня 2006 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із факту відсутності в нього права на приватизацію квартири, оскільки на час приватизації за ним право на жиле приміщення не зберігалося.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі розпорядження комісії по приватизації житла виконавчого комітету Берегівської міської ради від 20 квітня 2005 року ОСОБА_2 приватизував спірну квартиру відповідно до Закону України “Про приватизацію житлового фонду». На час приватизації в цій квартирі проживав лише ОСОБА_2 Інші особи, які мали право на користування спірним жилим приміщенням, відсутні, оскільки, як установлено судом, ОСОБА_3рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 6 квітня 2006 року виселена зі спірної квартири у зв'язку з її поселенням без законних підстав, а ОСОБА_1 був засуджений Борзнянським районним судом Чернігівської області за ст. 121 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі за нанесення своїй співмешканці - квартиронаймачу ОСОБА_4. - тілесних ушкоджень, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Як установлено судами, ОСОБА_4., яка була співмешканкою ОСОБА_1, померла, ОСОБА_3проживала у квартирі без законних підстав, а ОСОБА_2 до членів сім'ї ОСОБА_1 не відноситься.
Таким чином, оцінюючи відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України надані сторонами докази та постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність приватизації спірної квартири ОСОБА_2 та відсутність при цьому порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права й дійшов помилкового висновку про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відсутності права ОСОБА_1 та ОСОБА_3на спірну квартиру, у зв'язку з чим відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 16 лютого 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 5 грудня 2006 року
Ухвала оскарженню не підлягає.
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко