Справа № 2340/4742/18 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова
20 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Сорочка Є.О.,
при секретарі Григорук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь, -
ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа - Державна фіскальна служба України, в якому просило: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.08.2018 року № 0008351404; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.08.2018 року № 0008541401.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено порушення, зокрема статті 134 пункту 135.1 статті 135 ПК України - встановлено заниження податку на прибуток у сумі 137 705 грн. у т.ч.: за 2015 рік у суму 12 968 грн.; за 2016 рік у сумі 124 470 грн. у т.ч.: за 1 квартал 2016 року у сумі 64 687 грн., за півріччя 2016 року у сумі 41 695 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 65 722 грн., за 2016 рік у сумі 124 470 грн.; за 2017 рік у сумі 267 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2017 року у сумі 157 грн., за півріччя 2017 року у сумі 52 329 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 164 грн., за 2017 рік у сумі 267 грн. та порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України - ТОВ "МВВФ "Енергетик" не подано звіт про контрольовані операції за 2016 рік (т.1,а.с.51).
Результати перевірки оформлено актом від 17.07.2018 року № 278/23-00-14-0807/31100615 (т.1, а.с.20-52).
На підставі акту перевірки від 17.07.2018 року № 278/23-00-14-0807/31100615 за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і пункту 120.3 статті 120 ПК України відповідачем прийнято ППР від 09.08.2018 року № 0008351404 про застосування до ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" штрафу у сумі 413400 грн. за платежем 21081103 (т.1,а.с.16).
На підставі акту перевірки від 17.07.2018 року № 278/23-00-14-0807/31100615 за порушення вимог статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, відповідно до пункту 123.1 статті 123 та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України відповідачем прийнято ППР від 10.08.2018 року № 0008541401 про збільшення ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 168889,25 грн. за платежем 11021000, у тому числі за основним зобов'язанням - 137705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31184,25 грн. (т.1,а.с.18).
За результатами адміністративного оскарження ППР від 09.08.2018 року № 0008351404 та від 10.08.2018 року № 0008541401, згідно рішення Державної фіскальної служби України від 25.10.2018 року №34741/6/99-99-11-01-02-25 "Про результати розгляду скарги" скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані ППР без змін (т.1,а.с.53-60).
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення, звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у редакції, що діяла під час перевіряємого періоду), контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами, які: задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.
Підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради).
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах щодо обов'язку надання звіту про контрольовані операції виявлено пов'язаність осіб, так ОСОБА_1 (в акті перевірки від 17.07.2018 року зазначено, що пов'язаність осіб підтверджується відомостями з бази даних RUSLANA та Єдиного державного реєстру юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії - т.1,а.с.44) є одним із засновників ТОВ "Гідротехнологічна транснаціональна корпорація" та володіє 50 % корпоративних прав у ТОВ "Гідротехнологічна транснаціональна корпорація" (т.1,а.с.78-83).
Контрольованими операціями, що здійснюються з нерезидентом, який не зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, належать до контрольованих лише у випадку, якщо такий нерезидент є пов'язаною особою або комісіонером та якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 50 млн. грн. за вирахуванням непрямих податків за відповідний звітний (податковий) рік, та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує 5 млн. грн. У випадку пов'язаності платника податку з контрагентом нерезидентом операції можуть визнаватися контрольованими незалежно від країни реєстрації такого контрагента - нерезидента.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Відповідно до статті 25 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (Угоду ратифіковано Законом від 06.10.1995 року № 369/95-ВР) компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, що необхідна для виконання положень цієї Угоди або національних законодавств стосовно будь-яких видів податків, тією мірою, в якій оподаткування не протирічить цій Угоді, зокрема, для попередження ухилень від сплати податків.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Отже відомості щодо засновника контрагента позивача, що містяться у базі даних "RUSLANA" та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії, є загальнодоступними і відкритими.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час прийняття оскаржуваного ППР від 09.08.2018 року № 0008351404 про застосування до ТОВ "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" штрафу у сумі 413 400 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 10.08.2018 року № 0008541401, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Відповідно до пункту 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року № 419 (далі - Порядок № 419) дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2 Порядку № 419 фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано аргументів та доказів щодо розбіжностей у визначенні доходу, витрат, адміністративних витрат, собівартості та даних перевірки згідно додатків 4,5,6,7,8.
Позивач обґрунтовує протиправність ППР від 10.08.2018 року № 0008541401, зокрема тим, що з наданих у рамках розгляду заперечень позивача додатку № 9 до акту перевірки не наводяться первинні документи, що є у наявності у позивача та як зазначено у акті, не відображено у податковій та фінансовій звітності позивача.
Суд зазначає, що твердження позивача не знайшли підтвердження під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи, оскільки додаток 9 до акта перевірки - це зведені дані щодо задекларованих платником податків ТОВ "МВВФ "Енергетик" та встановлених у ході проведення перевірки сум різниць, що виникають відповідно до податкового кодексу України за період з 01.01.2015 року до 31.03.2018 року.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно пункту 58.1 контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано під час винесення інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
На підставі наведеного суд, враховуючи виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, зазначає, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання - з податку на прибуток у сумі 137705 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 31184,25 грн.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приймаючи оскаржувані ППР від 09.08.2018 року № 0008351404 та від 10.08.2018 року № 0008541401 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма "Енергетик" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2019 року.