Справа № 640/20392/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.
23 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 14.11.2018 року ВП №56982531 про накладення штрафу у сумі 5100 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 05 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги позивач зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України на вимогу державного виконавця надавався лист про виконання рішення суду, а тому у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2019 року.
22 травня 2019 року у судовому засіданні представник позивача просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи колегією суддів було витребувано у позивача додаткові докази та оголошено перерву у справі до 23 травня 2019 року.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, призначене на 23 травня 2019 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №56982531 з примусового виконання виконавчого листа № 810/314/18 від 24.07.2018 року, виданого Київський окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2018 року.
Копія постанови від 14.08.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56982531 була отримана позивачем 17.08.2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом від 14.08.2018 року № 56982531-14.
Також у матеріалах справи міститься копія листа від 21.08.2018 року № 2636/03, яким позивач начебто повідомив відповідача про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі № 810/314/18.
Зважаючи на невиконання рішення суду без поважних причин, 14.11.2018 року державним виконавцем на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом про її оскарження.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів надіслання та отримання відповідачем вказаного листа від 21.08.2018 року № 2636/03. Такі докази відсутні й у наданій відповідачем копії матеріалів виконавчого провадження ВП №56982531.
З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Законом України «Про виконавче провадження» визначено перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, у якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено розмір накладеного штрафу за невиконання рішення.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.
Як було зазначено вище, у матеріалах справи міститься копія листа від 21.08.2018 року № 2636/03, адресованого відповідачу, в якому позивач повідомляв відповідача про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі № 810/314/18.
Також позивачем до матеріалів справи було долучено копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № К3564-МВС ОСОБА_1
З вказаного перерахунку вбачається, що ГУ ПФУ в Київській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 23.03.2018 року № К-3564, виданої ГУ МВС України в Київській області. Оскільки в результаті перерахунку пенсії розмір останньої зменшувався позивачем було залишено розмір пенсії ОСОБА_1 у попередньому розмірі, а саме 7186,41 грн., а з 01.09.2018 року збільшено до 8196,81 грн.
Судом першої інстанції вказані обставини залишено поза увагою.
Колегія суддів зазначає, станом на винесення судом першої інстанції рішення суду у матеріалах справи дійсно були відсутні докази надіслання та отримання відповідачем листа від 21.08.2018 року № 2636/03.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.05.2019 року, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, колегією суддів було запропоновано позивачу надати додаткові докази, які б підтверджували факт повідомлення відповідача про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі № 810/314/18.
23.05.2019 року на вимогу суду ГУ ПФУ в Київській області було надано копії роздруківок з програмного забезпечення цього органу, з яких вбачається, що 21.08.2018 року на адресу ДВС було направлено відповідь щодо гр. ОСОБА_1
Враховуючи те, що розгляд справи у суді першої інстанції був здійснений у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, а також враховуючи, що судом першої інстанції не було запропоновано позивачу надати додаткові докази, які б підтверджували факт повідомлення відповідача про виконання рішення суду, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для врахування наданих представником позивача нових доказів, які підтверджують факт вчасного виконання ним рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі № 810/314/18 та повідомлення державного виконавця про вчинені дії.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин і факт такого невиконання повинен бути встановлений державним виконавцем.
В даному випадку відповідачем, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надано до суду доказів того, що ним вчинялись будь-які дії щодо з'ясування обставин виконання чи не виконання рішення суду позивачем.
З огляду на встановлені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 14.11.2018 року ВП №56982531 про накладення штрафу у сумі 5100 грн.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 14.11.2018 року ВП №56982531 про накладення штрафу у сумі 5100 грн. у виконавчому провадженні №54614749 з примусового виконання виконавчого листа № 810/314/18 від 24.07.2018 року, виданого Київський окружним адміністративним судом.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев