Постанова від 22.05.2019 по справі 815/2090/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2090/18

Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,

при секретарі Іщенко В.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 22.01.2019р.) про ухвалення додаткового рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення судового контролю, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФ України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати противоправними дії посадових осіб відповідача щодо незаконного зниження розміру пенсії, а також щодо не виплати заборгованості по пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року вказане вище рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2018р. - скасовано та адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано противоправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зниження розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% суми грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% суми грошового забезпечення, а саме згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції чинної станом на дату призначення пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015р., ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області №18558 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року виходячи з основного розміру пенсії 85% суми грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію в повному обсязі (з урахуванням різниці між фактично нарахованою та належною до сплати сумою пенсії) за період з 01.01.2016 року по 24.02.2018 року, та починаючи з 24.02.2018 року виплачувати в порядку визначеному Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В решті позовних вимог - відмовлено.

24.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, якій просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача на його користь судового збору за подачу апеляційної скарги.

Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року, вказана заява ОСОБА_1 була задоволена та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області судовий збір в загальній сумі 2848 грн.

21.04.2019 року ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.382 КАС України, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд 1-ї інстанції встановити судовий контроль за виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року - шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області в 15-тиденний термін подати до суду звіт про виконання цього судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення апеляційного суду від 18.09.2018 року по справі №815/2090/18 в порядку ст.382 КАС України - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 11.02.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення щодо встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач категорично наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання суду 2-ї інстанції з невідомих причин не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ позивача, дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, розглядаючи 22.01.2019 року вказану вище заяву про ухвалення додаткового рішення щодо встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України та відмовляючи у її задоволені, суд 1-ї інстанції виходив з відсутності підстав для встановлення такого контролю.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, цілком погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1,2 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, згідно із ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (т.б. Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII).

Дійсно, як вбачається зі змісту приписів ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Разом з тим, з аналізу вищезазначеної норми процесуального закону слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення фактично є правом суду, а не обов'язком і, в свою чергу, має застосовуватися у виключних випадках, зокрема, коли судове рішення тривалий час умисно (т.б. без поважних причин) взагалі ніяким чином не виконується.

Проте, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, а саме листа начальника ГУ ПФУ в Одеській області від 18.10.2018р. №2366/3-11 та рішення про результати розгляду скарг від 03.12.2018р. (а.с.216,223), постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року фактично була виконана відповідачем (боржником) частково, а саме, було проведено перерахунок пенсії, встановлено новий розмір пенсії (який до цього часу фактично виплачується), нараховано доплату за період з 18.09.2018р. по 31.10.2018р. в сумі 1879,24 грн., яка була виплачена позивачу 05.11.2018р., а також було нараховано доплати за період з 01.01.2016р. по 17.09.2017р. в сумі 42698,16 грн. та за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в сумі 28926 грн., які було обіцяно сплатити у відповідності до вимог «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (затв. Постановою КМУ №649 від 22.08.2018р.).

Окрім того, при цьому одночасно слід звернути увагу й на той факт, що Одеський апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи 18.09.2018 року постанову по даній справі №815/2090/18 та частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , серед іншого, відмовив останньому у задоволенні його позовних вимог щодо встановлення судового контролю, зазначивши, в свою чергу, що це є правом суду та, посилаючись на відсутність підстав для такого зобов'язання суб'єкта владних повноважень та на можливість звернення позивача до відповідного відділу ДВС для примусового виконання цього судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, 16.10.2018 року позивач, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. отримав виконавчий лист по даній справі №815/2090/18, але, належних доказів його звернення з цим виконавчим документом до відповідного відділу ДВС та відкриття виконавчого провадження, в матеріалах справи не має, як і не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач умисно ухиляється від виконання цього судового рішення.

Також, при прийнятті рішення по даному питанню, ще слід зазначити й про те, що позивач в своїй заяві фактично просив суд 1-ї інстанції ухвалити додаткове рішення про встановлення судового контролю за виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року, але разом з тим, судовою колегією не встановлено законних підстав, передбачених ст.252 КАС України, для ухвалення по даній справі додаткового рішення. До того ж, як вже зазначалося вище, ці позовні вимоги фактично вже були розглянуті Одеським апеляційним адміністративним судом та по ним прийнято рішення від 18.09.2018 року про відмову у їх задоволенні.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність на цей час законних підстав для ухвалення додаткового рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що, в свою чергу, як зазначалося вище, є лише правом суду, а не обов'язком і має застосовуватися у виключних випадках.

Згідно із приписами ст.ст.9,77 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд 1-ї інстанції порушень матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали не допустив. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 376 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23.05.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Попередній документ
81951283
Наступний документ
81951285
Інформація про рішення:
№ рішення: 81951284
№ справи: 815/2090/18
Дата рішення: 22.05.2019
Дата публікації: 27.05.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл