20 травня 2019 р.Справа № 520/8681/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Концерна "Східно-Український Енергетичний Союз Промисловців" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., повний текст складено 20.02.19 року) по справі № 520/8681/18
за позовом Концерна "Східно-Український ОСОБА_1 Промисловців"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
08.10.2018 року Концерн «Східно-Український Енергетичний Союз Промисловців» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ( далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.08.2018 року №000551405 та №00000561405.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача на підставі наказу від 06.11.2017 року №6365 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК Яліта» за період з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року здійснено вихід за податковою адресою позивача.
07.11.2017 року актом №4190/20-40-14-05-19/33605195 відповідача зафіксовано неможливість вручення копії наказу від 06.11.2017 року №6365 та пред'явлення направлень від 06.11.2017 року №9252, 9253 позивачу у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням позивача.
Працівниками відповідача на підставі наказу від 17.11.2017 року №6881 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати позивачу податку на додану вартість, податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК Яліта» за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 року повторно здійснено вихід за податковою адресою позивача.
21.11.2107 року актом №4534/20-40-14-05-19/33605195 відповідача зафіксовано неможливість вручення копії наказу від 17.11.2017 року №4543 та пред'явлення направлення від 17.11.2017 року №10071 посадовим особам позивача у зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням позивача.
01.12.2017 року листом №26347/10/20-40-14-05-14 «Про надання інформації» відповідач просив письмово повідомити про вихід на роботу працівників позивача.
18.12.2017 року листом №18/12/2017-1 відповідача повідомлено про роботу позивача з 16.01.2018 року.
09.01.2018 року листом позивач повідомив відповідача про втрати бухгалтерських документів за 2015-2017 роки.
Працівниками відповідача на підставі наказу від 05.04.2018 року №2371 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача » з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК Яліта» за період з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року здійснено вихід за податковою адресою позивача.
01.04.2018 року актом №2527/20-40-14-05-19/33605195 оформлено неможливість вручення копії наказу від 05.04.2018 року №2371 та пред'явлення направлення від 10.04.2018 року №3065 посадовим особам позивача у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням.
17.04.2018 року листом №15661/10/20-40-1-05-14 «Про надання інформації» відповідач просив надати інформацію по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «БК Яліта».
14.05.2018 року листом №14/05/2018-2 позивач повідомив про складання запиту з порушенням приписів абз. 1, 2 пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України, тому звільненні позивача від відповіді.
Працівниками відповідача на підставі наказу від 05.06.2018 року №4017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК Яліта» за період часу з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року, про що складений акт №3084/20-40-14-05-19/33605195 від 27.07.2018 року.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1.п.44.6 ст.44,п.198.1,п.198.2.п.198.3. п.198.6 ст.198. п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року, всього на суму 377770 грн, в тому числі за липень 2016 року в розмірі 306970 грн вересень 2016 року в розмірі 70800 грн; п.85.2 ст.85 ПК України не надані документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №00000551405 від 31.08.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 472 212,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язаннями у розмірі 377 770 та за штрафними санкціями 94442,50 грн; №00000561405 від 31.08.2018 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 510 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є протиправними, тому не підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З приводу частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 року №00000561405, то колегія суддів зазначає на таке.
У відповідності до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством; якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
На підставі п.85.2 ст.85 ПК платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.
Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Відповідно до абз. 1 - 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Відповідно до абз. 18 п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 510 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 року №00000561405 за ненадання оригіналів первинних документів на запит податкового органу.
Матеріли справи свідчать, що підставою для призначення перевірки позивача стали ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.08.2017 та 04.09.2017 по справі №751/5038/17.
Відповідачем на виконання ухвали слідчого перевірки призначалися наказами від 06.11.2017 №6365, від 17.11.2017 №6881, від 05 квітня 2018 року за №2371.
При цьому через відсутність посадових осіб підприємства за місцем знаходження позивача, що підтверджено відповідними актами про неможливість вручення копій наказів та направлень, перевірки позивача не були здійснені.
Так, в підтвердження своїх доводів про невиконання позивачем своїх обов'язків щодо надання оригіналів первинних документів відповідачу надані наступні докази, а саме: письмовий запит №26347/10/20-40-14-05-174 від 01.12.2017 року, відповідь- лист від 18.01.2017 року про те, що посадові особи підприємства- позивача перебувають у відрядженні та з урахуванням святкування новорічних та різдвяних свят, робота підприємства буде відновлена 16.07.2017 року.
Крім цього, матеріали справи містять листи від 09.01.2018 року про те, що позивачем втрачені документи, запит №26347/10/20-40-14-05-174 від 01.12.2017 року на який позивач фактично відмовив у наданні документів.
В суді апеляційної інстанції представником позивача не надані інші докази існування об'єктивних перешкод у ненаданні зазначених документів на запит позивача №26347/10/20-40-14-05-174 від 01.12.2017 року .
Щодо документів, що були запитані листом від 17.04.2018 року №15661/10/20- 40-14-05-14 «Про надання інформації по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «БК Яліта» , то їх неподання обумовлювалось складенням запиту з порушенням приписів абз. 1 і 2 пп. 73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПК України.
Згідно до п. 79.2, п. 79.3 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату' початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Відповідно до п. 79.5 ст. 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Наявні в матеріалах справи докази здійснення поштового відправлення на адресу позивача документів відповідачем (том 2 аркуші справи 118-141) спростовують доводи апеляційної скарги про не дотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо вручення запиту, його оформлення, вручення наказів про перевірку.
З приводу тверджень представника позивача на те, що податковий орган мав змогу надіслати наказ про проведення перевірки на електронну пошту позивача, оскільки останній подає податкову звітність в електронній формі та пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, суд зазначає таке, то колегія суддів зазначає на таке.
У відповідності до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику). При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
За наведених підстав, колегія суддів вважає, що у відповідача виникає обов'язок направлення кореспонденції на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручення платнику податків, або направлення в електронній формі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реєстрація платника податків в електронному кабінеті не зобов'язує відповідача надсилати кореспонденцію на адресу платника податків саме у електронній формі.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в частині скасування судового рішення про відмову у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 року №00000561405.
Щодо частини позовних вимог про скасування відповідача від 31.08.2018 року №000551405, то колегія суддів зазначає на таке.
Пунктом 44.1.п.44.6 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України зазначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пункт 198.2 ст.198 ПК України каже, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Податковим органом ставить до вини позивачу відсутність фактичного характеру господарських операцій з ТОВ «БК Яліта» та необґрунтоване зменшення формування за результатами даних господарських операцій податку на додану вартість на суму 377770 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «БК Яліта», з яким укладені договори на виконання робіт, а саме:
№22/07/2016-01 від 22.07.2016 року з капітальному ремонту трансформатора ТДНП-10000/10 зав. №34686, капітальному ремонту силового трансформатора ТДНП-63000/154/35/6 к.та № 06/06/2016-01 від 06.06.2016 року з відновленню проточної частини ТГ-7 з заміною діафрагм 17-ої та 18-ої ступені з заміною ущільнень на осі-радіальні і реабілітацією конденсатора ТЕЦ "ЕСХАР" за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. 152-ї Стрілкової дивізії, буд. 16 ; №23/06/2016-01 від 23.06.2016 року з виконання робіт по відновленню проточної частини ТГ-8 з заміною діафрагм 17-ої та 18-ої ступені з заміною ущільнень на осі-радіальні і реабілітацією конденсатора ТЕЦ "ЕСХАР" за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. 152-ї Стрілкової дивізії, буд. 16; з виконання робіт по центральному отвору РСД турбіни в період планового ремонту енергоблоку №7 для контролю стану металу РСД (з метою продовження строків служби) ОСОБА_2 ТЕС (за адресою м. Курахорве, Мар'їнський район, Донецька область, вул.. Енергетиків, 34); з виконання ремонту ЦСД турбіни в період планового ремонту енергоблоку №7 для контролю стану металу ЦСД та РСД (з метою продовження строків служби) ОСОБА_2 ТЕС (за адресою м. Курахорве, Мар'їнський район, Донецька область, вул. Енергетиків, 34); з виконання ремонту ЦВД турбіни в період планового ремонту енергоблоку №7 для контролю стану металу ЦВД та РВД (з метою продовження строків служби) ОСОБА_2 ТЕС (за адресою м. Курахорве, Мар'їнський район, Донецька область, вул.. Енергетиків, 34).
Оглянуті матеріали справи підтверджують висновки суду першої інстанції про те, що
договір на виконання робіт №22/07/2016-01 від 22.07.2016 року укладений між позивачем та ТОВ «БК Яліта» на виконання договору підряду №273-2 від 05.08.2016 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Щедро», та договору підряду №17 від 18.05.2016 року , укладеного між позивачем та ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод», та те, що договір на виконання робіт №22/07/2016-01 від 22.07.2016 року фактично укладений між позивачем та ТОВ «БК Яліта» раніше, ніж первинний договір №273-2 від 05.08.2016 року, укладений між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Щедро», яким позивачу були замовлені роботи по капітальному ремонту трансформатора ТДНП-10000/10У1 зав. № 34686, для виконання яких в якості субпідрядника було залучено ТОВ «БК Яліта».
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на неврахування судом першої інстанції на надані до матеріалів справи копії укладених між позивачем та його контрагентами договорів, акти приймання виконаних робіт, реєстри платежів, бухгалтерську довідку, які доказують про прибутковість здійснених господарських операцій.
Колегія суддів вважає на те, що вказані докази не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність ідентифікації робіт (не визначеність місця виконання ремонтних робіт, належність обладнання, відсутнє посилання на первинний договір підряду).
Крім цього, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не пояснюють характеру вчинених господарських операцій та відсутність доказів виконання умов п. 2.2.2 договору №22/07/2016-01 від 26.06.2016 року з ТОВ «БК Яліта» щодо понесення витрат на проживання працівників ТОВ «БК Яліта» за рахунок Концерну "Східно український ОСОБА_3 " у місті Кременчук.
Крім цього, колегія суддів зауважує на те, що апеляційна скарга не пояснює відсутність акту передачі трансформатора в ремонт з правом дострокового виконання робіт, оскільки за змістом п. 4.1. договору №17 від 18.05.2018 року весь комплекс робіт повинен бути виконаний на протязі 40 календарних днів з дня підписання саме двостороннього акту передачі трансформатора в ремонт з правом дострокового виконання робіт.
Апеляційна скарга позивача не спростовує висновків суду першої інстанції про відсутність згоди від ТОВ «ДВ НАФТОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» на залучення до виконання умов цієї угоди ТОВ «БК Яліта» у відповідності до договору на виконання робіт № 06/06/2016-01 від 06.06.2016 року було укладеного між позивачем та ТОВ «БК Яліта» на виконання договору № 30/11/2015- 01 від 21.12.2015 між позивачем та ТОВ «ДВ НАФТОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ»,
Як убачається із матеріалів справи, договір на виконання робіт №23/06/2016-01 від 23.06.2016 року між позивачем та ТОВ «БК Яліта» було укладено на виконання договорів, а саме: №09/06/2016-01 від 09.06.2016 року між позивачем та ТОВ «ДВ НАФТОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», з виконання робіт по відновленню проточної частини ТГ-8 з заміною діафрагм 17-ої та 18-ої ступені з заміною ущільнень на осі-радіальні і реабілітацією конденсатора ТЕЦ "ЕСХАР" за адресою Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт.Есхар, вул. 152-ї Стрілкової дивізії, буд. 16 №588-ИЗС-ДЦ від 02.06.2016 року між позивачем та ТОВ «Інтеренергосервіс», з виконання робіт: ЦВД, ЦСД турбіни К-200-130-3 ЛМЗ енергоблоку №7 на ДТЕК Кураховська ТЕС;
№629-ИЗС-ДЦ від 16.06.2016 року між позивачем та ТОВ «Інтеренергосервіс», з виконання робіт, а саме: роботи по центральному отвору РСД турбіни в період планового ремонту енергоблоку №7 для контролю стану металу РСД (з метою продовження строків служби) ДТЕК Кураховська ТЕС;
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої істанції про особливості господарських операцій, яки б виключали невиконання умов укладених
з ТОВ «Торговий дім «Щедро», ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод», ТОВ «ДВ НАФТОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», ТОВ «Інтеренергосервіс», договорів, які замовляли ремонтні роботи про недопущення для виконання ремонтних робіт інших осіб, окрім позивача, та відсутності технічних умов виконання робіт на об'єктах ТОВ «Торговий дім «Щедро», ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод», ТОВ «ДВ НАФТОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», ТОВ «Інтеренергосервіс» до договорів з ТОВ «БК Яліта» .
Представником позивача відсутність технічних умов обумовлюється їх необов'язковим характером, оскільки дані роботи не потребують наявність ліцензії.
Проте, колегія суддів зауважує на тому, що укладені договори з ТОВ «БК Яліта» передбачали наявність таких документів, в якості додатку до договору.
На підставі ч.1-6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Колегія суддів, вважає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Колегія суддів, вважає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Попри тверджень апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи обґрунтованих процесуальних підстав отримання відповідачем в підтвердження фіктивного характеру здійснених господарських операцій протоколу свідка від 03.03.2017 із матеріалів кримінального провадження № 32016270000000061, та протиправність з цих підстав оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає що викладені вище докази є достатними для здійснення висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до ст.п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Концерна "Східно-Український ОСОБА_1 Промисловців" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 520/8681/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 24.05.2019 року