Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.
15 травня 2019 р.Справа № 520/11726/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення дій, -
20.12.2018 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» (подалі - ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган) від 06.12.2018 року № 9150 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА»;
- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо організації проведення фактичної перевірки та зобов'язати відповідача утриматися від прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА».
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ відповідача видано з порушенням вимог п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 , яке слугувало підставою для призначення фактичної перевірки, не є зверненням покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування. Зазначені мешканці не є споживачами, оскільки не придбають, не замовляють, не використовують й також не мають наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, зокрема, про це у заяві не йдеться. Також, у заяві немає жодної інформації про конкретні порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
Крім цього вказує, що безпідставне прийняття рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту для підприємства означатиме заборону на реалізацію прав розпорядження або користування майном, або обмеження щодо реалізації прав власності на таке майно.
Заперечуючи проти позову, ГУ ДФС у Харківській області вказує, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред'явлення копії наказу та направлення на проведення такої перевірки. В свою чергу непред'явлення таких документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Так, 07.11.2018 до ГУ ДФС у Харківській області надійшла заява (вхідний №.КОЛЕКТИВ/599 від 07.11.2018 року) від громадян, в якій викладено факти та обставини, що вказують на можливі порушення ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо законності здійснення юридичною особою підприємницької діяльності, офіційного працевлаштування працівників, у зв'язку з чим, такі громадяни просили перевірити вказане підприємство. Така заява в повному обсязі відповідала вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому контролюючий орган, в межах наданих йому повноважень, її розглянув та вжив відповідні заходи.
Зокрема, у зв'язку з отриманням такої заяви, 06.12.2018 року ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ № 9150 «Про проведення фактичної перевірки» підприємства позивача. Вказаний наказ містить всі реквізити, передбачені підпунктом 81.1 статті 81 ПК України. На підставі наказу складено направлення на перевірку від 12.12.2018 року № 12813 та № 12814. Директору позивача перед початком перевірки пред'явлені службові посвідчення, оскаржуваний наказ та направлення. До перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області не допущено, про що складено акт від 18.12.2018 року № 10132/20-40-14-10/39782607.
За наведених вище обставин вважають, що спірний наказ є законним, а контролюючий орган діяв відповідно до положень ПК України.
У відповіді на відзив позивач вказує, що ГУ ДФС у Харківській області не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Фактично відзив на позов містить наведені у стислому вигляді лише посилання на норми ПК України та вимоги Закону України «Про звернення громадян», які жодним чином не спростовують підстав позову, а саме порушення ГУ ДФС у Харківській області положень п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України при призначенні перевірки відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 06.12.2018 року за № 9150.
За вказаною нормою ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності такої підстави, як письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
Позивач не оспорює того факту, що заява мешканців будинку по АДРЕСА_1 , яка була підставою для призначення перевірки, відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», але це у жодному випадку не означає, що вона також відповідає й вимогам, передбаченим п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Таким чином, посилання представника ГУ ДФС у Харківській області на те, що відповідність отриманого звернення вимогам Закону України «Про звернення громадян» із пропозицією провести перевірку в межах компетенції фіскальної служби у будь-якому випадку є підставою для організації проведення фактичної перевірки, суперечить вимогам ПК України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року (рішення у повному обсязі складено 25.01.2019 року) у задоволенні вимог ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» відмовлено.
Висновок суду першої інстанції фактично вмотивований обґрунтованістю позиції контролюючого органу.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», посилаючись на не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства у повному обсязі.
Мотивує вимоги апеляційної скарги позивач фактично аналогічними доводами, викладеними у заявах по суті в суді першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» підлягає задоволенню, а судове рішення слід частково скасувати, з наступних підстав.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Згідно з пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Системно аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред'явлення копії наказу та направлення на проведення такої перевірки. В свою чергу непред'явлення таких документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Судом установлено, що 07.11.2018 року до Головного управління ДФС у Харківській області надійшла заява (вхідний №.КОЛЕКТИВ/599 від 07.11.2018 року) від жителів будинку АДРЕСА_1 , в якій заявники просили в межах компетенції органу ДФС перевірити законність зайняття господарською діяльністю невідомої їм організації під назвою «АЛЬТЕРНАТИВА», що знаходиться у квартирі № 2 цього будинку, а також перевірити оформлення працівників, які знаходяться у зазначеній квартирі, наявність ліцензії на даний вид діяльності, сплату податків від оренди цього приміщення орендодавцем, повноту сплати комунальних платежів власником цього приміщення.
Підставою такого звернення заявники зазначили занепокоєність відкриттям у їх будинку центру по лікуванню наркозалежних громадян. На їх думку, така діяльність є незаконною, оскільки вимога про надання будь-яких документів залишена представником цієї організації поза увагою /а.с. 30/.
06.12.2018 року ГУ ДФС у Харківській області видано наказ № 9150 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Аврамівська, 4, у період часу з 13.12.2018 року тривалістю у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 ПК України.
Перевірку наказано провести за період діяльності з 13.12.2015 року по дату завершення перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) /а.с. 31/.
На підставі означеного наказу ГУ ДФС у Харківській області складено направлення на перевірку від 12.12.2018 року № 12813 та № 12814 /а.с. 32, 33/.
Відповідно до Акту від 18.12.2018 року № 10132/20-40-14-10/39782607, копія оскаржуваного наказу від 06.12.2018 року № 9150, направлення на перевірку від 12.12.2018 року № 12813 та № 12814 вручені керівнику підприємства під розписку, втім, у допуску ГУ ДФС у Харківській області до проведення фактичної перевірки ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», - відмовлено.
За поясненнями директора ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», підставою для відмови у допуску до перевірки слугувала обставина порушення контролюючим органом вимог ст. 80, абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України /а.с. 34-36/.
Частково погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає чітких перелік підстав, за наявності яких контролюючим органом може проводитися фактична перевірка, визначений п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Так, відповідно до пп. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України такими підставами є:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПК України).
Як вже зазначалося раніше, підґрунтям винесення ГУ ДФС у Харківській області оскаржуваного наказу № 9150 від 06.12.2018 року слугувало звернення громадян (пп.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України), а підставою проведення фактичної перевірки позивача ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» контролюючим органом визначено - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Втім колегія суддів зазначає, що за визначенням пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України, підставою для проведення фактичної перевірки є наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
З урахуванням тієї обставини, що фактична перевірка позивача призначена з підстав, не визначених нормами п. 80.2 ст. 80 ПК України, колегія суддів вважає в цій частині обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 06.12.2018 року.
Оскільки зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів скасовує судове рішення в частині якою судом відмовлено у задоволенні вимог ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 06.12.2018 року № 9150 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», з прийняттям нового судового рішення про задоволення цим вимог позивача.
Колегія суддів відхиляє інші вимоги підприємства, оскільки надання правової оцінки діям відповідача щодо організації проведення фактичної перевірки та можливості прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку можуть мати місце лише у разі законних підстав для проведення фактичної перевірки.
Інші доводи та заперечення учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (пункти 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області «Про проведення фактичної перевірки «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» від 06 грудня 2018 року № 9150.
У задоволенні іншої частини позовних вимог «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» відмовити.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Постанова у повному обсязі складена і підписана 24 травня 2019 року.