24 травня 2019 р. Справа № 520/174/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника відповідача Швидченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.03.19 року по справі № 520/174/19
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмської міської ради Харківської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Ізюмської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 закрито провадження у справі.
Не погодившись з даною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що спір у даній справі не є тотожним спору у справі № 820/5134/17, як вважав суд першої інстанції, оскільки сторони, предмет та підстави у даних справах різні, а тому відсутні підстави, визначені п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 відкрито провадження у справі № 520/174/19.
10 травня 2019 року на адресу суду від Ізюмської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що Ізюмська міська рада не має підстав прийняти відповідне рішення для виконання судових рішень, щодо передачі земельної ділянки площею 0,0300 га за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального садівництва у власність громадянці ОСОБА_3 та громадянину ОСОБА_1 , оскільки виник конфлікт інтересів.
16 травня 2019 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що захист порушеного права позивача з прийняттям оскаржуваного рішення Ізюмської міської ради не відбувся.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся судом належним чином. До суду надійшла заява ОСОБА_1 з проханням розгляд справи проводити без його участі.
Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) справа розглянута без участі позивача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі є тотожним спору у справі № 820/5134/17, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції з даними висновками не погоджується та зазначає.
Судовим розглядом встановлено, 15.12. 2014 позивач звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,03 га, що розташована в АДРЕСА_1 , 2 поряд із належною йому земельною ділянкою по вул. АДРЕСА_2 , відповідно до кадастрового плану.
Внаслідок не отримання відповіді у строки, визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, позивачем укладено з ФОП ОСОБА_2 договір на виконання землевпорядних робіт від 03 лютого 2015 року № 08.
04. 02. 2015 позивач повідомив Ізюмську міську раду про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, визначеному частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, до якого додав договір на виконання землевпорядних робіт від 03.02.2015 № 08.
Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року № 2883 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 у справі № 623/2330/15-а рішення Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16 лютого 2015 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 " скасовано.
15.06.2016 ФОП ОСОБА_2 , з яким позивачем укладений договір на розробку проекту землеустрою, звернувся до управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області із заявою про погодження документації із землеустрою.
29.06.2016 листом № 96/41-16 позивачу відмовлено в погодженні документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 для ведення індивідуального садівництва та повернуто зазначений проект, як такий, що поданий безпідставно.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі № 820/3901/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15 червня 2016 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Зазначене судове рішення набуло законної сили 17.10.2016 .
11.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про повторний розгляд його заяви від 15.06.2016 про погодження проекту з урахуванням висновків суду в адміністративній справі № 820/3901/16.
25.04.2017 начальником міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_4 надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 150/122-17, відповідно до якого розроблений проект погоджено за умови врегулювання у рамках приписів, передбачених статтею 20, частиною другою статті 198 Земельного кодексу України наступних питань: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.
В порядку ч.9 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) по справі № 820/3901/16 ОСОБА_1 звернувся до суду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 його заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, вчинені під час виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/3901/16, щодо повторного розгляду заяви ФОП ОСОБА_5 О. від 15.06.2016 про погодження Проекту, за результатами яких оформлено лист від 15.11.2016 р. № 28-20.02-0.3-3140/2-16 та передано Проект на розгляд Експерту державної експертизи ОСОБА_6 .
12.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. із заявою про внесення змін до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25 квітня 2017 року № 150/122-17, з метою виключення з нього умов врегулювання питань щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки, та щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.
На вказану заяву, 13.07. 2017 було надано відповідь № Н-132/0-0.23.021-122/152-17 про відсутність підстав для внесення змін у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням Ізюмської міської ради VІІ скликання від 28.08.2017 № 1221 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), яка розташована по АДРЕСА_1 , що розроблений ФОП ОСОБА_2 Вирішено розглянути повторно звернення ОСОБА_1 після подання ним належним чином звірених копії паспорта, копії картки фізичної особи платника податків, копії витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6304347422017 від 22 травня 2017 року; оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, наданої за формою та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580; позитивного висновку відділу містобудування архітектури та архітектурно-будівельного контролю апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/5134/17 від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та постановою Верхового Суду від 14.08.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н ОСОБА_7 . щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.04.2017 за № 150/122-17, умов, при яких погоджується проект, скасовані окремі положення Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25.04.2017 за № 150/122-17 Міськрайонним управлінням в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а саме: в частині встановлення умов врегулювання в рамках приписів, передбачених ст.20, ч.2 ст.198 ЗК України, наступних питань, а саме: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами. Скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 . Зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташовану по АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1
Судове рішення набрало законної сили 27.03.2018.
Позивач 06.07.2018 звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області з заявою про затвердження проекту землеустрою з урахуванням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017.
Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 №1788 прийнято до розгляду заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1 , який розроблений ФО-П ОСОБА_2 , та відмовлено у його затвердженні. Також відмовлено гр. ОСОБА_1 у визначенні адреси земельній ділянці. Ухвалено розглянути повторно звернення гр. ОСОБА_1 після подання ним до Ізюмської міської ради належним чином завірених: - Оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для Індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по вул. Сосновій, АДРЕСА_2 Харківської АДРЕСА_3 , розробленого ФО-П ОСОБА_2 ; - позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), наданого за формою та у відповідності до постанови КМУ від 31 серпня 2016 року № 580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру"; - позитивного висновку відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.
Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З аналізу наведених вище правових положень КАС України можна прийти до висновку, що законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебували на розгляді у цьому або іншому суді.
Разом з цим, закриття провадження у справі за вказаних обставин можлива лише при наявності таких умов у їх сукупності: спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом та з тих самих підстав; наявність судового рішення, що набрало законної сили.
Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження за заявленим позовом.
З письмових доказів у справі вбачається, що предметом розгляду у справі № 820/5134/17, зокрема, було рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 ".
Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі, зокрема, є рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ", яким прийнято до розгляду заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_1 , який розроблений ФО-П ОСОБА_2 , чим фактично виконано постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/5134/17 від 14.12.2017. Також позивач просив зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність
Не погоджуючись з висновками Ізюмської міської ради, викладеними у вищезазначеному рішенні відповідача від 28.08.2018 за № 1788 щодо повторного розгляду його заяви, позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки предмет спору у справі № 820/5134/17 є іншим.
Посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 колегія суддів вважає помилковими, оскільки дані відносини не є подібними.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузьменко проти України" (заява № 49526/07) Суд вказав, що обов'язком держави є забезпечення права на судовий захист та доступу до суду. У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Частиною 2 статті 239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищезазначене, ухвала про закриття провадження у справі, ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме предмету і обставин спірних правовідносин, позбавить позивача права на розгляд його справи в адміністративному суді.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, на підставі ст.320 КАС України, як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат.
За змістом частин 1 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду, вирішення питання щодо стягнення судових витрат є передчасним.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року по справі № 520/174/19 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Постанова складена в повному обсязі 24.05.19.