20 травня 2019 р. Справа № 2040/7233/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача ОСОБА_1 С ОСОБА_2 В ОСОБА_2
представника відповідача Майстренко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019, суддя Кухар М.Д., повний текст рішення складено 21.01.2019, майдан Свободи 6, м. Харків, 61022, по справі № 2040/7233/18
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
до ОСОБА_3
про зобов'язання вчинити певні дії,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - позивач, Інспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3 ), в якому просила зобов'язати ОСОБА_3 власними силами або за власний рахунок, знести самочинно побудовану «нежитлову будівлю літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 задоволено позовні вимоги.
Зобов'язано ОСОБА_3 власними силами або за власний рахунок, знести самочинно побудовану «нежитлову будівлю літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 .
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно матеріалів справи позивач звернувся із позовом про знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 . Однак, за вказаною адресою біля житлового будинку по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 Харкові розташовано торгівельний павільйон, який є малою архітектурною формою. Таким чином, вимоги, які передбачені чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», не поширюються на малі архітектурні форми.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 відкрито провадження по справі № 2040/7233/18, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Контролюючим органом було проведено перевірку на об'єкті «Нежитлова будівлі літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 » (акт № 153-А від 09.03.2017) та встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.201 1 № 466 - виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 (об'єкт II категорії складності) без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності та надано припис № 155-Пр від 09.03.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За результатами позапланової перевірки (акт-№ 237-А від 30.03.2018) встановлено факт не виконання вимог припису № 155-Пр від 09.03.2017 та надано припис № 237-Пр-У від 30.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил терміном виконання 30.05.2018.
Під час виходу на місце щодо перевірки виконання вимог припису № 237-Пр-У від 30.03.2018 (направлення Інспекції № 498-Н від 31.05.2018) встановлено наявність будівлі літ. «Б-1» суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта, з відповідними підтверджуючими документами був відсутній. У зв'язку, з чим не видалося за можливе провести перевірку у відповідності до Порядку.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з наявності процесуальної дієздатності у Інспекції на звернення до суду з даними позовними вимогами.
Суд апеляційної інстанції з вказаним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача знести власними силами або за власний рахунок самочинно збудований об'єкт.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності унормовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Частиною 1 ст. 38 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Перевіряючи наявність права у суб'єкта владних повноважень на звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень <…> в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
23 квітня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком та погоджено пропозицію щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
08 липня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 230 «Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85», відповідно до якої територіальні органи інспекцій стали підрозділами центрального апарату Держархбудінспекції України.
Відповідно наказом Держархбудінспекції України від 17 листопада 2014 року № 441 затверджено Положення про організацію ведення претензійно-позовної роботи у Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах апарату Держархбудінспекції, яким встановлено єдиний порядок ведення претензійно-позовної роботи у Держархбудінспекції України та її територіальних органах - структурних підрозділах (далі - ТСП).
Відповідно до цього Положення у Держархбудінспекції України створено відповідний структурний підрозділ - Департамент нормативно-правового забезпечення (далі - Департамент), у складі якого діє відділ представництва інтересів в судах, а у ТСП - відповідно уповноважена особа, відповідальна за ведення претензійно-позовної роботи.
19 серпня 2015 року постановою КМУ № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» затверджене Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю та установлено що:
- органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Отже, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, представляють інтереси Держархбудінспекції України при розгляді спорів у судах, однак не можуть самостійно виступати як сторони в адміністративному процесі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.12.2018 по справі № 817/226/16.
Згідно положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яке надано представником позивача до суду апеляційної інстанції, право звернення до суду з позовними вимогами, щодо знесення самочинного будівництва у позивача відсутнє.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність процесуальної дієздатності у Інспекції, щодо звернення до суду з адміністративним позовом про знесення самочинно збудованого об'єкту.
Посилання представника позивача про наявність права звернення до суду з даним позовом відповідно до положень ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки абзацом другим частини 1 даної статті передбачено право зверненя до суду з позовом в органа державного архітектурно-будівельного контролю, а не у виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ч.1 ст. 319 КАС України судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадженя у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238,240 цього Кодексу.
З огляду на викладене та з урахуванням п.1 ч.1 ст. 240 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та залишеню позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року по справі № 2040/7233/18 скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Постанова складена в повному обсязі 24.05.19.