20 травня 2019 р. Справа № 440/4054/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019, суддя І.С. Шевяков, Пушкарівська вулиця, 9/26, Полтава, Полтавська область, 36000, повний текст складено 02.01.19 по справі № 440/4054/18
за позовом ОСОБА_1
до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві , Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач-1), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, (далі - відповідач-2) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум", в якому просила суд зобов'язати ОСОБА_2 власними силами або за власний рахунок знести самочинно побудовані житловий будинок літ "А-2", площею 228 кв.м., веранду літ "а", веранду літ "а2", гараж літ "Б" по 2-му проїзду Звенигородському,13 у м.Харкові.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 частково задоволено адміністративний позов.
Не погодившись з даним судовим рішенням, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки не було враховано, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну. Крім того, зазначив, що позовну заяву не належало розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем оскаржено дії державної виконавчої служби при виконанні виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 призначено до розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку письмового провадження та ухвалою суду від 25.03.2019 задоволено вищезазначене клопотання, поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 відкрито провадження по справі № 440/4054/18, та ухвалою суду від 17.04.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.
06 травня 2019 року на адресу суду від позивача по справі надійшов відзив, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, в обгрунтування своєї позиції послався на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 660/612/16-ц про те, що у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухваленими судами за правилами різних юрисдикцій, справа розглядається за правилами адміністративного судочинства.
Сторони в судове засідання не з'явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч.2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі сторін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 січня 2017 року у справі №554/8581/16-ц було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 82 925, 14 грн та середній заробіток за час затримки з виплати належних при звільненні працівникові сум у розмірі 10 312, 13 грн.
Дане рішення набрало законної сили 17 лютого 2017 року.
На виконання вказаного рішення Октябрським районним судом м.Полтави видано виконавчий лист 28 лютого 2017 року.
Виконавчий лист направлений для примусового виконавця до Подільського районного відділу ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві та державний виконавець цього підрозділу постановою від 04.04.2017 р. відкрив виконавче провадження ВП 53688145 з виконання даного виконавчого листа.
Відомості про вчинені у ході цього виконавчого провадження виконавчі дії суду не надані.
З наданої позивачем копії відповіді Управління державної виконавчого служби ГТУЮ у м.Києві від 11 жовтня 2017 року (а.с.22-23) судом встановлено, що у ході виконавчого провадження ВП №53688145, останнє було об'єднано зі зведеним виконавчим провадженням ВП №53546671 про стягнення заборгованості на користь юридичних та фізичних осіб з ТОВ «Голден Деррік». У ході виконавчих дій було виявлено окреме майно (два автомобілі, які оголошені у розшук) та винесено постанову про арешт коштів на банківських рахунках боржника, яку направлено до банківських установ. Також у червні 2017 року на виконання доручення про проведення виконавчих дій Київським ВДВС м.Полтави було описано, заарештовано та передано представнику стягувача ліквідне майно боржника, акти опису й арешту майна направлені до ВПВР УДВС ГТУЮ у м.Київ.
22 листопада 2017 року постановою державного виконавця вчинено заміну сторони у даному виконавчому провадженні: у зв'язку зі зміною назви боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум».
Постановою від 04 травня 2018 року виконавче провадження ВП №53688145 прийнято до провадження начальником відділу примусового виконання рішення УДВС ГТУЮ у м.Києві.
Відомості про подальший хід виконавчого провадження, проведені виконавчі дії та виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 за виконавчим провадженням суду не надані.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з наявності процесуальної дієздатності у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві бути стороною у справі.
Суд апеляційної інстанції з вказаним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України у частині третій якої зазначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII, систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, органами державної виконавчої служби є:
- департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.
Із системного аналізу вказаних норм слідує, що відділи примусового виконання рішень є структурними підрозділами управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та не являються самостійними органами, у розумінні частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства, а отже не можуть бути відповідачами у окремих категоріях адміністративних справ визначених параграфом другим, зокрема статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 303/3416/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність процесуальної дієздатності у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві бути відповідачем у даній справ, проте суд апеляційної інстанції не наділений компетенцією щодо заміни неналежного відповідача належним, оскільки дане питання, згідно ч. 3 ст. 48 КАС України має бути вирішено судом першої інстанції.
Доводи апелянта щодо необхідності розгляду даної позовної заяви в порядку іншого судочинства, оскільки позивачем оскаржено дії державної виконавчої служби при виконанні виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, виконавче провадження ВП №53688145 за вищезазначеним виконавчим листом було об'єднано зі зведеним виконавчим провадженням ВП №53546671.
Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2018 по справі № 805/3267/16-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що допущена при виконанні рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25 січня 2017 року у справі № 554/8581/16-ц, яке виконується у рамках виконавчого провадження ВП 53688145.
Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 в частині задоволення позовних вимог до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві по даній справі, підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору з відповідача-2 відсутні.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року по справі № 440/4054/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що допущена при виконанні рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25 січня 2017 року у справі № 554/8581/16-ц, яке виконується у рамках виконавчого провадження ВП 53688145.
Ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 відмовити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (вул.Виборзька, 32 м.Київ ЄДРПОУ 34691374) витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 грн. скасувати.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року по справі № 440/4054/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Постанова складена в повному обсязі 24.05.19.