20 травня 2019 р.Справа № 2040/8270/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
представника відповідача Петріченка М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скорік Тіни Віталіївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.12.18 року по справі № 2040/8270/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії,
Позивач, Фізична особа-підприємець Скорік Тіна Віталіївна (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області ( далі - ГУ Держпраці у Харківській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області №01.01-07/1298 від 04 вересня 2018 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області з призначення 05 вересня 2018 року інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП Скорік Тіни Віталіївни на підставі неналежним чином оформленого направлення №01.01-94/02/2384 від 04.09.2018 року та із складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 05.09.2018 року № ХК 1749/285/НД.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002,м. Харків,вул. Алчевських, б.40) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управлінням Служби безпеки України в Харківській області було направлено лист №70/8-12058 від 04.09.2018 року до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому зазначено, що Управлінням Служби безпеки України в Харківській області отримана інформація щодо можливих фактів порушення чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Також вказано, що ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює діяльність в галузі роздрібної торгівлі вживаними товарами. Крім того зазначено, що за наявною інформацією, вказаною особою-підприємцем в порушення вимог чинного законодавства використовується праця найманих працівників, більша частина яких офіційно не оформлена. Вказаною особою порушуються норми щодо оплати праці, індексації грошових доходів, надання щорічних відпусток, тривалості робочого часу, та ін. Також просило, з метою недопущення втрат для державного бюджету, на підставі ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», перевірити можливі факти порушення чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Головним управлінням Держпраці у Харківській області, на підставі повідомлення Управління Служби безпеки України в Харківській області було винесено наказ №01.01-07/1298 від 04.09.2018 року про проведення заходу державного контролю Фізичної особи-підприємця Скорік Тіни Віталіївни.
На підставі наказу для здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування № 01.01-94/02/2384 від 04.09.2018 року.
05 вересня 2018 року інспектором праці було здійснено виїзд за фактичним місцем здійснення діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , магазин «Из рук в руки».
Інспектором праці 05.09.2018 року було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК1749/285/НД від 05 вересня 2018 року, у зв'язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця та ненадання об'єктом відвідування усних/письмових пояснень з питань праці, що стосуються законодавства про працю.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та наказ №01.01-07/1298 від 04 вересня 2018 року протиправними, звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Пунктом 5 Порядку № 295 передбачено, що Інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням Служби безпеки України в Харківській області було направлено лист №70/8-12058 від 04.09.2018 року до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому зазначено, що Управлінням СБ України в Харківській області отримана інформація щодо можливих фактів порушення чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Також вказано, що ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює діяльність в галузі роздрібної торгівлі вживаними товарами.
Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Як вбачається зі змісту листа Управлінням Служби безпеки України у Харківській області №70/8-/12098 від 04.09.2018р., в ньому не міститься даних про назву магазину, а у наказі наявна така інформація, а саме у графі адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , «магазин «Из рук в руки». Тобто, колегія суддів вважає, що перевіряючим органом проводилась підготовка до проведення інспекційного відвідування, оскільки у наказі наявна назва магазину.
У відповідності до вимог ч. ч. 1-4 ст. 7 Закону N 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Отже, у контексті розуміння вищезазначених норм права, наявність належним чином оформлених наказу, направлення та посвідчення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону N 877.
Однак, як вбачається з дослідженої у судовому засіданні, єдиної справи інспекційного відвідування ФОП Скорік Т. ОСОБА_3 , лист погодження Наказу Головного управління Держпраці у Харківській області Про проведення заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1 від 04.09.2018 року № 01.01-07/1298, містить тільки один підпис: в.о. начальника завідувача сектору юридичного забезпечення ОСОБА_4 .С. ОСОБА_5 . Підписи Начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області Ю.Є. Гончарової та Головного спеціаліста з питань протидії корупції К.П. Алейнікової - відсутні. Даний факт свідчить про неналежне оформлення Наказу від 04.09.2018 року № 01.01-07/1298.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Харківській області №01.01-07/1298 від 04 вересня 2018 року підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області з призначення 05 вересня 2018 року інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП Скорік Тіни Віталіївни на підставі неналежним чином оформленого направлення №01.01-94/02/2384 від 04.09.2018 року та із складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 05.09.2018 року № ХК 1749/285/НД, колегія суддів зазначає наступне.
Під час судового розгляду позивачем не було надано доказів та не доведено факт протиправності дій Головного управління Держпраці у Харківській області при проведені інспекційного відвідування/невиїзного інспектування 05.09.2018 року. А тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та часткове задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при її прийнятті судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 2040/8270/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області №01.01-07/1298 від 04 вересня 2018 року.
В іншій частині в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 24.05.2019 року