21 травня 2019 р.Справа № 520/8656/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
представника позивача - Скляр М ОСОБА_1 .,
представника відповідача - Биковченко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року (суддя Мельников Р.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 29.01.2019) по справі № 520/8656/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання наказів незаконними, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати незаконними наказ № 995 від 22.08.2018 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Харківській області” в частині звільнення за порушення службової дисципліни оперуповноваженого СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області Писаренка Дениса Віталійовича та наказ №242о/с від 04.09.2018 “По особовому складу” в частині звільнення старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 ; - поновити ОСОБА_2 у званні старшого лейтенанта поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області; - виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу в органах Національної поліції в спеціальному званні старший лейтенант поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №995 від 22.08.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Проте позивач вважає, що вищезазначені накази прийняті безпідставно, необґрунтовано, без з'ясування всіх обставин справи та є такими, що не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, а відтак підлягають скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити його на посаді в лавах Національної поліції України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що в ході службового розслідування не підтверджено належними і допустимими доказами факт перебування позивача у нетверезому стані, відмова позивача від проходження медичного огляду за допомогою алкотестера, який не дозволений до використання не є підтвердженням перебування особи у стані сп'яніння. Вважає, що висновок службового розслідування на підставі якого позивача звільнено зі служби ґрунтується виключно на припущеннях. Наявність підписів в книгах видачі зброї та проходження інструктажу породжує обґрунтовані сумніви щодо виявлення стану сп'яніння при заступанні на службу (а отже і винуватості позивача), які мали б тлумачитися на його користь.
Стверджує, що судом не взято до уваги невиконання відповідачем вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС (при визначення виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації), п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення).
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 з 06.03.2018 року працював на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області.
На виконання вимог ст. 75 Закону України “Про Національну поліцію”, розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 № 1625, та листа Національної поліції України від 26.01.2018 № 1053/01/12-2018 “Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України”, наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2018 № 761 “Про направлення на стажування працівників ГУНП в Харківській області” до ГУНП в Донецькій області для стажування в період з 19.05.2018 до 19.08.2018 були направлені наступні працівники ГУНП в Харківській області оперуповноважений СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Писаренко Денис Віталійович, помічник чергового СРПП № 3 Печенізького відділення поліції Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції Старіков ОСОБА_3 , помічник чергового СРПП № 2 Нововодолазького відділення поліції Первомайського ВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_4 .
З Головного управління Національної поліції в Донецькій області 22.07.2018 року до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про те, що цього ж дня зазначені працівники поліції були виявлені в стані алкогольного сп'яніння під час заступання на службу в Великоновосілківському відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Аналогічного змісту 30.07.2018 року до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов лист начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Наказом від 23.07.2018 року № 1189 призначено службове розслідування для встановлення відсутності або наявності в діях працівників фактів порушення службової дисципліни, причин та умов, що передували вчиненню ними зазначених дій або сприяли та спонукали до цього, забезпечення повного, усебічного і об'єктивного дослідження обставин події та з урахуванням вимог п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073.
Начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області 16.08.2018 року затверджено висновок службового розслідування відносно працівників ГУНП в Харківській області.
Відповідно до висновку службового розслідування від 16.08.2018 року інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Лютий В.В. за результатами розгляду матеріалів службового розслідування вважав би службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Харківській області під час проходження стажування в ГУНП в Донецькій області закінченим; за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог підпункту 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзацу 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, оперуповноваженого СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Писаренка Дениса Віталійовича притягнути до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
За порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог підпункту 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзаців 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, оперуповноваженого СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Писаренка Дениса Віталійовича наказом від 22.08.2018 року №995 ГУНП у Харківській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 04.09.2017 року №242 о/с у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись з указаними наказами, вважаючи звільнення з поліції незаконним, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження висновків службового розслідування відповідача стосовно допущення позивачем порушення службової дисципліни в частині перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).
Положеннями частини першої статті 1 Закону № 580-VIII передбачено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас згідно з пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону № 580-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні встановлений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 №230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (надалі - Інструкція) (чинна станом на момент проведення перевірки, втратила чинність - 21.12.2018).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6 Інструкції).
Відповідно до пункту 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Згідно із пунктом 5.3. Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Відповідно до п.8.1 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного (п.8.3 Інструкції).
Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 16.08.2018 року, згідно з розстановкою нарядів Великоновосілківського відділення поліції на 22.07.2018 та рапорту начальника сектору превенції Великоновосілківського відділення поліції майора поліції Луценка О.В. старший лейтенант поліції Писаренко Д.В., сержанти поліції ОСОБА_5 .Г. та ОСОБА_4 . 22.07.2018 року близько 08:00 години прибули до Великоновосілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області для заступання в добовий наряд.
Під час проведення інструктажу майором поліції ОСОБА_6 , зокрема, у позивача були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Позивача було знято з наряду та запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області, від чого позивач відмовився, зазначені обставини підтверджені відеозаписом.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.07.2018 року № 1903, зокрема, стажування старшого лейтенанта поліції Писаренка Д.В. у Головного управління Національної поліції в Донецькій області було припинено.
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що 15.08.2018 з метою уточнення обставин події в телефонній бесіді був опитаний майор поліції ОСОБА_6 та 15.08.2018 року був опитаний старший інспектор СКЗ Великоновосілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Цюцюра О.В.
Вказані особи були опитані з приводу зазначених обставин та пояснили, що були присутні під час фіксації факту перебування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, а саме мав почервонілі очі, запах алкоголю з порожнини рота та нечітку мову. Останньому було запропоновано пройти медичній огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, з приводу чого складено акт відмови від проходження медичного огляду.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивача під час проведення службового розслідування було опитано та він пояснив, що 22.07.2018 він заступив на добове чергування в Великоновосілківському відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Після проведення інструктажу він отримав вогнепальну зброю та спецзасоби і разом зі сержантом поліції ОСОБА_7 та сержантом поліції ОСОБА_4 попрямував до місця несення служби. Зі спливом деякого часу ОСОБА_7 подзвонили з чергової частини Великоновосілківського відділення поліції та повідомили, що їм необхідно повернутись до підрозділу. Після прибуття до відділення поліції майор поліції Луценко О.В. повідомив їм, що до чергової частини надійшло повідомлення про те, що на перехресті вулиць Пушкіна та Гагаріна у смт. Велика Новосілівка Донецької області перебувають троє працівників поліції, і один з них у стані алкогольного сп'яніння. Після цього майор поліції ОСОБА_6 наказав їм здати вогнепальну зброю та спецзасоби і повідомив, що вони зняті з наряду. За даним фактом їм запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області за допомогою алкотестера. Однак вони відмовились від проходження медичного огляду, оскільки ставлять під сумнів якість показників алкотестера, та запропонували надати для аналізу свою кров та сечу, на що працівники лікарні їм відмовили. Стержант поліції ОСОБА_7 та сержант поліції ОСОБА_4 надали пояснення аналогічні поясненню старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що під час проведення службового розслідування вивченням книги розстановки нарядів Великоновосілківського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області від 22.07.2018 виявлено запис про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , сержанти поліції ОСОБА_8 1 ОСОБА_9 та ОСОБА_4 вогнепальну зброю не отримували, що суперечить поясненням останніх.
Під час проведення службового розслідування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 .В., було запропоновано пройти опитування з використанням поліграфа для встановлення наявності або відсутності вживання останнім алкогольних напоїв напередодні або в день заступання на службу, а саме 22.07.2018.
Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, під час опитування старший лейтенант поліції ОСОБА_2 пояснив, що в період з 20 по 25 липня 2018 року, а також у день заступання на чергування 22.07.2018 та напередодні алкогольні напої він не вживав.
Проте, відповідно до довідки ВПЗ УКЗ ГУНП в Харківській області про результати опитування з використанням поліграфа оперуповноваженого СКП ВСП ГУНП в Харківській області Писаренка Дениса Віталійовича згідно з даними комп'ютерного п'ятиканального поліграфу “Axciton” СВ 470 спростовуються.
Отже, за результатами службового розслідування встановлено, що оперуповноважений СКП відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Писаренко Д.В., знаходячись на стажуванні у Великоновосілківськогому відділенні поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, 22.07.2018 прибув на службу у стані алкогольного сп'яніння. Тим самим у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 вбачаються порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні підпункту 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, абзацу 1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, в частині дотримання норм професійної та службової етики та дотримання законодавства України.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Згідно положень указаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало встановлення обставин порушення ним службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні положень Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту ОВС України та положень Закону України “Про Національну поліцію” шляхом прибуття для несення служби у нетверезому стані.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.
Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, “усвідомлюючи свою високу відповідальність” (ч. 1 ст.64 Закону України “Про Національну поліцію”).
Відповідно до положень пп. 6 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Колегія суддів зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Проаналізувавши матеріали службового розслідування (а.с. 49-70), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження висновків відповідача стосовно допущення позивачем порушення службової дисципліни в частині перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується поясненнями майора поліції ОСОБА_6 , старшим інспектором поліції Цюцюри О.В. та відмовою позивача у проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що працівниками Великоновосілківського відділення поліції та Великоновосліківської ЦРЛ складено акт від 22.07.2018 (а.с. 101).
Також факт відмови позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області задокументований шляхом відеофіксації. (а.с. 36)
Позивачем зазначені обставини не спростовані ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ані в поданій ним апеляційній скарзі на судове рішення.
Посилання позивача на те, що він відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням алкотестера "Драгер-6810", з тих підстав, що зазначений алкотестер не дозволений до використання, а також на те, що після відмови він прибув до Великоновосілківській ЦРЛ задля здачі своїх біологічних зразків на аналіз для встановлення стану сп'яніння, проте лікарі відмовилися від відібрання таких зразків, колегія суддів оцінює критично, оскільки зазначені факти не знайшли свого підтвердження.
Натомість, оглянувши вищезазначений відеозапис колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 не був допущений для заступання в добовий наряд через прибуття на службу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, з метою подальшого з'ясування вказаних обставин. На запитання з приводу причин прибуття на службу у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 відповіді чи заперечень з цього приводу не надав. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у Великоновосілківській центральній районній лікарні Донецької області позивач відмовився.
Колегія суддів зазначає, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що позивачу було запропоновано здійснити медичний огляд за допомогою алкотестера та що позивач відмовився від проходження огляду саме у такий спосіб.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на переконання колегії суддів, обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи апеляційної скарги не спростовують цього. Встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для висновку про порушення скаржником службової дисципліни, а тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо того, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Оскільки службове розслідування проведено на законних підставах, відповідно до вимог Статуту, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС № 230 від 12.03.2013, повно та об'єктивно, порушень у його проведенні не має, у строк визначений чинним законодавством, і таким встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 ..
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 520/8656/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 24.05.2019 року