справа №753/9637/14-ц
провадження №06.08/824/412/2019
головуючий: Сушко Л.П.
24 травня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Сушко Л.П., вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про повернення суми сплаченого судового збору за подання скарги ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року залишено без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_2 26 листопада 2018 року подала скаргу до Апеляційного суду міста Києва (а.с.170-175 т.3).
За подання указаної скарги ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 352,40 грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції №108 від 26 листопада 2018 року (а.с.169 т.3).
04 грудня 2018 року матеріали цивільної справи №753/9637/14-ц були отримані Київським апеляційним судом (а.с.199).
Скарга ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року не була розподілена відповідно до статті 33 ЦПК України, яка унормовує порядок визначення складу суду.
07 грудня 2018 року Секретарем судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Поливач Л.Д. було повернуто оригінал скарги з доданими до неї матеріалами на 55 аркушах та оригінал квитанції №108 від 26 листопада 2018 року про сплату судового збору у розмірі 352,40 грн. на 1 аркуші (а.с.200 т.3).
07 травня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про повернення сплаченого судового збору, у якому заявник просив суд повернути судовий збір, сплачений за розгляд скарги, зареєстрованої 04 грудня 2018 року за вх.№20676 у зв'язку із тим, що справа залишена без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, за подання скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року скаржником було сплачено судовий збір у розмірі 352,40 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції №108 від 26 листопада 2018 року (а.с.169 т.3).
Разом з тим, оригінал указаної квитанції разом із оригіналом скарги було повернуто ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що остання фактично оскаржувала судові рішення у касаційному порядку.
З урахуванням факту порушення скаржником порядку касаційного оскарження судових рішень, вважаю, що сплачений ОСОБА_2 26 листопада 2018 року судовий збір у розмірі 352,40 грн. є помилково зарахованим.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Указаний перелік підстав для повернення судового збору саме за ухвалою суду є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до п.п.1 п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відтак, помилково зарахований судовий збір не може бути повернутий за ухвалою суду.
Разом з тим, п.п.2 п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787, установлено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (п.п.5. п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787).
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду (п.п.6. п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787).
Таким чином, ОСОБА_2 необхідно звернутися із заявою про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, з урахуванням вимог до такої заяви, встановлених Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787.
За таких обставин, суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про повернення сплаченого судового збору за подання скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.260 ЦПК України, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення суми сплаченого судового збору за подання скарги ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.П. Сушко