21 травня 2019 року м. Київ
Справа № 22-ц/824/6206/2019 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Борець Є.О.
Унікальний №359/3991/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором підряду,
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ «Київоблгаз») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором підряду.
Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором на виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання №ВМГ(П)-170/БорД від 20 травня 2015 року в розмірі 4778,18 грн. та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 20 травня 2015 року між ПАТ «Київоблгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір на виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання №ВМГ(П)-№170/БорД, за умовами якого позивач зобов'язувався здійснити будівництво внутрішньої мережі газопостачання по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 сплатити грошові кошти в розмірі 4 778,18 грн. на поточний рахунок позивача, відкритий в АБ «Кліринговий дім».
ПАТ «Київоблгаз» виконав роботи з будівництва внутрішньої мережі газопостачання.
Відповідач в свою чергу прийняла ці роботи та сплатила грошові кошти в розмірі 4 778,18 грн. через ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ».
Однак на рахунок позивача вказані кошти не надійшли, у зв'язку із запровадженням у ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» тимчасової адміністрації.
Протягом 2015 року на офіційному сайті ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була розміщена інформація, як діяти у випадку ненадходження коштів одержувачу платежу. Правом на звернення з відповідною заявою про повернення сплачених коштів наділена лише особа-платник цих коштів. На здійснені фізичною особою через касу платежі гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюються.
Вважаючи, що у порушення умов укладеного сторонами договору відповідачем було неналежним чином виконано взяті на себе обов'язки по оплаті наданих послуг, просив стягнути вказані кошти в судовому порядку.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Київоблгаз», 07 березня 2019 року, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду скасувати та позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог, посилалось на те, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки апелянт належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом приймання-передачі робіт.
Виявлення факту ненадходження коштів на рахунок ПАТ «Київоблгаз» не звільняє відповідача від виконання умов договору належним чином.
ПАТ «Київоблгаз» не перебуває у договірних відносинах з ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ». Відповідач самостійно звернулась до вказаного банку для здійснення оплати, а тому позивач не мав впливу на платіжно-розрахункові відносини, які виникли між відповідачем та ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ».
Надана відповідачем квитанція від 27 травня 2015 року не може бути прийнята як належний доказ здійснення оплати наданих їй послуг, оскільки відповідно до п.30.1. ст..30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Відповідач не виконала належним чином умови укладеного між сторонами договору, оскільки кошти на поточний рахунок позивача так і не надійшли, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком заборгованості та довідкою про ненадходження коштів на поточний рахунок.
17 квітня 2019 року ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, 20 травня 2015 року між ПАТ «Київоблгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір на виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання №ВМГ(П)-№ 170 /БорД. Предметом якого є виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.3-5, 24-26)
Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2. ст.4 укладеного договору замовник протягом трьох календарних днів з дня підписання даного Договору перераховує на рахунок підрядника або вносить в касу передплату у розмірі 100% від загальної вартості всього об'єму робіт, а саме 4 778,18 грн.
Підрядник зобов'язується розпочати роботи протягом 10 календарних днів з дня отримання від замовника передплати у відповідності до п.4.2.1. даного Договору. (п. 2.1. ст.2 укладеного договору)
Після виконання всіх передбачених проектом робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі об'єкта газопостачання. Протягом трьох календарних днів після одержання акту від підрядника, замовник його підписує та повертає підряднику. (пп. 5.1. ст.5 укладеного договору)
27 травня 2015 року ОСОБА_1 здійснила оплату в розмірі 4 778,18 грн. на поточний рахунок ПАТ «Київоблгаз» Броварське ФЕГГ відкритий в АБ «Кліринговий дім», шляхом внесення коштів через ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», на виконання умов договору №ВМГ(П)-№170/БорД від 20 травня 2015 року. Отримавши на підтвердження проведеної платіжної операції квитанцію №27-4051073/С від 27 травня 2015 року. (а.с.8, 27, 49)
11 червня 2015 року сторони було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) газифікація нових об'єктів від 3м3 №170 Борд. Д. (а.с.6-7, 28-29, 50-51)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 червня 2015 року №358 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 05 червня 2015 року №114 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", згідно з яким з 08 червня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ".
Згідно довідки головного бухгалтера АБ «Кліринговий дім» №02-01/01-1/2802 від 25 вересня 2018 року сплачені ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 778,18 грн. на поточний рахунок ПАТ «Київоблгаз», відкритий в АБ «Кліринговий дім» не надходили. (а.с.38)
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було сплачені кошти обумовлені укладеним сторонами договором на вказані в ньому реквізити. Положення п.30.1. ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не поширюється на спірні правовідносини, а регулює взаємовідносини між банківськими установами. Момент виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань визначається моментом отримання ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" від неї коштів, а не моментом їх надходження на поточний рахунок позивача. У позивача було достатньо часу для перевірки відомостей щодо надходження коштів на поточний рахунок, та в разі їх відсутності повідомлення про це відповідача та зупинення виконання підрядних робіт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першої статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Платіжне доручення є одним з видів розрахункових документів, за допомогою яких здійснюється ініціювання переказу. (п.22.1 ст.22 Закону)
При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним (платіжне доручення виконаним):
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. (п.22.4 ст.22 Закону)
Згідно п. 24.3. ст.24 Закону при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Проведення переказу коштів, в свою чергу є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система відповідно до п.1.29 ст.1 Закону.
Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. (п.32.1 ст.32 Закону)
Відповідно до пунктів 8.2. та 8.3. статті 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.
Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.
За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні затвердженої Постановою Правління Національного банку України №103 від 25 вересня 2018 року (далі - Інструкція) банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб. (підпункт 2 пункту 128 Розділу VI Інструкції)
Банк (філія, відділення) зобов'язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства України, умов договору, внутрішньобанківських правил, правил платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити:
1) найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію;
2) дату здійснення касової операції (час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час" - у разі здійснення касової операції в післяопераційний час);
3) підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку;
4) відбиток штампа або ЕП працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ. Відбиток печатки банку (філії, відділення) не є обов'язковим. (пункт 135 Розділу VI Інструкції)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що невчасне виявлення факту ненадходження коштів об'єктивно перешкоджало ОСОБА_1 повернути сплачені нею через ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" кошти, в якому було запроваджено тимчасову адміністрацію.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року № 563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», визначені ст.ст. 37 та 38, ч.ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Паламарчуку В.В. строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 31 серпня 2016 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 28 серпня 2015 року №159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у період з 03 вересня 2015 року по 13 жовтня 2015 року включно проводив виплати коштів вкладникам даного банку.
26 листопада 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» (протокол №275/15).
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2016 року ПАТ "Київоблгаз" надіслано ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов'язання з оплати вартості робіт на суму 4 778,18 грн. (а.с.9-10), яку остання отримала 21 січня 2016 року (а.с.11). Вказана вимога містила повідомлення про те, що грошові кошти згідно квитанції від 27 травня 2015 року про оплату через ПАТ ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» на користь ПАТ "Київоблгаз" на поточний рахунок не надійшли.
15 лютого 2016 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ПАТ «Київоблгаз» відповідь на вимогу від 13 січня 2016 року, яка була отримана уповноваженою особою позивача 19 лютого 2016 року. (а.с.33-34) Зі змісту відповіді вбачається, що відповідач вважає виконаними свої зобов'язання перед ПАТ «Київоблгаз» по сплаті суми обумовленої договором. В той час як позивач маючи в своєму розпорядженні квитанції щодо проведення оплати своєчасно не вжив заходів щодо встановлення факту надходження/ненадходження коштів на його поточний рахунок.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Київоблгаз».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль