23 травня 2019 року м. Київ
справа 361/63/18-ц
провадження № 22-ц/824/5213/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Іванової І.В., Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Зубленко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири, визнання права власності на Ѕ частину квартири, -
встановив:
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Питання про судові витрати на правничу допомогу апеляційним судом вирішено не було.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, 29 березня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до апеляційного суду заяву про стягнення витрат понесених нею на правничу допомогу у розмірі 8 400 грн.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 270 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом без повідомлення та за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено 8 400 грн. на оплату правничої допомоги за ознайомлення з апеляційною скаргою Куртян С . А., підготовку відзиву на неї та участь адвоката у судовому засіданні, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 31 від 25 березня 2019 року (а.с.158).
Разом з тим, під час розгляду даної справи апеляційний суд не вирішив заяву ОСОБА_2 щодо відшкодування витрат понесених нею на правничу допомогу, яка була подана останньою 29 березня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки апеляційний суд при прийнятті постанови не вирішив питання про стягнення витрат відповідача на правничу допомогу, то такий недолік підлягає усуненню шляхом прийняття додаткової постанови.
Оскільки від позивача ОСОБА_1 , в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України, не надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та/або їх необґрунтованості які підлягають розподілу між сторонами, то стягненню на користь відповідача підлягає вся сума в розмірі 8 400 грн.
Керуючись ст. ст. 137, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, -
постановив:
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 400 (вісім тисяч чотириста) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: