№ справи: 361/8562/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6596/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Дутчак І.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
23 травня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Путрівське» Сипчу Крістіни Миколаївни про скасування рішення про державну реєстрацію,
за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Плачинди Костянтина Олександровича на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року,
встановив:
у грудні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк», а також запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права на спірне майно до банку.
Крім того, позивач просила забезпечити позов шляхом заборони АТ «Укрсоцбанк» відчужувати спірне майно, посилаючись на те, що відповідач незаконно набув право власності на квартиру, що може призвести до порушення прав позивача та членів його сім'ї, які проживають та зареєстровані у квартирі, а також утруднить виконання можливого рішення суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року заяву було задоволено.
Не погоджуючись із ухвалою, представник відповідача АТ «Укрсоцбанк'и подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а заяву про забезпечення позову залишити без задоволення, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням предмету позову невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення може призвести до утруднення виконання рішення суду. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам.
В ст. 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В п. 4 постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. №9 дано роз'яснення про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частиною 2 ст. 148 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки скаржником не наведено обставин, за яких заборона відчуження спірної квартири до розгляду спору по суті створить перешкоди господарській діяльності банку за умови твердження представника АТ «Укрсоцбанк» про відсутність у нього намірів відчуження спірного майна чи вчинення дій, спрямованих на вселення та реєстрації у спірну квартиру інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Доводи відповідача про те, що його право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене умовами Іпотечного договору, а тому доводи позивача є надуманими та безпідставними, також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи слід позов задовольнити або в позові відмовити суд вирішує під час ухвалення рішення відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, а не на стадії забезпечення позову.
Зі змісту апеляційної скарги відповідача вбачається, що він не погоджується з доводами позивача про незаконність набуття банком квартири у власність, тоді як предметом розгляду є ухвала про забезпечення позову, а не рішення суду, ухвалене за наслідками розгляду позовних вимог по суті.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Плачинди Костянтина Олександровича залишити без задоволення, а на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2019 року.
Головуючий
Судді