ПОСТАНОВА[1]
20 травня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю ОСОБА_1 розглянула апеляційну скаргу на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, -
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 грудня 2018 року о 03 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем«Toyota»,д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Автозаводська, 79 у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року та постановлення нової, якою провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам;вважає, що рішення винесено «шаблонно» та поверхнево; стверджує, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, не відповідають дійсності; звертає увагу на порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема ненадання відповідних пояснень і доказів своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, заявляти клопотання про допит свідків.
Апелянт зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки працівники поліції самі виклали пояснення, а свідки лише підписалися під ними.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, мотивуючи тим, що до початку судового засідання подав клопотання про відкладення судового засідання, однак судове засідання відбулося у його відсутність, про рішення суду першої інстанціїдізнався 21 лютого 2019 року.
У судовому засідання апеляційної інстанції Лемешко О.В. надав заяву про розгляд справи у відсутність захисника.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, що спростовували би наведені апелянтом підстави.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КупАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Огляд на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Пунктом 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, а саме: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського від 03 грудня 2018 року, вважаю, що інспектори патрульної поліції вимоги закону дотрималися, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку та прийняли від нього відмову у присутності двох свідків.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що у стані наркотичного сп'яніння не перебував; факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не спростовує; самостійно звернувся до медичної установи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого встановлено, що у стані наркотичного сп'яніння він не перебував; години на відеозаписі не співпадають з годинами, що зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями свідків.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД за № 343373 від 03 грудня 2018 року ОСОБА_1 о 03 год. 20хв керував автомобілем «Toyota LandCruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Автозаводська, 79 у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичній установі, однак він у присутності двох свідків відмовився; працівниками поліції роз'яснено його права та обов'язки, а також юридичні наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Обставини, зафіксовані на відео, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння.
Досліджені апеляційним судом докази: зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії БД за № 343373 від 03 грудня 2018 року, відомості, що містяться у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, - у своїй сукупності доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наданий ОСОБА_1 звіт про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографічного аналізу від 03.12.2018 року № 93/8 ТОВ «Медаком» апеляційний суд відкидає як доказ, оскільки згідно ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Доводи апелянта проте, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому Законом порядку, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначений як самостійний склад правопорушення, за що і складено на нього протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
А тому, враховуючи те, що встановлення ознак сп'яніння віднесено до повноважень працівників поліції, доводи апелянта у цій частині є безпідставними.
Доводи ОСОБА_1 про те, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, не відповідають дійсності, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів та розцінюються судом апеляційної інстанції як спосіб захисту.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупностідав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено такихпорушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О.М. Сітайло
Справа № 33/824/1764/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий суддя у 1-й інстанції: Шевчук А.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.