Справа №355/1223/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/5137/2019
21 травня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Матвієнко Ю.О., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
22 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названим позовом, де просив визначити йому, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка залишилася після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців, після набрання рішення суду законної сили.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно.
При житті, ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла сестрі позивача - ОСОБА_1 .
Проте, позивач є непрацездатною особою, а тому має право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК.
Разом з тим, строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважнихпричин, оскільки, він мав намір звернутися до нотаріуса в кінці квітня 2018 року, але з 10 квітня по 10 травня 2018 року він перебував на лікуванні, в зв'язку з чим самостійно рухатися не міг.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині яка залишилася після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, терміном шість місяців, після набрання рішення суду законної сили.
На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що позивачем подано розгорнуту довідку з якої вбачається, що з 10 квітня 2018 року по 10 травня 2018 року він перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом: остеохондроз, спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта з вираженим статично-динамічним порушенням.
Також в довідці зазначено, що позивач скаржився на больовий синдром та був обмежений в рухливості.
В поясненнях позивач зазначив, що через гострий біль він не міг рухатись та був обмежений в рухливості, дана обставина перешкоджала йому звернутись до нотаріальної контори.
Враховуючи ту обставину, що строк звернення позивачем було пропущено з поважної причини, він є спадкоємцем, який претендує на обов'язкову частку в спадковому майні суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно ( а.с. 11, 12, 13, 45 ).
При житті, ОСОБА_3 склала заповіт згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 ( а.с. 47 ).
14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюка О.І. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 ( а.с. 39 ).
Крім цього, 04 серпня 2018 року з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 звернувся її син - ОСОБА_2 , який відповідно до положень ст. 1241 ЦК України, як непрацездатна особа за віком має право на обов'язкову частку.
Проте, постановою державного нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на пропуск строку зі звернення з такою заявою ( а.с. 7, 17 ).
У зв'язку з зазначеним, 22 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названим позовом, де просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка залишилася після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, терміном шість місяців, після набрання рішення суду законної сили ( а.с. 2-3 ).
На обґрунтування заявлених вимог зазначає, зокрема, що строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважним причин, оскільки, він мав намір звернутися до нотаріуса в кінці квітня 2018 року, але з 10 квітня по 10 травня 2018 року він перебував на лікуванні, в зв'язку з чим самостійно рухатися не міг ( там же ).
При цьому, на підтвердження заявлених вимог, серед іншого, ним надано довідку,видану лікарем-травматологом Баришівської ЦРЛ ОСОБА_4 відповідно до якої, позивач з 10 квітня по 10 травня 2018 року знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз, спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта з вираженим статично-динамічним порушенням ( а.с. 9, 64 ).
Також зазначено, що позивач скаржився на больовий синдром та був обмежений в рухливості ( там же ).
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині яка залишилася після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців, після набрання рішення суду законної сили ( а.с. 71 ).
Проте, при ухваленнізазначеного рішення, на переконання апеляційного суду, місцевим судом не в повній мірі враховано наступне.
Так, відповідно до п. 24 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В листі №24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Так, поважними визнаються: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Таким чином, посилання позивача на те, що він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у встановлений шестимісячний строк у зв'язку з тим, що перебував на лікуванні з 10 квітня по 10 травня 2018 року, з точки зору суду другої інстанції, не є поважними причинами пропуску зазначеного строку, оскільки поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій, а названі позивачем - до таких не відносяться.
Також, слід відмітити, що перебування на лікуванні з 10 квітня по 10 травня 2018 року не є тривалою хворобою та не свідчить, з точки зору суду другої інстанції, про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення відповідних дій, через їх нетривалий характер, і лише терміном в один місяць, із визначених ст. 1270 ЦК України шести.
Окрім цього, позивачем не надано доказів у відповідності до ст.ст. 77-80 ЦПК України на підтвердження існування будь-яких інших перешкод для подання заяви.
Відтак, на переконання суду другої інстанції, він не скористався правом на прийняття спадщини у встановлений законом строк, а правові підстави для визначення позивачудодаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Отже, перебування позивача на лікуванні з 10 квітня по 10 травня 2018 року без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, з точки зору суду другої інстанції, не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Тим паче, заявник перебував на амбулаторному лікуванні, а не на стаціонарному, унаслідок чого міг безперешкодно звернутись до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Позивач, окрім цього, не був позбавлений можливості здійснити це в інший час, який був достатній для подачі заяви, враховуючи подачу заяви наприкінці дев'ятого місяці з дати відкриття спадщини.
За таких обставин, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України ст.ст. 5, 10-13, 51, 76-81, 251, 263 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про залишення без задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх необґрунтованістю.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України сплачений судовій збір ( а.с. 88 ) у розмірі 1 057,20 ( 1 762 х 0,4 х 150 : 100 ) грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасувати і ухвалити по справі нове судове рішення про залишення позову без задоволення.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 057,20 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Ю.О. Матвієнко
Л.П. Сушко