1[1]
15 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргоюобвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Подільського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвеєва Тотемського р-ну Російської Федерації, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор до вступу вироку в законну силу залишено без змін. Строк відбування покарання рахувати з 06 червня 2018 року.
Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_10 задоволеноповністю. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укртелеком» грошові кошти в сумі 5428 гривень 59 коп. Речові докази по справі - 35,4 метри кабелю ТПП 100х2х0,4, які зберігаються в камері схову Подільського УП ГУНП в м. Києві, підлягає поверенню ПАТ «Укртелеком»; ніж, який зберігається в камері схову Подільського УП ГУНП в м. Києві, підлягає знищенню.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_8 06 червня 2018 року в нічний час на території Подільського району м. Києва на недобудованому мосту “Рибальський”, по вулиці Верхній Вал, 72 в м. Києві, таємно, заздалегідь заготовленим ножем обрізавши кабель марки ТПП 100x2x0.4, довжиною 35,4 метра, вартістю 5428 грн. 59 коп., що належить КМФ ПАТ “Укртелеком”, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий охоронцями ТОВ “Охоронний Холдинг”.
Обвинувачений, не погоджуючись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про зміну вироку Подільського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року в частині призначеного покарання та просить призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, або застосувати положення ст. 75 КК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час судового розгляду справи суд першої інстанції не застосував до нього положення ст. 20 КК України, оскільки він має ряд психічних захворювань, про що зазначено у висновку експерта; також не врахував, його щире каяття у вчиненому злочині, та ту обставину, що він повний сирота. Крім цього, апелянт не погоджується із рішенням суду в частині задоволення цивільного позову, оскільки кабель ТПП 100х2х0,4 повернуто ПАТ «Укртелеком». З урахуванням наведених обставин, на думку апелянта, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а призначене йому покарання є занадто суворим.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу та змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України; прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а вирок суду першої інстанції без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі, за обставин, викладених у вироку, згідно частини 2 статті 394 КПК України, колегією суддів не перевіряються, оскільки фактичні обставини кримінального провадження під час судового розгляду в суді першої інстанції ніким із учасників судового провадження не оспорювались, щодо них відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, і вони в апеляційній скарзі, поданій обвинуваченим, не заперечуються.
При цьому, судом першої інстанції належно з'ясована правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доводи обвинуваченого щодо наявності підстав для зміни вироку та призначення покарання, не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, суд першої інстанції врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше не судимий, наявність обставини, що пом'якшує покарання, щирого каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, - обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, а також дійшов обгрунтованого висновку щодо неможливості виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Отже, судом першої інстанції ОСОБА_8 призначене покарання з дотриманням вимог ст. ст. 50, 65 КК України, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, за своїм видом і розміром є справедливим.
Колегія суддів також погоджується із такими висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для призначення покарання, непов'язаного з триманням під вартою, а також звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з іспитовим строком, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченогосуд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання, фактично врахував усі обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі.
Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо необхідності зміни вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди ПАТ «Укртелеком».
Як убачається із вироку суду першої інстанції, суд, визначаючи розмір матеріальної шкоди ПАТ «Укртелеком», дотримався положень цивільного законодавства, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 положень ст. 22 КК України, - необґрунтовані, оскільки згідно даних висновку судово-психіатричного експерта № 150 від 23.08.2018 ОСОБА_8 за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує.
У той же час справу, як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, розглянуто за участі захисника.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок у наведеній його частині, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_6 як законний необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого, як необґрунтовану - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів,
Вирок Подільського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді:
_____________ _____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-кп/824/1479/2019
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1