КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
10 травня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом?янського районного суду міста Києва від 22.11.2017, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, ОСОБА_1 подав апеляцій6ну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову Солом?янського районного суду міста Києва від 22.11.2017 та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В додаток до апеляційної скарги ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезгаданої постанови.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що повісток він не отримував і оскаржувана постанова йому вручена не була. Про існування рішення йому стало відомо випадково, коли він вирішував свої побутові проблеми і тому 19.11.2018 звернувся до суду, де йому було видано за його заявою копію постанови від 22.11.2017.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що на момент його зупинки та складання протоколу він був неповнолітній, про що він повідомив патрульних, надавши свій паспорт. Вважає, що неповнолітній вік особи є обставиною, яка пом?якшує відповідальність, в протоколі повинні бути зазначені відомості про особу неповнолітнього, відомості про батьків чи законних представників, та їх пояснення. Також на переконання апелянта судовий розгляд повинен відбуватись з залученням батьків. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що поліцейськими було порушено процедуру його огляду на стан сп?яніння, що свідчить про його недійсність, відсутнє направлення водія до закладу охорони здоров?я для проходження огляду, а отже відсутні і підстави для притягнення його до відповідальності. ОСОБА_1 також вказує, що матеріали справи не містять доказів про його ознайомлення з правами відповідно до ст.268 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.08.2017 о 22 год. 15 хв. по автодорозі «Київ-Ковель-Ягодин» М07 на 35 км., водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «Lifan Matrix», державний номерний знак відсутній, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Першочергово судом вирішено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, змістом оскаржуваної постанови підтверджується, що ОСОБА_1 до суду на розгляд справи не з?явився.
Згідно наявних у матеріалах справи конвертів, в яких ОСОБА_1 двічі направлялись судові повістки в судові засідання на 02.11.2017 та 22.11.2017, вони повернулись до суду за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 8, 12).
Докази на підтвердження направлення копії постанови судом ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розписки, ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримав 19.11.2018 (а.с. 20), а апеляційну скаргу подав 23.11.2018 (а.с. 21).
Отже, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП і суд розглянув її за його відсутності без направлення останньому копії постанови, при тому, що ОСОБА_1 реалізував своє право на подачу апеляційної скарги в межах десятиденного строку з моменту отримання копії судового рішення, яке наразі оскаржує, зважаючи на принцип доступу до правосуддя, який випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за сукупності наведених обставин суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на звернення з апеляційними вимогами, прийнявши подану ним апеляційну скаргу до розгляду.
ОСОБА_1 на розгляд його апеляційної скарги на неодноразові виклики суду не з?явився. Матеріалами справи підтверджується, що суд сім разів викликав ОСОБА_1 в судові засідання шляхом направлення йому судової повістки та телефонограмами, які ОСОБА_1 приймав особисто (а.с. 29, 32, 35, 41, 49, 53, 55). Оскільки ОСОБА_1 повідомлений належним чином про судове слухання його апеляційної скарги, однак ігнорує судові виклики не з?являючись до суду, причин своєї неявки не повідомляє, суд вважає за можливе здійснювати розгляд існуючої апеляційної скарги наявним складом.
По суті апеляційних вимог, заслухавши доповідь судді, дослідивши письмові матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час дослідження, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
П.2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
Так, судом вживались заходи для витребування відеозапису з нагрудної камери поліцейського, однак згідно отриманої відповіді УПП в м.Києві відеозапис, на якому зафіксовано оформлення адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , не збереглось у зв?язку з обмеженими строками зберігання.
Незважаючи на це на винуватість ОСОБА_1 вказують:
? протокол про адміністративне правопорушення від 24.08.2017 серії БД №114072, в якому викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, зазначено повні відомості про свідків і їх підписи, тощо (а.с. 1);
? копія постанови серії АР №430813 від 24.08.2017 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за керування мотоциклом без мотошлема та за відсутність водійського посвідчення категорії А, А1 (а.с. 3)
? письмові поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння у лікаря-нарколога (а.с. 4).
Наведені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своєму взаємозв?язку ? достатності для підтвердження висновку суду першої інстанції щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 в порушенні ним приписів п.2.5. ПДР України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи наявний рапорт інспектора поліції ОСОБА_4 . з якого слідує, що екіпажем №1203 було виявлено мопед «Lifan Matrix» без номерного знаку, водій якого знаходився в стані наркотичного сп?яніння, під час перевірки документів встановлено водія ? ОСОБА_1 (а.с. 5). Хоча і вказаний рапорт не є самостійно доказом по справі, однак у взаємозв?язку з протоколом, письмовими поясненнями свідків та копією постанови про накладення на водія адміністративного стягнення відтворює сприйняті інспектором обставини і події та пов?язує зафіксовані в наявних доказах факти.
Щодо неповнолітнього віку ОСОБА_1 , то суд перевіривши вказані доводи вважає їх такими, які мають на меті ввести суд в оману.
Так, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2017 серії БД №114072, особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 . Поліцейським встановлено дату народження водія ? 02.07.1999 (а.с. 1).
Аналогічні відомості про особу правопорушника, а саме щодо дати народження ОСОБА_1 ? 02.07.1999, вказані працівником поліції в постанові серії АР №430813 від 24.08.2017 (а.с. 3), в довідці Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 (а.с. 15), а також самим ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 29).
Отже, оскільки вищенаведеними доказами підтверджується дата народження ОСОБА_1 02.07.1999, то станом на день вчинення ним правопорушення 24.08.2017 він досяг повноліття ? вісімнадцятирічного віку. При цьому, суд звертає увагу, що адміністративній відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідно до ч.2 ст. 13 даного кодексу підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку на загальних підставах, а тому твердження ОСОБА_1 є неспроможними.
Стосовно посилань апеляційної скарги на те, що працівниками поліції порушено процедуру огляду, то вказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом не зазначено в чому саме полягають такі порушення.
Разом з тим, посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, є взаємовиключним з самим правопорушенням, яке ставиться йому в вину ? відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Щодо доводів ОСОБА_1 про неознайомлення його з правами, що позбавило останнього можливості заявляти суду клопотання, то в ході перегляду даної справи в апеляційному порядку йому забезпечено можливість взяти участь в судовому розгляді, надавати пояснення по справі, заявляти клопотання, якими останній не виявив бажання скористався на стадії апеляційного розгляду справи і до суду жодного разу на виклики не з?явився.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Солом?янського районного суду міста Києва від 22.11.2017 та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ? задовольнити, прийнявши апеляційну скаргу до розгляду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ? залишити без задоволення.
Постанову Солом?янського районного суду міста Києва від 22.11.2017, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, ? залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/824/1578/2018
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Захарова А.С.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.