Справа № 196/449/19
№ провадження 2/196/301/2019
21 травня 2019 року смт.Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.,
за участю секретаря - Шевченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15.01.2007 р., видане відділом реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області), який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав разом з дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (довідка Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області від 21.12.2016 року №4287).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка, площею 4,2900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий НОМЕР_2 , яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17.03.2006 року.
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.
Крім неї, спадкоємцями першої черги після смерті батька були її сестри: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та їх мати ОСОБА_4 Мати ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки в спадщині.
ОСОБА_6 спадщину прийняла, але ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем є її чоловік ОСОБА_7
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2017 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на 3/4 частини спадкового майна після смерті батька.
В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відмовилися від своїх часток в спадковому майні на користь ОСОБА_2 Також, було встановлено факт, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Рішення набрало законної сили 14.02.2017 року.
Звернувшись до Царичанської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, отримала роз'яснення, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки є спадкоємці, які спадщину прийняли.
Оскільки, свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості отримати, а тому звернулася до суду.
В зв'язку з вищевикладеним та посилаючись на вимоги ст.ст.1216, 1261, 1266, 1268 ЦК України, прохає суд визнати за нею право власності на 1/4 частину вищевказаного спадкового майна.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Скопіч А.В. в підготовче засідання не з'явилися, надіславши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася. До суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає повністю.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачами, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.
Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даному випадку у підготовчому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15.01.2007 р., видане відділом реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області), який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав разом з дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (довідка Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області від 21.12.2016 року №4287).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 30.12.2003 року (а.с.19-21);
- земельна ділянка, площею 4,2900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий НОМЕР_2 , яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17.03.2006 року (а.с.10, 11).
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.
Крім позивача, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 були - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (сестри позивача) та ОСОБА_4 (мати позивача та дружина померлого ОСОБА_3 ). ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки в спадщині на користь ОСОБА_2
ОСОБА_6 спадщину прийняла, але ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем є її чоловік ОСОБА_7 , який відмовився від своєї частки в спадковому майні на користь ОСОБА_2
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2017 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на 3/4 частини спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 Рішення набрало законної сили 14.02.2017 року.
Позивач, звернувшись до Царичанської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, отримала роз'яснення, якими їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки є спадкоємці, які спадщину прийняли (а.с.28).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, а саме: встановлено той факт, що ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 Рішення набрало законної сили 13.05.2019 року.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Веллі Девелопментс ЛТД» та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.
Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляла, тому судовий збір слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1261, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст.82, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою села Юр'ївка Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , право власності:
- на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 30.12.2003 року;
- на 1/4 частину земельної ділянки, площею 4,2900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та якому вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17 березня 2006 року.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Головуюча: О.М.ГУДИМ