Справа № 215/550/19
1-кп/215/390/19
Вирок
24 травня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040760000006 від 02.01.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
01.01.2019 приблизно о 12-30 год. ОСОБА_4 походив вздовж будинку № 11 по вул. Чарівна в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де біля першого під'їзду зустрів раніше знайомого ОСОБА_5 , з яким у нього склались дружні та довірливі відносини та почав спілкуватися з останнім. При цьому, ОСОБА_4 достовірно знав, що у ОСОБА_5 є мобільний телефон «Honor 10» модель «COL-L29».
В цей час та місці у ОСОБА_4 виник прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а саме: мобільним телефоном «Honor 10» модель «COL-L29», що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій зазначений вище раптово виниклий прямий умисел ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, не маючи на меті повернути вказане майно, а саме: мобільний телефон «Honor 10» модель «COL-L29», користуючись тим, що ОСОБА_5 довіряє йому, так як у них склалися дружні відносини, попросив передати йому вказаний мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка.
ОСОБА_5 , не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_4 , довіряючи останньому, передав йому мобільний телефон «Homor 10» модель «COL-L29», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 28.01.2019 № 34/12.1/113 складає 9500,00 гривень.
Після чого ОСОБА_4 , отримавши у зазначений спосіб вказане майно, а саме: мобільний телефон «Homor 10» модель «COL-L29», що належить ОСОБА_5 , під видом конфіденційної розмови за допомого вказаного мобільного телефону, став віддалятись від останнього, зайшовши за будинок АДРЕСА_3 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вище вказаним майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 9500,00 гривень.
Ці умисні дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Обвинувачений свою винуватість визнав повністю, підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення.
Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, шляхом допиту потерпілого, свідків відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Судом роз'яснено учасникам процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання обвинуваченому, а також досудову доповідь органу пробації.
Обставини, які згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд вважає його щире каяття в скоєному.
Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим та ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого оцінюються як середні.
Ухвалюючи вирок суд враховує ступінь тяжкості та громадську небезпеку вчиненого кримінального правопорушення (злочинів), який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; його ставлення до скоєного, наявність у нього постійного місця проживання, досудову доповідь органу пробації, а також те, що матеріальну шкоду обвинуваченим не відшкодовано. Крім того, суд враховує, що обвинувачений упродовж судового провадження давав визнавальні показання щодо обставин вчинення правопорушення і не оспорював фактичних обставин їх учинення, що дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Цим обвинувачений сприяв здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю правопорушення. Зазначене у своїй сукупності суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та значно пом'якшує покарання. Тому, призначаючи обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у межах санкції інкримінованої статті, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, у відповідності до ст. ст. 75-76 КК України, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст. 75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому іспитовий строк, при цьому покласти на останнього обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На думку суду, призначення цього покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, при цьому покласти на останнього обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/113 від 28.01.2019 р. у розмірі 572,00грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду, через районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.