ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 травня 2019 року м. Київ № 640/7578/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Громадянин Республіки Гвінея ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, про:
- визнання протиправним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 25 лютого 2019 року №60-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язання Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що через побоювання за своє життя та здоров'я, а також систематичне порушення прав людини в країні походження, вимушений був шукати захисту в Україні, однак відповідачем протиправно йому відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 травня 2019 року позовну заяву Громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути її недоліки у встановлений судом строк.
На виконання вимог рішення суду позивачем подано клопотання та надано відповідне пояснення.
Відтак, позовна заява і додані до неї документи після усунення недоліків є достатніми для відкриття провадження у справі.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням та викликом сторін та до позову долучено клопотання про проведення підготовчого засідання, мотивоване можливістю визначення кола обставин, які необхідно встановити, і доказів на їх підтвердження або спростування, з урахуванням чого забезпечуються умови для повного, всебічного, об'єктивного та своєчасного вирішення справи.
Суд, розглянувши подані клопотання, при їх вирішенні виходив з наступного.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з частинами другою, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Беручи до уваги наведені позивачем обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд на даний час не вбачає необхідності викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв'язку з чим підстави для розгляду справи в судовому засіданні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 173, 248, 262 КАС України,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Залишити без задоволення заяву громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Запропонувати позивачу надати суду інші наявні докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Витребувати у Державної міграційної служби України:
- належним чином засвідчену копію особової справи громадянки громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 ;
- докази отримання громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 рішення Державної міграційної служби України від 25 лютого 2019 року №60-19.
Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи:
- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень;
- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив;
- третій особі протягом десяти днів з дня отримання ухвали і відзиву - для подання письмових пояснень та письмових пояснень щодо відзиву.
Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам, а також витребувані докази справи надати (надіслати) до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.
Суддя О.М. Чудак
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.