Справа № 420/2384/19
24 травня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним направлення на здійснення інспекційного відвідування, скасування акту перевірки інспекційного та постанови про накладення штрафу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА» (далі ТОВ «ДІВА») до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі ГУ Держпраці), в якому позивач просить визнати протиправним направлення на здійснення інспекційного відвідування від 01.03.2019 року №15/01-29-792, скасувати акт перевірки інспекційного відвідування ГУ Держпраці №ОД286/1579/АВ від 15.03.2019 року та видану на підставі нього постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД286/1579/АВ/П/ТД-ФС про застосування штрафних санкцій до ТОВ «ДІВА» розмірі 375 570 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
До позовної заяви позивача ТОВ «ДІВА» надана квитанція №0.0.1325621882.1 від 15.04.2019 року, зі змісту якої в графі призначення платежу зазначено: «*:101:2925209926: 22030101: судовий збір (Державна судова адміністрація України.050) : ОСОБА_1 :». Судовий збір сплачений ОСОБА_1 Квитанція не містить будь-яких відомостей, що судовий збір сплачується ТОВ «ДІВА» за подання ним позову.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст.2 Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що судовий збір сплачений особисто ОСОБА_1 як фізичною особою, про що зазначено у квитанції, не зважаючи на те, що згідно з ордером вона є адвокатом, з яким укладений договір на представництво інтересів ТОВ «ДІВА». Жодних належних доказів, що судовий збір сплачений позивачем ТОВ «ДІВА» до позову не надано.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер
З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921,00грн.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Позивачем пред'явлені три позовні вимоги, з яких дві немайнового характеру (визнання протиправним направлення, скасування акту перевірки), одна майнового характеру (скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 375570,00грн).
Позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (1921грн. х 2) за заявлені вимоги немайнового характеру, та у розмірі 5633,55 грн., за заявлену вимогу майнового характеру, на рахунок Одеського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення вказаних документів (повна назва, оригінал чи копія) та кількість аркушів кожного доданого документа. Позивачем не наведений належний перелік документів доданих до позову документів.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем не виконані вимоги ст.94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, оскільки копій документів, оригінали яких знаходяться у нього, не завірені у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Крім того, додатком до позову надано копію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД286/1579/АВ/П/ТД-ФС, проте на вказаній копії постанови відсутні: дата її постановлення, підпис уповноваженої особи, печатка уповноваженого органу. Відповідно позивач у позовних вимогах щодо скасування вказаної постанови не зазначає її дату прийняття, що не може вважатися чітким викладенням позовних вимог у розумінні викладення змісту позовних вимог.
Позивач у позові посилається на зміст документів, копії яких не надані до позову, зокрема, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , цивільно-правовий договір ТОВ «ДІВА» з ОСОБА_3
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п.8 ст.160 КАС України позивач у позові зазначає докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Статтею 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач не наводить обґрунтувань щодо порушення його прав оскаржуваними направленням та актом перевірки, не зазначає які обов'язкові для виконання приписи містять вказані направлення та акт.
Частиною 6 ст.160 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. Проте представником не зазначені вказані відомості, у тому числі РНОКПП.
Позов підписаний представником позивача - адвокатом Перовою К.Ю.
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтею 26 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів №36 від 17.12.2012 року затверджене Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів. Вказаним рішенням затверджена типова форма ордеру та у п.5 Положення зазначено, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до п.15 ордер крім іншого повинен містити прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
Враховуючи, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, вказаний ордер повинен містити всі відомості.
Проте наданий до позову ордер представника - адвоката Перової К.Ю. не містить всіх необхідних даних, зокрема, не зазначені дані про номер посвідчення адвоката та коли воно було видане.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 25.04.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.
16.05.2019 року представником позивача надане клопотання про залучення до матеріалів справи квитанцій про сплату судового збору. В клопотанні не зазначено про надання вказаних квитанцій на виконання ухвали суду, не зазначено про отримання копії ухвали суд від 25.04.2019 року та позиції щодо усунення інших недоліків позову, окрім сплати судового збору.
Копія ухвали суду від 25.04.2019 року була направлена на адресу позивача та його представника, проте до суду не повернулись поштові повідомлення про вручення відправлень адресатам.
Враховуючи, що всі недоліки позову, які зазначені в ухвалі суду не усунуті, та відсутність повідомлень про вручення копії ухвал позивачу та його представнику, суд вважає необхідним продовжити строк на усунення недоліків позову.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним направлення на здійснення інспекційного відвідування, скасування акту перевірки інспекційного та постанови про накладення штрафу - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва