Рішення від 23.05.2019 по справі 182/9991/18

Справа № 182/9991/18

Провадження № 2/0182/910/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Нікопольської міської ради про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом після смерті дядька.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_3 . До дня своєї смерті він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується домовою книгою та довідкою квартального комітету № 28 від 06.06.2015 року № 209. На випадок своєї смерті дядько залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Наявко І.М., від 17 вересня 2008 року, яким усе своє майно залишив їй та її брату ОСОБА_2 . Метою складання заповіту також було спрощення оформлення за ними з братом спадкових прав, адже, при отримані дядьком паспорта громадянина України його прізвище було записане як « ОСОБА_4 », а їх з братом - « ОСОБА_5 ». Тобто, складання заповіту позбавило спадкоємців необхідності доводити родинний зв'язок зі спадкодавцем. Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Керуючись ст.1273 ЦК України, її брат ОСОБА_2 у визначений законодавством строк подав заяву про відмову від права на спадщину на її користь. Спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 не було, оскільки він не мав дружини, дітей чи інших близьких родичів. Спадщину після смерті ОСОБА_3 вона прийняла шляхом подання заяви. За її заявою 28.07.2014 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дхіман О.Ю. (Маєвською О.Ю.) було заведено спадкову справу № 45-2014. У зв'язку з тим, що 26 січня 2015 року ОСОБА_6 припинила свою приватну нотаріальну діяльність, матеріали спадкової справи, включаючи оригінал заповіту, були передані на зберігання до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області. У зв'язку з цим долучає до позову клопотання про витребування спадкової справи з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області. Для подальшого оформлення своїх спадкових прав вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,1044 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для обслуговування житлового будинку 0,10 га та ведення підсобного господарства 0,0044 га.

16 червня 2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопелем С.О., номер запису в ДРРПНМ 20954167 від 16 червня 2017 року. Для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку вона звернулася до відділу ДЗК для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного реєстру земель та отримання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,1044 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь отримала Рішення N° РВ-1200438342017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06 січня 2017 року, яким її було повідомлено, що, згідно Державного реєстру земель (Книг запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, Поземельних книг) інформація про реєстрацію права власності або права користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_3 відсутня. Через вказане листом від 16.10.2018 року приватним нотаріусом Іопелем С.О. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка належала її дядькові на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 20 квітня 1997 року. Підставою для видачі державного акту слугувало рішення Нікопольської міської Ради № 217 від 16 квітня 1997 року, за яким у приватну власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1044 га, в тому числі, 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0044 га для особистого підсобного господарства. Землевпорядною справою по відведенню (передачі) земельної ділянки у приватну власність було встановлено межі, площа та конфігурація земельної ділянки. Відповідно до п.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Технічна документація із землеустрою була підготовлена землевпорядною організацією за її заявою як спадкоємця. Але внести інформацію до Державного реєстру земель у зв'язку зі смертю власника земельної ділянки не є можливим. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення. Таким чином, вона змушена звернутися до суду з цим позовом для визнання за собою права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 для подальшого внесення інформації про земельну ділянку до Державного реєстру земель. Ціна позову встановлена на підставі звіту про експертно-грошову оцінку, підготовленого ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 531/18 від 26.06.2018 року, строк дії до 26.06.2021 року), відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 0,1044 га, станом на дату оцінки 16.10.2018 року становить 58 950,00 грн.

В судове засідання позивач не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позову не заперечували.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки ОСОБА_3 (а.с.8), який до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9зв., 10-13). На випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Наявко І.М., яким усе своє майно залишив сторонам по справі. Відповідач по справі ОСОБА_2 у визначений законодавством строк подав заяву про відмову від права на спадщину на користь позивача. Спадкоємців, які мають обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , не було, оскільки він не мав дружини, дітей чи інших близьких родичів. Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачка прийняла шляхом подання заяви до нотаріальної контори. За її заявою 28.07.2014 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дхіман О.Ю. (Маєвською О.Ю.) було заведено спадкову справу № 45-2014. У зв'язку з тим, що 26 січня 2015 року ОСОБА_6 припинила свою приватну нотаріальну діяльність, матеріали спадкової справи, включаючи оригінал заповіту, були передані на зберігання до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області. Для подальшого оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Іопеля С.О. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,1044 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для обслуговування житлового будинку 0,10 га та ведення підсобного господарства 0,0044 га. (а.с.16).

16.06.2017 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопелем С.О., номер запису в ДРРПНМ 20954167 від 16.06.2017 року (а.с.14-15). Для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачка звернулася до відділу ДЗК для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного реєстру земель та отримання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,1044 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь отримала Рішення N° РВ-1200438342017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06 січня 2017 року, яким її було повідомлено, що, згідно Державного реєстру земель (Книг запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, Поземельних книг) інформація про реєстрацію права власності або права користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_3 відсутня (а.с.18). Через вказане листом від 16.10.2018 року приватним нотаріусом Іопелем С.О. позивачці по справі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (а.с.18зв.). Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 20.04.1997 року (а.с.16). Підставою для видачі державного акту слугувало рішення Нікопольської міської Ради №217 від 16.04.1997 року, за яким у приватну власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1044 га, в тому числі, 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0044 га для особистого підсобного господарства (а.с.17. Землевпорядною справою по відведенню (передачі) земельної ділянки у приватну власність було встановлено межі, площа та конфігурація земельної ділянки (а.с.19).

Відповідно до п.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.1217, 1218, 1233, 1268 ЦК України, ст.4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га., передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0044 га, передану для ведення особистого селянського господарства у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал

Попередній документ
81947590
Наступний документ
81947592
Інформація про рішення:
№ рішення: 81947591
№ справи: 182/9991/18
Дата рішення: 23.05.2019
Дата публікації: 27.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право