Справа № 184/763/19
Провадження № 1-о/0182/13/2019
Іменем України
13.05.2019 року м. Нікополь
Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за виключними обставинами,-
10.05.2019 року з Дніпровського апеляційного суду до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про перегляд вироку Дніпровського обласного суду від 22.07.1999 року за виключними обставинами, за яким ОСОБА_5 засудженого за ст.ст.140 ч.4, 141 ч.4, 17, ч.2-81 ч.4, 142 ч. 3, 117 ч.4, 118 ч.2, 93 п.п. «г», «ж», і», «з» КК України і на підставі ст. 42 КК України призначено покарання у вигляді смертної кари - розстріл. Ухвалою Судової палати по кримінальним справа Верховного суду України від 14.09.1999 вирок залишено без змін.
Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 23.06.2000 року вирок від 22.07.1999 року було змінено та призначено покарання ОСОБА_5 у виді довічного позбавлення волі.
В поданій до суду заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_5 вказав, що рішенням Конституційного суду України (далі - КСУ) № 11-рп/99 від 29.12.1999 р. визнано положення статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачали смертну кару як вид покарання, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Законом України № 1483-ІІІ від 22.02.2000 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України», відповідно до якого Кримінальний кодекс України( 1960 року) доповнено статтею 25, якою передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Цим же законом зобов'язано суди переглянути справи щодо осіб, яких засуджено до смертної кари, вироки щодо яких на час набрання чинності цим Законом не було виконано. Зазначає, що покарання у виді смертної кари законодавцем не було замінено на інший вид покарання, а скасовано внаслідок визнання її неконституційною. Тобто, на момент скасування смертної кари Кримінальний кодекс України передбачав покарання за вмисне вбивство у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому тільки такий вид покарання міг бути призначений з моменту прийняття Конституції України. Вважає, що довічне позбавлення волі посилює відповідальність відносно позбавлення волі на певний строк, а тому не має зворотної дії. Виключними обставинами вважає те, що йому було призначено покарання за вироком суду 22.07.1999 р. у виді смертної кари, яка в подальшому Рішенням Конституційного суду від 29.12.1999 р. визнана такою, що суперечить положенням Конституції України. Вважає, що в подальшому йому незаконно замінили іншим видом покарання у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки на момент розгляду справи санкція статті передбачала лише покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Посилаючись на вказані обставин, просить суд відкрити кримінальне провадження за виключними обставинами, провести розгляд за його присутності, ухвалити новий вирок яким визначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Ознайомившись із заявою, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 464 КПК України, до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами .., яка не відповідає вимогам, передбаченим статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 п.1 ст. 461 КПК, заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Положенням ст. 462 КПК України встановлені вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Так, згідно ч. 2 вказаної статті у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
5-1) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу;
5-2) клопотання про поновлення строку подання заяви;
6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
Виходячи з даних положень закону, в заяві має бути обов'язково зазначено обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність виключної обставини, та зміст вимог особи, яка подає заяву про перегляд (у такому обґрунтуванні обов'язково слід підтвердити виключну обставину посиланням на докази та пояснити, як ця обставина могла вплинути на судове рішення).
Разом із тим, вказаних вимог КПК України засудженим ОСОБА_5 не дотримано, зокрема, не зазначено конкретні виключні обставини, що можуть вплинути на судове рішення. Посилання ОСОБА_5 на те, що судом йому було призначено покарання, яке суперечило Конституції України, а подальшому замінено на покарання, яке на момент розгляду не було передбачено Кримінальним Кодексом безпідставні. В даному випадку мало місце не просто визнання неконституційними окремих положень Кримінального кодексу України, а прийняття нових законів. Саме про це зазначено, у рішенні Конституційного Суду України № 11-рп/99 від 29 грудня 1999 року, де вказано, що Верховній Раді України слід привести Кримінальний кодекс України у відповідність з цим рішенням. У зв'язку з цим 22 лютого 2000 року Верховною Радою України було прийнято Закон, яким внесено зміни до Кримінального кодексу України, його Загальна частина доповнена ст.25-2 «довічне позбавлення волі», а в санкціях окремих статей Особливої частини слова «смертна кара» замінено на слова «довічне позбавлення волі». Саме згідно з цим Законом ОСОБА_5 було змінено покарання.
Сама по собі незгода з вироком в кримінальному провадженні не може бути підставою перегляду за нововиявленими або виключними обставинами, а вказівки на деякі невідповідності, які суд не взяв до уваги, повинні бути документально підтверджені.
Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.459 КПК України виключними обставинами визнаються встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Відповідно до ч.5 ст.459 КПК України перегляд судових рішень у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Разом з тим, заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, згідно п.1 ч. 5 ст. 461 КПК України. З заяви не вбачається коли засудженому ОСОБА_5 стало відомо про обставини, на які він посилається, як на підставу звернення про перегляд вироку. В той час, як законодавець чітко та однозначно вимагає дотримання строків звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, стаття 461 КПК України, обмежує строком можливість подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами задля досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є складовою верховенства права. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України. В заяві ОСОБА_5 про перегляд за виключними обставинами вироку суду останнім чітко не визначено момент, з якого належить відраховувати обчислення строку.
Згідно з ч. 3 ст. 464 КПК України, до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу, згідно з якими заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 459, 461, 462, 464, ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_5 про перегляд вироку Дніпропетровського областного суду від 22.06.1999 р. повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами направити засудженому ОСОБА_5 , який подав заяву.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_5 , що повернення заяви про перегляд вироку за виключними обставинами не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її винесення, засудженим - в той же порядок і строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2