180/815/19
у справі про адміністративне правопорушення
23 травня 2019 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого: АТ «Марганецький ГЗК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 обасть,-
за ч.1 ст.173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
01 травня 2019 року о 17-00 годині ОСОБА_2 , знаходячись за місцем мешкання - АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство у сім'ї, висловлювався в адресу своєї матері - ОСОБА_3 грубою брутальною лайкою, на зауваження не реагував, про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
02 травня 2019 року о 21-10 годині ОСОБА_2 , знаходячись за місцем мешкання - АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство у сім'ї, висловлювався на адресу своєї матері - ОСОБА_3 грубою брутальною лайкою, чим вчинив моральний та психологічний тиск, на зауваження не реагував, про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся пояснив, що даний факт дійсно мав місце, на даний час вони з матір'ю примирилися, проживають разом.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , визнано його щире розкаяння.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП про адміністративні правопорушення підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії АПР18 №020368 та серії АПР18 №020349 від 03 травня 2019 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , в яких вона зазначили про обставини, за яких останнім було скоєно вказані адміністративні правопорушення, долученими до матеріалів справи, а також поясненнями самого правопорушника у судовому засіданні, відповідно до яких він дійсно вчинив зазначені правопорушення за вищевикладених обставин.
Вислухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Відповідно ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розмір якого визначено на рівні межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Керуючись ст.24, 33,36, ст.40-1, ст. 173-2 ч.1, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула