Справа № 420/2271/19
23 травня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,
за участю сторін: представника позивача - Сливка В.О.,
представника відповідача - не з'явився,
представника третьої особи - Копцюх Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 40388751) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса,вул. Розумовська, 37 код ЄДРПОУ 34929741), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2019 ВП №58475295 у розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною 26.02.2019 було відкрито виконавче провадження № 58475295 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6269/18 виданого 18.02.2019 року - в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 грн., рішення суду виконується негайно.
Постанова про відкриття виконавчого провадження № 58475295 надійшла на адресу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі 04.03.2019.
Позивач зазначає, що вимоги, викладені в резолютивній частині управлінням виконанні добровільно, оскільки розпорядженням управління від 20.02.2019 ОСОБА_1 нараховано виплати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5234,96 грн.
Про зазначене позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області листом від 12.03.2019 року № 2420/04 про самостійне виконання Виконавчого листа.
При цьому позивач зазначив, що на теперішній час окремого порядку Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови КМУ від 08.06.2016 № 365 із змінами внесеними Постановою КМУ від 25.04.2018 № 335 не прийнято тому управлінням була лише нарахована сума 5234,96 грн. Для виплати зазначеної суми відповідно до норм закону та підзаконних актів з урахуванням того, що Кабінетом Міністрів України і досі не прийнятий порядок, який би врегулював данне питання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області був направлений лист № 4334/02 від 15.03.2019 до Пенсійного фонду України, щодо надання роз'яснень яким чином виплачувати вищезазначену суму. На даний час відповідь від Пенсійного фонду України не надійшла.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що на підставі діючих нормативно- правових актів та лише в межах своїх повноважень рішення суду по справі № 420/6269/18 виконано, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 15.05.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.02.2019 року на 10:40 год.
Ухвалою від 20.02.2019 року у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 58475295.
17.05.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 26.02.2019 року перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/6269/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.02.2019 про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.02.215 по 30.04.2018 у сумі 109757,84 грн. В частіші присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 рішення суду виконується негайно.
13.03.2019 року до відділу надійшов лист Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса про те що, розпорядженням від 20.02.2019 року встановлено виплатити в межах суми стягнення за один місяць - 5234,96 грн Зазначену суму буде виплачено з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів від 25.04.2018 № 335, а саме на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».
Відповідач зазначає, що Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а не підставу виконання чи невиконаппя рішення суду, яке є обов'язковим для усіх.
Крім того 18.03.2019 року до відділу надійшов лист від стягувача щодо невиконання боржником рішення суду.
З наведених підстав відповідач вважає, що рішення не викопано та боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі, у зв'язку з чим постановою від 01.04.2019 ВП №58475295 на Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса накладено штраф у розмірі 5100 грн.
23.05.2019 року в судовому засіданні ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, ОСОБА_1 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судовому засіданні 23.05.2019 року представник позивача позов пітдрима у повному обсязі з підстав, викладених в тексті позовної заяви.
В судове засідання 23.05.2019 року представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно згідно приписів ст.268 КАС України.
В судовому засіданні 23.05.2019 року представник третьої особи заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 по справі №420/6269/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Визнано протиправними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 року. Скасовано розпорядження Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 23.06.2018 року про припинення виплати “відкладеної доплати” ОСОБА_1 . Зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 р. у сумі 109757,84 грн. (сто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім грн. вісімдесят чотири коп.). В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 грн. рішення суду виконується негайно.
Розпорядженням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 20.02.2019 року встановлено виплатити в межах суми стягнення за один місяць - 5234,96 грн.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 26.02.2019 року перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/6269/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.02.2019 про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.02.215 по 30.04.2018 у сумі 109757,84 грн. В частіші присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 рішення суду виконується негайно.
13.03.2019 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса про те що, розпорядженням від 20.02.2019 року встановлено виплатити в межах суми стягнення за один місяць - 5234,96 грн. Зі змісту даного листа також вбачається, що зазначену суму буде виплачено з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів від 25.04.2018 № 335, а саме на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».
Крім того 18.03.2019 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист від стягувача щодо невиконання боржником рішення суду.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Євгенією Віталіївною від 01.04.2019 ВП №58475295 накладено штраф на Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса накладено у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа №420/6269/18, виданого 18.02.2019 року.
Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження")
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
В свою чергу, ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.п.1-2 Розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, штраф застосовується до боржника, у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання судового рішення у встановлений ним строк.
Під час розгляду справи позивач не надав до суду належних та допустимих доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року у справі № 420/6269/18 в частині звернення рішення до негайного виконання в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 грн.
Крім того, Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі не надано до суду доказів вчинення невідкладних дій щодо виплати ОСОБА_1 5234,96 грн. пенсії на виконання виконавчого листа №420/6269/18 від 18.02.2019 року.
Як вбачається з листа Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса від 12.03.2019 року №2420/04, розпорядженням від 20.02.2019 року встановлено виплатити в межах суми стягнення за один місяць - 5234,96 грн. Зі змісту даного листа також вбачається, що зазначену суму буде виплачено з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів від 25.04.2018 № 335, а саме на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».
Поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відповідач обґрунтовує неможливість виплатити присуджену виплату пенсію в межах суми стягнення за один місяць 5234,96 грн. тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.
Суд відхиляє зазначені доводи позивача, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі Порядок №649), який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, зокрема направлення до Пенсійного фонду України: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.
При цьому суд зазначає, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
За таких обставин, оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенієї Віталіївни від 01.04.2019 ВП №58475295, якою накладено штраф на Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа №420/6269/18, виданого 18.02.2019 року є обґрунтованою та законною, тобто прийнятою у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 40388751) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса,вул. Розумовська, 37 код ЄДРПОУ 34929741), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2019 ВП №58475295 у розмірі 5100 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.А. Радчук.
.