Справа № 1540/3812/18
04 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
за участю:
секретаря судового засідання - Поварчук В.В.
представників відповідача - Кур'ян Ю.О., Щелкунова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) (дата здачі на пошту - 16.07.2018 року) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 571/10 від 23.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 16.12.2016 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з індексацією та компенсацією втрати частини доходів.
Ухвалами суду: від 06.08.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 01.10.2018 року: продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів.
В судове засідання позивач та/або його представник не з'явився. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. До суду надійшли заяви позивача про розгляд справи без участі позивача та його представників. (а.с.100, 102, 136, 138, 160, 185-186)
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.
Згідно змісту позовної заяви та відповіді на відзив, позивач просить задовольнити заявлені вимоги з таких підстав, зокрема:
- 16.12.2016 року представник позивача, діючи на підставі належним чином посвідченої та апостильованої довіреності від позивача, звернувся особисто безпосередньо до відповідача із особистою заявою позивача про призначення пенсії, нотаріально посвідченою та апостильованою, підпис Бондаренко на якій був нотаріально посвідчений, разом з оригіналом усіх необхідних документів для призначення пенсії, які були надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом відповідача від 16.12.2016 року на супровідному листі, з яким подавалася особиста заява позивача. 12.12.2016 року відповідач листом за № 676/Б-01 відмовив у призначенні пенсі позивачу у відповідь на його особисте звернення і вказівку ПФУ від 18.11.2016 року, на тій підставі, що позивач виключно особисто повинен був звернутися до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії та через те, що не надав оригіналів документів;
- позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом 09.06.2017 року, за результатами розгляду адміністративної справи № 522/10791/17 10.10.2017 року судом було винесено постанову. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року у справі № 522/10791/17 вищевказану постанову скасовано, та ухвалено нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі щодо не розгляду заяв Бондаренка про призначення пенсії за віком та зобов'язано УПФУ розглянути заяви про призначення пенсії за віком, що зареєстровані 28.11.2016 року за № 676/Б-01 та 16.12.2016 року № б/н. На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року Центральне об'єднане УПФУ в м. Одесі розглянуло заяву Бондаренка та прийнято рішення № 571/10 від 23.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії;
- для сприяння виконанню УПФУ своїх обов'язків 22.06.2018 року представник позивача повторно особисто звернувся до відповідача, з усіма необхідними оригіналами документів, з вимогою призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , що підтверджується супровідним листом і вхідним штампом відповідача на ньому. Проте, на сьогоднішній день жодної відповіді позивачем чи його представниками так і не було отримано. Відповідач вкотре ігнорує звернення пенсіонера за призначенням йому законної пенсії за віком;
- враховуючи як національне так і міжнародне законодавство та судову практику, які не містять жодної норми обмеження виплати пенсій по факту місця проживання особи - відпали усі підстави для обмеження пенсійних виплат позивачу - громадянину України, якого позбавили належного йому майна - пенсії. Позивач досяг усіх необхідних умов для призначення йому пенсії за віком;
- враховуючи неправомірність поведінки відповідача і положення порядку у відповідності з ч. 2 ст. 46 Закону про пенсії, у відповідності з якими пенсія повинна бути виплачена «...з нарахуванням компенсації втрати частини доходів», відповідні пенсійні виплати мають бути поновлені, нараховані і виплачені позивачу з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів;
- представник позивача 16.12.2016 року звертався особисто до відповідача із особистою заявою Бондаренка про призначення пенсії, разом з оригіналами усіх необхідних документів для призначення пенсії, які були надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом відповідача від 16.12.2016 року на супровідному листі, з яким подавалася особиста заява позивача;
- апеляційним судом вже було визнано, що посилання відповідача на Порядок 22-1 є невизначеними і необґрунтованими, без вказівки на конкретні помилки чи невідповідності у поданні документів. А також у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року встановлено: «... що 16.12.2016 року представник позивача особисто звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси і оригіналом апостильованої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії з доданими до неї копіями трудової книжки, посвідченням та довіреності, а також надав для огляду оригінали цих документів, що не заперечується апелянтом»;
- твердження відповідача, що відсутність міжнародної пенсійної угоди між Україною та Ізраїлем буцімто забороняє відповідачу призначити пенсію позивачу - є незаконним та дискримінаційним, а тому не має братися шановним судом до уваги;
- норми Конституції України, як норми прямої дії, застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти чи ні, тим паче вони не можуть бути поставлені у залежність від того, чи був укладений будь-який договір між державами чи ні. Твердження відповідача, що буцімто Рішення КСУ не поширюється на позивача, оскільки він виїхав за кордон до його прийняття суперечить нормам закону, судовій практиці й здоровому глузду;
- положення ст. 122 КАС України є саме строком звернення до суду, а не підставою для обмеження пенсійних виплат, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки ст. 122 КАС встановлює строки звернення до адміністративного суду і не регламентує порядок діяльності суб'єкта владних повноважень при призначенні, поновленні, нарахуванні та здійсненні виплат, встановлених зазначеним Законом;
- твердження відповідача, що буцімто, пенсійна справа позивача не була передана до УПФУ і що її відсутність унеможливлює призначити йому пенсію - суперечить нормам закону, і ні в якому разі не скасовує обов'язок відповідача призначити пенсію позивачу. Відповідачу була передана вся інформація у вигляді електронних баз;
- твердження відповідача, що відсутність реєстрації позивача на території України за місцезнаходженням відповідача нібито звільняє останнього від обов'язку призначити пенсію позивачу - є незаконним, а тому не має братися судом до уваги, тощо.
В судовому засіданні представники відповідача не визнали адміністративний позов, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві, а саме:
- пенсійної справи ОСОБА_1 в управлінні немає. ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні та пенсію не отримує. У зв'язку з тим, що позивач виїхав за кордон на постійне місце проживання, не досягнувши пенсійного віку, підстав для оформлення пенсійної справи не виникло;
- між Україною та державою Ізраїль відсутній ратифікований Верховною Радою України міжнародний договір, яким би були врегульовані відносини із виплати пенсій, призначених в Україні пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання у державу Ізраїль;
- позивач не має права на отримання пенсії, оскільки він фактично постійно проживає за межами України в державі Ізраїль, реєстрація місця проживання на території України відсутня та відсутній механізм виплати пенсій пенсіонерам, які проживають в країнах, з якими не укладено договору про пенсійне забезпечення, а також тому, що позивачем надано документи, що не відповідають Порядку;
- рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали па постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року. Представник позивача в позовній заяві зазначає, що позивач виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю в 1994 році;
- заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються 2016 р., що враховуючи день звернення до суду, виходить за межі шестимісячного строку звернення до суду.
Заслухавши вступне слово представників відповідача, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з доданою до позовної заяви копією перекладу Посвідчення особи, виданого позивачу Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїлю 11.02.2015 року, дійсного до 08.02.2025 року, зокрема: дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 /1946; статус громадянина Ізраїлю. (а.с.19-23)
02.11.2016 року до Пенсійного фонду України надійшла заява щодо передачі заяви про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті, вих. № 514 від 26 жовтня 2016 року. (а.с.162)
Згідно з цією заявою, її подано від імені позивача представником за дорученням В. Маламедом, за підписом цього представника, та до неї додано 4 додатки: копія довіреності (а.с.18-83); копія ізраїльського посвідчення (а.с.19-23); копія трудової книжки (а.с.25-29); копія особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії нотаріально посвідчена та апостильована (а.с.31-33).
16.12.2016 року до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси надійшла заява про призначення позивачу пенсії за віком. (а.с.163-164)
Згідно з цією заявою, її подано від імені позивача представником за дорученням Яцкевич ОСОБА_2 , за підписом цього представника, та до неї додано 4 додатки: копія довіреності (а.с.165-168); копія трудової книжки (а.с.169-173); копія ізраїльського посвідчення (а.с.174-178); оригінал особистої нотаріально посвідченої та апостильованої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії (а.с.179).
Згідно з наданим позивачем описом вкладення у цінний лист, ф.107 (а.с.40), 09.06.2017 року до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси разом із супровідним листом про подання додаткових документів для призначення пенсії надіслані: копія довіреності; копія ІПН; оригінал довідки про заробітну плату.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року по справі № 522/10791/17 (а.с.45-50), зокрема:
- постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком - задоволено частково;
- визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, що зареєстровані 28.11.2016 року за № 676/Б-01 та 16.12.2016 року № б/н;
- зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, що зареєстровані 28.11.2016 року за № 676/Б-01 та 16.12.2016 року № б/н;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням № 571/10 від 23 січня 2018 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії. (а.с.51-52)
Відповідно до змісту цього рішення, його прийнято за результатами розгляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2017 року по справі № 522/10791/17, заяви гр. ОСОБА_1 від 26.10.2016 року за № 514 (надійшло до управління 28.11.2016 року за № 676/Б-01) та від 16.12.2016 року № 739/Я-11, із зазначенням:
- відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 08.09.2015 р.) громадянину України для призначення пенсії відповідно до зазначеного Закону, необхідно надати заяву, паспорт громадянина України, довідку податкової адміністрації про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 (за бажанням та за умовами підтвердження первинними документами), документи, які засвідчують особливий статус особи;
- згідно ч. 23 п. 2 зазначеного Порядку документи, необхідні для призначення пенсії можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію;
- документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію;
- враховуючи, що до заяви додані документи, які не відповідають Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 08.09.2015 р.), відсутні підстави для призначення пенсії;
- відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг в солідарній системі мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж;
- іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації);
- додатково повідомляємо, що відповідно вимогам ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсійне забезпечення громадян України, що живуть за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. П. 2 ст. 49 вказаного Закону передбачає, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Як зазначалось вище, угоди між Україною та державою Ізраїль про пенсійне забезпечення громадян України, які проживають на території Ізраїль - не укладено;
- рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-пр/2009 положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано неконституційними;
- відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України», а також рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 № 15-рп/200 закони, правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність;
- з огляду на зазначене, положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» втрачають чинність з 07.10.2009, тобто, від дати прийняття рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009;
- виходячи з цього, рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року.
Не погоджуючись з рішенням відповідача № 571/10 від 23 січня 2018 року, позивач звернувся до суду з вищенаведеними вимогами.
Судом також встановлено, що до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшла заява від 19 червня 2018 року про виконання рішення суду та призначення позивачу пенсії за віком, вхід. 354/Б-11 від 22.06.2018 року. (а.с.54-56)
Згідно з цією заявою, її подано від імені позивача представниками за дорученням Яцкевич Оленою та В. Меламед, за підписами цих представників, та до неї додано 7 додатків: довіреність від імені Бондаренко Л.О.; трудова книга ОСОБА_1 ; Посвідчення особи ОСОБА_1 ; ІПН ОСОБА_1 ; копія постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року у адміністративній справі 522/10791/17; докази отримання УПФУ оригіналу особистої заяви ОСОБА_1 ; докази отримання УПФУ оригіналу довідки про заробітну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частинами 1, 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону № 1058-IV іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої ОСОБА_3 .
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період перебування на інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).
Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи;
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Відповідно до п. 2.4 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Згідно з п. 2.9 Порядку № 22-1, зокрема, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Відповідно до п. 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.
Згідно з п. 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року по справі № 522/10791/17, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, що зареєстровані 28.11.2016 року за № 676/Б-01 та 16.12.2016 року № б/н;
- зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, що зареєстровані 28.11.2016 року за № 676/Б-01 та 16.12.2016 року № б/н.
За результатами розгляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року у справі № 522/10791/17, заяви гр. ОСОБА_1 від 26.10.2016 року за № 514 (надійшло до управління 28.11.2016 року за № 676/Б-01) та від 16.12.2016 року № 739/Я-11, відповідачем прийнято оскаржене позивачем рішення № 571/10 від 23 січня 2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», відповідно до змісту якого, з таких підстав:
- відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 08.09.2015 р.) громадянину України для призначення пенсії відповідно до зазначеного Закону, необхідно надати заяву, паспорт громадянина України, довідку податкової адміністрації про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 (за бажанням та за умовами підтвердження первинними документами), документи, які засвідчують особливий статус особи;
- згідно ч. 23 п. 2 зазначеного Порядку документи, необхідні для призначення пенсії можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію;
- документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію;
- враховуючи, що до заяви додані документи, які не відповідають Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції від 08.09.2015 р.), відсутні підстави для призначення пенсії;
- відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг в солідарній системі мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж;
- іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).
Судом встановлено, що згідно з доданою до позовної заяви копією перекладу Посвідчення особи, виданого позивачу Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїлю 11.02.2015 року, дійсного до 08.02.2025 року, зокрема:
дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 /05/1946;
статус громадянина ОСОБА_4 .
Наведена позивачем у позові обставина, що позивач є громадянином України, із посиланням на вищенаведене Посвідчення, - не відповідає змісту цього Посвідчення.
Інших доказів щодо громадянства позивача до позову не додано.
02.11.2016 року до Пенсійного фонду України надійшла заява щодо передачі заяви про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті, вих. № 514 від 26 жовтня 2016 року.
Згідно з цією заявою, її подано від імені позивача представником за дорученням В. Маламедом, за підписом цього представника, та до неї додано 4 додатки:
копія довіреності;
копія ізраїльського посвідчення;
копія трудової книжки;
копія особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії нотаріально посвідчена та апостильована.
16.12.2016 року до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси надійшла заява про призначення позивачу пенсії за віком.
Згідно з цією заявою, її подано від імені позивача представником за дорученням ОСОБА_5 , за підписом цього представника, та до неї додано 4 додатки:
копія довіреності;
копія трудової книжки;
копія ізраїльського посвідчення;
оригінал особистої нотаріально посвідченої та апостильованої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.
Згідно з наданим позивачем описом вкладення у цінний лист, ф.107, 09.06.2017 року до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси разом із супровідним листом про подання додаткових документів для призначення пенсії надіслані:
копія довіреності;
копія ІПН;
оригінал довідки про заробітну плату.
Зі змісту розглянутих відповідачем заяв позивача на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року по справі № 522/10791/17 вбачається, що на дотримання вимог п.п. 2.22, 2.23 Порядку № 22-1 позивачем до відповідних заяв, в тому числі додатково до листа про подання додаткових документів для призначення пенсії 09.06.2017 року, не додано (не подано):
- посвідку на постійне проживання;
- документ про вік в оригіналі.
Саме з таких підстав відповідачем прийняте оскаржуване рішення.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно змісту оскарженого рішення, позиція відповідача щодо положень п. 2 ч. 1 ст. 49 та другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-пр/2009 - висловлена лише як додаткове повідомлення.
При цьому, навіть, різниця у позиціях сторін щодо наведеного законодавства, про яке в оскарженому рішенні додатково повідомлено позивача, не спростовує встановлені відповідачем вищенаведені обставини, які послужили підставою для його прийняття.
Суд також не бере до уваги посилання позивача, як на встановлений постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року по справі № 522/10791/17 факт, що з матеріалів справи вбачається, що 16.12.2016 року представник позивача особисто звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з оригіналом апостильованої заяви позивача про призначення пенсії з доданими до неї копіями трудової книжки, посвідченням та довіреності, а також надав для огляду оригінали цих документів, що не заперечується апелянтом, - виходячи з того, що це не спростовує встановленого судом законодавчо визначеного обов'язку позивача на дотримання вимог п. 2.23 Порядку № 22-1 з відповідною заявою подати, зокрема, документ про вік в оригіналі, а не лише надати його для огляду.
З встановленої судом обставини щодо подання позивачем до відповідача після прийняття оскарженого рішення заяви від 19 червня 2018 року про виконання рішення суду та призначення позивачу пенсії за віком, вхід. 354/Б-11 від 22.06.2018 року, відповідно до змісту якої позивачем вже додано, зокрема, оригінал Посвідчення особи Бондаренко ОСОБА_6 , в якому зазначений вік позивача, - вбачається часткове врахування позивачем законодавчих підстав, застосованих відповідачем у рішенні, та визнання позивачем законодавчо встановленого обов'язку щодо подання відповідних документів.
При цьому суд не бере до уваги посилання позивача, як на обґрунтування позовних вимог, на те, що відповідачем не надано відповідь на заяву позивача, вхід. 354/Б-11 від 22.06.2018 року, з тих підстав, що її подано після прийняття оскарженого рішення, ці дії не є предметом оскарження, відповідно ці обставини - не входять до предмета спору (дослідження/доказування).
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.)., відповідно
суд дійшов висновків, що:
- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскаржуваного рішення, прийняття його відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно підстав для визнання його протиправним та скасування та для задоволення позову - немає.
Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121; ідентифікаційний код юридичної особи: 41248812) про визнання протиправним та скасування рішення № 571/10 від 23.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.12.2016 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з індексацією та компенсацією втрати частини доходів - відмовити повністю.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення складено 14 грудня 2018 року.
Суддя М.Г. Цховребова
.