29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" травня 2019 р. Справа № 924/1210/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., при секретарі судового засідання Ключки Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Міронекс", м. Київ
до фізичної особи-підприємця Рогожі Віталія Миколайовича , Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем'янківці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Пашківці
про визнання Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. в розділі 2 „вогнестійкість об'єкта" ІІІ ступінь, „категорія складності об'єкта" ІІ категорія, „конструктивна система будівлі" - стінова з несучими зовнішніми стінами, висновки про знаходження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі магазину у безпечному стані та придатності до подальшої експлуатації - недійсним
Представники сторін:
позивач: Клюка В.Ф. - згідно довіреності від 21.01.19р.
відповідач: ОСОБА_3 - згідно ордера від 07.03.19р. №142193
третя особа: ОСОБА_3 - згідно ордера від 01.04.19р. №008001
Рішення приймається 14.05.2019р., оскільки в судовому засіданні 13.05.2019р. постановлялася ухвала про оголошення перерви.
У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
22.12.2018 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Міронекс", м. Київ до фізичної особи-підприємця Рогожі Віталія Миколайовича , Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем'янківці про визнання Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. в розділі 2 „вогнестійкість об'єкта" ІІІ ступінь, „категорія складності об'єкта" ІІ категорія, „конструктивна система будівлі" - стінова з несучими зовнішніми стінами, висновки про знаходження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі магазину у безпечному стані та придатності до подальшої експлуатації - недійсним.
Ухвалою суду від 26.12.2018р. вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 14.01.2019р. відкрито провадження у справі №924/1210/18, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.02.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів.
Ухвалою від 12.03.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
В підготовчому засіданні 15.04.2019р. судом залишено без задоволення клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 15.04.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 924/1210/18, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2019р.
В судовому засіданні 13.05.2019р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 14.05.2019р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. в розділі 2 „вогнестійкість об'єкта" ІІІ ступінь, „категорія складності об'єкта" ІІ категорія, „конструктивна система будівлі" - стінова з несучими зовнішніми стінами, висновки про знаходження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі магазину у безпечному стані та придатності до подальшої експлуатації.
Зазначає, що на підставі вказаного звіту, малу архітектурну форму (кіоск) по АДРЕСА_1 , переведено в клас будівлі та зареєстровано право власності на будівлю магазину. Позивач стверджує, що встановлення даного кіоску порушує права ТОВ „Міронекс", оскільки його встановлено з порушенням державних будівельних норм та правил пожежної безпеки, що несе ризик пошкодження або знищення майна товариства та осіб, які користуються послугами готелю „Случ".
Вказує, що категорія складності будівлі та об'ємно-планувальні, конструктивні рішення об'єкту стаціонарний павільйон (магазин) „Промтовари" АДРЕСА_2, які зазначені в звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 29.11.2012р., складеного експертом Рогожою В.М., дійсним категоріям складності та конструктивним рішенням досліджуваного об'єкта не відповідають дійсності. При цьому, посилається на висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 19.08.2016р. №84/16 складеного судовим експертом Марченковим Г.Г . на замовлення ТОВ „Міронекс".
Звертає увагу, що досліджений об'єкт розміщений з порушенням правил пожежної безпеки, оскільки відповідно до додатку 3.1. (обов'язковим) до ДБН 360-92** „Державні будівельні норми „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" протипожежні розриви між будівлею готелю „Случ" (ступінь вогнестійкості ІІ) та досліджуваним об'єктом (ступінь вогнестійкості - ІVа) повинен становити 12 м., а по факту - не більше 7м.
Повідомляє, що у справі №822/6088/15, яка розглядалася Хмельницьким окружним адміністративним судом позивач намагався скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013р. №ХМ20212522891. Вказує, що за результатами розгляду даної справи у Вінницькому апеляційному адміністративному суді 07.09.2016р. судова колегія зробила висновок, що всі докази ТОВ „Міронекс" стосовно невідповідності інформації зазначеної в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013р. №ХМ20212522891 спростовується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. складеного експертом Рогожою В.М .
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що захистити свої порушені права може лише в судовому порядку визнавши недостовірними висновки, викладені експертом Рогожою В.М. у звіті від 29.11.2012р. шляхом визнання його недійсним. При цьому вказує, що про наявність такого звіту позивач дізнався у вересня 2016р. під час розгляду справи №822/6088/15 Вінницьким апеляційним адміністративним судом.
Відповідач у відзиві на позов від 23.03.2019р. проти позову заперечує. Вказує, що про наявність нерухомого об'єкту ТОВ „Міронекс" (покупець) знав з 28.02.2015р., так як нерухомий об'єкт розташований за адресою по АДРЕСА_2 уже був побудований та введений в експлуатацію. Наголошує, що позивач повинен був знати про наявність даного звіту або зобов'язаний був знати про існування такого звіту ще з 12.11.2015р. (під час розгляду справи №822/6088/15 за його позовом).
Вважає, що висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 19.08.2016р. №84/16 є неналежним та недопустимим доказом. Звертає увагу, що висновок судового експерта Марченкова Г.Г. за результатами проведення будівельно-технічного дослідження проведений за цивільно-правовою угодою (без зазначення реквізитів укладення цієї угоди). При цьому, дослідження здійснено щодо майна приватної особи без будь-якого дозволу власника нерухомого майна та без огляду об'єкта нерухомості.
Звертає увагу, що рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/28/16 від 02.03.2016р. чітко встановлено, що ТОВ „Міронекс" не довів порушення будівництвом павільйона належного ОСОБА_2 , свого права, інших підстав звернення до суду в позивача не було.
У відзиві відповідач просить застосувати позовну давність до вимог позивача.
Третя особа у пояснені від 10.04.2019р. вважає, що позовні вимоги ТОВ "Міронекс" не підлягають задоволенню. Зазначає, що про наявність нерухомого об'єкту ТОВ „Міронекс" (покупець) знав та бачив його ще з часу купівлі готелю „Случ", тобто, з 28.02.2015р., так як нерухомий об'єкт розташований за адресою по АДРЕСА_2 уже був побудований та введений в експлуатацію. Наголошує, що позивач повинен був знати про наявність даного звіту або зобов'язаний був знати про існування такого звіту ще з 12.11.2015р. (під час розгляду справи №822/6088/15 за його позовом).
Також вважає неналежним доказом висновок судового експерта Марченкова Г.Г. за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 19.08.2016р. №84/16, на що звертав увагу Вінницький апеляційний суд в ухвалі від 07.09.2016р. у справі №822/6088/15.
Звертає увагу, що рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/28/16 від 02.03.2016р. чітко встановлено, що ТОВ „Міронекс" не довів порушення будівництвом павільйона належного ОСОБА_5 , свого права, натомість інших підстав звернення до суду в позивача не було.
Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.
23.11.2006р. технічною комісією у складі: замовника ( ОСОБА_2 ), представників Державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державної інспекції з енергозбереження складено акт про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію (магазин в АДРЕСА_1). Зазначено, що даний акт є підставою для оформлення права власності на об'єкт та включення його статистичної звітності.
02.01.2013 року Інспекцією Держархбудконтролю у Хмельницькій області за № 20212522891 на замовлення ОСОБА_2 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - стаціонарний павільйон (магазин) за адресою: АДРЕСА_1, початок будівництва - 2003р., закінчення будівництва - 2004р.
12.11.2012р. на замовлення ОСОБА_2 експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд Рогожою Віталієм Миколайовичем складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта - будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається із звіту, виконавець проводить роботи з технічного обстеження відповідно до кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури за напрямком - експертиза та обстеження у будівництві, Серія АЕ №00365, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 31.05.2012р.
В розділі 2 звіту містяться загальні дані про об'єкт дослідження, зокрема:
- Вогнестійкість об'єкта - III ступінь (згідно з додатком „В" ДБН В. 1.1.-7-2002 „Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва");
- Категорія складності даного об'єкту - ІІ категорія, (згідно з додатком ДБН А .2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва");
- Площа забудови - 16.70 м.кв.; загальна площа - 14,80 м.кв.; торгівельна площа - 13,20 м.кв.
- Об'єкт зведено господарським способом. Проектна документація відсутня. Попередні обстеження об'єкта не проводилися. Дані про геологічні умови на теперішній час відсутні.
В розділі 3 звіту висвітлено об'ємно-планувальні та конструктивні рішення:
- Об'єкт дослідженння являє собою одноповерхову будівлю з розмірами на плані 5,02м*5,53м: загальна площа - 14,80 м.кв.; будівельний об'єм - 46,00 м.куб.; висота поверху - 2,56 м.
- Конструктивна система будівлі - стінова з несучими зовнішніми стінами;
- Фундаменти - стрічкові на цементному розчині шириною 400 мм;
- Зовнішні стіни - стінові сандвіч панелі, товщиною 100 мм;
- Перекриття - дерев'яні балки з утеплювачем та підшивкою плитами.
За результатами проведення технічного обстеження будівлі магазину, експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд Рогожою Віталієм Миколайовичем зроблено висновок, що будівельні конструкції та інженерні мережі знаходяться у безпечному технічному стані та придатні до подальшої експлуатації.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.09.2013 року № 9394821 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2013 року №9395284 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на стаціонарний павільйон (магазин) загальною площею 14,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
15.11.2013р. між Старокостянтинівською міською радою (орендодавець) та громадянином (ФОП) ОСОБА_2 (орендар) укладено договір відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 18 м.кв., кадастровий номер НОМЕР_2 .
28 лютого 2015 року між ФГ „ВМС" (продавець) та ТОВ „Міронекс" (покупець) укладено договір, за яким продавець передає, а покупець приймає цілісний майновий комплекс готелю „Случ" з будівлями (літери „А-ІІІ", „1Б", „1В") за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці Старокостянтинівської міської ради, кадастровий номер НОМЕР_3 , розміром 0,1623 га., та сплачує обговорену цим договором грошову суму.
Договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М. та зареєстровано за номером 268.
07.07.2015 року між Старокостянтинівською міською радою (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір, в силу якого продавець згідно рішення 50 сесії міської ради від 22 травня 2015 року № 25 п. 1 продала, а покупець купив земельну ділянку площею 0,0018 га, що розташована в АДРЕСА_2 . Цільове призначення землі - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печаткою міської ради. Крім того, договір посвідчено приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О. та зареєстровано за номером 560.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40203836 від 07.07.2015 року земельна ділянка, площею 0,0018 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2
Відповідно до договору між ФОП Марченковим Г.Г. та ТОВ "Міронекс" судовим експертом Марченковим Г.Г. проводилося дослідження тимчасової споруди, розташованої по АДРЕСА_2 (попередня адреса АДРЕСА_1 за наданими технічними матеріалами (копіями) категорії складності та типу тимчасової споруди.
У висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 19.08.2016р. №84/16 зазначено, що стаціонарний павільйон (магазин) „Промтовари", АДРЕСА_2 (попередня адреса АДРЕСА_1) відноситься до тимчасових споруд (МАФ) і стоїть знак питання „?". Також згідно висновку експерта категорія складності будівлі та конструктивні рішення об'єкту стаціонарний павільйон (магазин) „Промтовари", які зазначені в звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 12.11.2012р., складеного експертом Рогожою В.М., дійсним категоріям складності та конструктивним рішенням досліджуваного об'єкта не підтверджуються.
Предметом експертної оцінки ФОП Марченкова Г.Г був звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 12.11.2012р., складений експертом Рогожою В.М. , а предметом даного судового розгляду є звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 29.11.2012р., складений експертом Рогожою В.М.
ТОВ „Міронекс" зверталося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою про знесення/демонтування самочинного будівництва „Стаціонарного павільйону (магазину)".
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016р. у справі №924/28/16 позивачу було відмовлено у вказаному позові. Судом зазначено, що позивач не довів порушення спірним будівництвом свого права, а отже не довів обґрунтованості звернення до суду. Крім того ТОВ „Міронекс" не враховується наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 права власності на спірний павільйон та земельну ділянку, на якій він розташований. Судом зроблено висновок про те, що позивач фактично просить не вирішити питання знесення самочинного будівництва, а позбавлення відповідача ( ОСОБА_2 ) права власності на стаціонарний павільйон (магазин).
Також ТОВ „Міронекс" зверталося з адміністративним позовом до Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідачів- ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013р. №20212522801 та визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5867293 від 13.09.2013р. стаціонарного павільйону (магазину), що належить ОСОБА_2
В обґрунтування позову ТОВ „Міронекс" посилалося на те, що кіоск, який належить ОСОБА_2 розміщений із порушенням норм чинного законодавства, що є прямим порушенням прав позивача, який є власником готелю „Случ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також стверджував про те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована з порушенням норм чинного законодавства (відсутність нерухомого майна, відсутність документа про право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 розміщений з грубим порушенням державних будівельних норм), внаслідок чого фактично було перетворено малу архітектурну форму „Промтовари" на „стаціонарний павільйон (магазин)".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. у справі №822/6088/15 у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд зазначив, що обставини, на які посилався позивач, як на підстави скасування декларації були перевірені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, затвердженим експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд 29 листопада 2012 року, технічним паспортом на виробничий будинок, виготовленим Старокостянтинівським БТІ 27.11.2012 року, договором оренди, зареєстрованим в книзі записів договорів оренди 30.03.2005 року за №464.
Щодо посилання позивача, як на підставу для скасування декларації на недотримання норм ДБН 360-92*, а саме таблиці 1 Додатку 3.1. (який є обов'язковий) „Протипожежні вимоги", пункту 25 ДБН В.2.2-23:2009 „Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", пункту 27 розділу V „Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року N198, Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що дані обставини встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/28/16 від 02.03.2016р., в якому зроблено висновок про те, що ТОВ „Міронекс" не довів порушення будівництвом павільйона, належного ОСОБА_2 свого права, а отже не довів обґрунтованості звернення до господарського суду.
Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016р. Також судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновок експертного дослідження будівельно-технічної експертизи від 19.08.2016 року № 84/16, виготовлений судовим експертом Марченковим Г.Г., оскільки дане дослідження проводилось згідно договору між ФОП Марченковим Г.Г. та ТОВ "Міронекс" відносно нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 При цьому власника майна не було попереджено про проведення дослідження, він був відсутній при його проведенні, дослідження проводилось без безпосереднього доступу до об'єкта дослідження, а лише за технічними матеріалами (копіями) категорії складності та типу тимчасової споруди розташованої по АДРЕСА_2. Судом зазначено, що дане дослідження спростовується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 29.11.2012 року, який виготовлено після безпосереднього обстеження об'єкта нерухомості та встановлено класифікацію об'єкта - 1230.1 (торгові центри, універмаги, магазини) та ІІ категорію складності об'єкта, що внесено до Декларації.
Посилаючись на те, що встановлення кіоску (магазину) порушує права ТОВ „Міронекс", оскільки його встановлено з порушенням державних будівельних норм та правил пожежної безпеки, а звіт експерта Рогожі В.М. став підставою для узаконення тимчасової споруди як капітальної споруди побудованої малої архітектурної форми, позивач звернувся з позовом про визнання звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. в розділі 2 „вогнестійкість об'єкта" ІІІ ступінь, „категорія складності об'єкта" ІІ категорія, „конструктивна система будівлі" - стінова з несучими зовнішніми стінами, висновки про знаходження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі магазину у безпечному стані та придатності до подальшої експлуатації - недійсним.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особа на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Права та законні інтереси суб'єктів господарювання можуть захищатися шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 ГК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою заявленого позову ТОВ „Міронекс" вказує порушення його прав у зв'язку із встановленням кіоску (магазину) по АДРЕСА_1 (перейменована на АДРЕСА_2 з порушенням державних будівельних норм та правил пожежної безпеки та не відповідність дійсності висновків, викладених у звіті експерта Рогожі В.М.
Як встановлено судом, ТОВ „Міронекс" зверталося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою про знесення/демонтування самочинного будівництва „Стаціонарного павільйону (магазину)".
При цьому, підставою вищевказаного позову ТОВ „Міронекс" аналогічно вказував про порушення його прав внаслідок розміщення кіоску, який належить ОСОБА_2 з порушенням норм чинного законодавства
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016р. у справі №924/28/16 позивачу було відмовлено у позові про знесення/демонтування самочинного будівництва „Стаціонарного павільйону (магазину)". Судом зазначено, що позивач не довів порушення спірним будівництвом свого права, а отже не довів обґрунтованості звернення до суду. Крім того, наголошено, що ТОВ „Міронекс" не враховано наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 права власності на спірний павільйон та земельну ділянку, на якій він розташований. Судом зроблено висновок про те, що позивач фактично просить не вирішити питання знесення самочинного будівництва, а позбавлення відповідача ( ОСОБА_2 ) права власності на стаціонарний павільйон (магазин).
Також позивач звертався з адміністративним позовом до Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013р. №20212522801 та визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5867293 від 13.09.2013р. стаціонарного павільйону (магазину), що належить ОСОБА_2
При цьому стверджував про те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована з порушенням норм чинного законодавства, внаслідок чого фактично було перетворено малу архітектурну форму „Промтовари" на „стаціонарний павільйон (магазин)".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. у справі №822/6088/15 у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд зазначив, що обставини, на які посилався позивач, як на підстави скасування декларації були перевірені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, затвердженим експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд 29 листопада 2012 року, технічним паспортом на виробничий будинок, виготовленим Старокостянтинівським БТІ 27.11.2012 року, договором оренди, зареєстрованим в книзі записів договорів оренди 30.03.2005 року за №464.
Щодо посилання позивача на недотримання ОСОБА_2 норм ДБН 360-92*, а саме таблиці 1 Додатку 3.1. (який є обов'язковий) „Протипожежні вимоги", пункту 25 ДБН В.2.2-23:2009 „Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", пункту 27 розділу V „Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року N198, Хмельницький окружний адміністративний суд зазначив, що дані обставини встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/28/16 від 02.03.2016р., в якому зроблено висновок про те, що ТОВ „Міронекс" не довів порушення будівництвом павільйона, належного ОСОБА_2 свого права, а отже не довів обґрунтованості звернення до господарського суду. Також недотримання ОСОБА_2 норм ДБН спростовується актом технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 23.11.2006 року, згідно якого жодних порушень не виявлено, зауважень не вказано, що встановлено Вінницьким апеляційним адміністративним судом під час перегляду постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. у справі №822/6088/15.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. у справі №910/9823/17.
Не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Виходячи з вищевикладеного, судові рішення у справі №924/28/16 та №822/6088/15, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення, а встановлені ними обставини повторного доведення не потребують.
Отже, в даному випадку відсутнє порушення будь-яких прав чи інтересів позивача внаслідок встановлення кіоску (магазину) „Промтовари", АДРЕСА_2 (попередня адреса АДРЕСА_1). Крім того, власником стаціонарного павільйону (магазину) є ОСОБА_2 , який у справі, що розглядається має статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Судом враховується, що Хмельницький окружний адміністративний суд та Вінницький апеляційний адміністративний суд під час розгляду справи №822/6088/15 зазначили, що звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, затвердженим експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд 29.11.2012р., який є предметом даного спору спростовує обставини, на які посилався позивач, як на підстави скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013р. №20212522801. Тобто звіт від 29.11.2012р., який складений експертом Рогожою В.М. був предметом дослідження та оцінки під час розгляду справи №822/6088/15.
Позивач, стверджуючи, що висновки експерта Рогожі В.М., викладені у звіті не відповідають дійсності, посилається на висновок судового експерта Марченкова Г.Г. від 19.08.2016 року № 84/16, складений за результатами проведення будівельно-технічного дослідження. Однак, даний висновок експерта в силу ст. 76-79 ГПК України не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, оскільки дане дослідження проводилось згідно договору між ФОП Марченковим Г.Г. та ТОВ "Міронекс" відносно нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 При цьому, власника майна не було попереджено про проведення дослідження, він був відсутній при його проведенні, дослідження проводилось без безпосереднього доступу до об'єкта дослідження, а лише за технічними матеріалами (копіями) категорії складності та типу тимчасової споруди розташованої по АДРЕСА_2.
Із зазначених підстав не було взято до уваги висновок судового експерта Марченкова Г.Г. Вінницьким апеляційним адміністративним судом під час перегляду постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. у справі №822/6088/15. При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що дане дослідження спростовується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 29.11.2012 року, який виготовлено після безпосереднього обстеження об'єкта нерухомості та встановлено класифікацію об'єкта - 1230.1 (торгові центри, універмаги, магазини) та ІІ категорію складності об'єкта.
Крім того, як слідує із висновку судового експерта Марченкові Г.Г. , ним перевірялись обставини встановлені у звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 12.11.2012р., складеного експертом Рогожою В.М ., а предметом даного судового розгляду є звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 29.11.2012р., складений експертом Рогожою В.М.
Під час розгляду даної справи позивачем не спростовано обставин, викладених у звіті від 29.11.2012р. та не доведено, що висновки експерта Рогожі В.М. не відповідають дійсності.
Таким чином вимоги позивача про визнання недійсним звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. в розділі 2 „вогнестійкість об'єкта" ІІІ ступінь, „категорія складності об'єкта" ІІ категорія, „конструктивна система будівлі" - стінова з несучими зовнішніми стінами, висновки про знаходження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі магазину у безпечному стані та придатності до подальшої експлуатації є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема, судовими рішеннями у справах №924/28/16 та №822/6088/15, які набрали законної сили та мають преюдиціальне значення під час вирішення даної справи, а встановлені ними обставини повторного доведення не потребують.
Також відповідач у відзиві просить застосувати позовну давність до вимог позивача, посилаючись на те, що про наявність нерухомого об'єкту ТОВ „Міронекс" знав з 28.02.2015р. (дата придбання готелю „Случ"), так як нерухомий об'єкт розташований за адресою по АДРЕСА_2 уже був побудований та введений в експлуатацію. Наголошує, що позивач повинен був знати про наявність даного звіту або зобов'язаний був знати про існування такого звіту ще з 12.11.2015р. (під час розгляду справи №822/6088/15 за його позовом).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р.).
Як було зазначено вище, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим в позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.
З приводу доводів відповідача про пропуск позовної давності позивачем та доводів позивача про звернення з позовом в межах строку позовної давності, суд зазначає таке.
Як вбачається із позову ТОВ „Міронекс" зазначає, що про наявність звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта „будівля магазину" по АДРЕСА_1 від 29.11.2012р. позивач дізнався 07.09.2016р. під час розгляду справи №822/6088/15 Вінницьким апеляційним адміністративним судом. При цьому, вказує, що суд першої інстанції його не досліджував. Однак такі твердження позивача спростовуються постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. у справі №822/6088/15 у якій суд зазначив, що обставини, на які посилався позивач, як на підстави скасування декларації були перевірені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, затвердженим експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд 29.11.2012 року.
Отже, звіт від 29.11.2012р. був наявний в матеріалах справи №822/6088/15, в якій ТОВ „Міронекс" також був позивачем, тому на момент розгляду адміністративної справи №822/6088/15 у Хмельницькому окружному адміністративному суді позивач знав (міг дізнатися) про наявність такого звіту.
Згідно ч. 2, ч.3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів внаслідок складання Звіту експерта від 29.11.2012р., наявність судових рішень у справах №924/28/16 та №822/6088/15, які набрали законної сили та мають преюдиціальне значення під час вирішення даної справи, оскільки позивачем не спростовано обставин, викладених у звіті від 29.11.2012р. та не доведено, що висновки експерта Рогожі В.М. не відповідають дійсності, у позові необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 23.05.2019р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ТОВ „Міронекс" (02002, м. Київ, вул. Сверстюка, 23, офіс 624);
3 - відповідачу - Рогожа В.М. ( АДРЕСА_3 );
4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ).
Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.