46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
17 травня 2019 року м.Тернопіль Справа №921/210/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув скаргу без номеру від 23.04.2019 (вх.№7723 від 06.05.2019) Фермерського господарства «ГАДЗ», с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області,
про скасування постанови державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження №58891821 з примусового виконання наказу від 20.11.2018, виданого у справі
за позовом: Першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль
до відповідача - 1: Подільського державного аграрно - технічного університету, м.Кам'янець - Подільський Хмельницької області
відповідача - 2: Бучацького коледжу Подільського державного аграрно - технічного університету, с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області;
відповідача - 3: Фермерського господарства «ГАДЗ», с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області
про зобов'язання звільнити земельну ділянку,
за участю представників:
скаржника: Грицак ОСОБА_1 ., заступник голови, протокол №04/01 від 04.01.2017, наказ №14-к від 04.01.2017;
прокурора: Чудопалова М.Ю., начальник відділу прокуратури Тернопільської області, посвідчення №048609 від 10.11.2017;
позивача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
відповідача-1: не з'явився;
відповідача-2: не з'явився;
органу ДВС: ОСОБА_2 Л.В., начальник Відділу ДВС, посвідчення ТЕ №0096 від 14.08.2018; Крушельницька Н.М., державний виконавець, довіреність №5220/13-28/1 від 16.05.2019.
В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами.
Скаржник - Фермерське господарство «ГАДЗ», с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області звернувся 25.04.2019 (згідно накладної Бучацького відділення поштового зв'язку (48403) на поштове відправлення №4840300329414) в порядку ст.339 ГПК України до Господарського суду Тернопільської області із скаргою на дії державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Крушельницької Н.М., згідно якої просить суд скасувати постанову від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження №58891821 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 №921/210/18 про зобов'язання Фермерського господарства «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 520га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на невідповідність виконавчого документа (від 20.11.2018 №921/210/18) вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в наказі від 20.11.2018 не вказано ідентифікаційного коду стягувача, що є окремою підставою для повернення виконавчого документа стягувачу; рішення господарського суду від 16.10.2018 набрало законної сили 21.02.2019, тобто після винесення апеляційним господарським судом постанови, однак наказ судом видано раніше, а саме 20.11.2018; в постанові про відкриття виконавчого провадження не вказано способу добровільного виконання боржником судового рішення, не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, що підлягає звільненню; із змісту постанови скаржник не в змозі встановити яку саме земельну ділянку йому слід звільнити, адже ФГ «ГАДЗ» обробляє багато земельних ділянок. Наведене в сукупності свідчить про наявність підстав, за яких державний виконавець повинен був повернути наказ Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 без прийняття до виконання.
Ухвалою суду від 07.05.2019 розгляд скарги призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2019 з повідомленням учасників виконавчого провадження та органу ДВС.
Скаржник в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, наведених у скарзі. Зазначив про неможливість ідентифікувати спірну земельну ділянку, а також звернув увагу, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо Трибухівської об'єднаної територіальної громади, на території якої знаходиться земельна ділянка, площею 520га, яку необхідно звільнити боржнику. Також зазначив, що договір про спільну діяльність, який суди визнали недійсним на 2018 рік був припинений, а земельна ділянка, що використовувалася господарством, звільнена. Додатково зазначив, що у виконавчому документі від 20.11.2018 не вказано жодних ідентифікаційних даних стягувача (відсутні його найменування, ідентифікаційний код, інші відомості, визначені законом). Наголосив, що власником спірних земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, однак у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2019 визначено стягувачем Міністерство освіти і науки України.
Прокурор доводи скарги вважає необґрунтованими. У запереченнях на скаргу від 11.05.2019 №08/84вих-19 (вх.№8125 від 13.05.2019) вказав, що інформація про ідентифікаційний код стягувача є загальнодоступною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно, його відсутність у виконавчому документі жодним чином не впливає на можливість виконання рішення суду; щодо відсутності ідентифікуючих ознак спірної земельної ділянки зазначив, що в ході розгляду спору у даній справі прокурор посилався як на одну з підстав визнання недійсним договору про спільну діяльність та додатків до нього - факт відсутності сформованих земельних ділянок, що унеможливлює вчинення щодо них будь яких правочинів; Трибухівська об'єднана територіальна громада є сформованою з моменту набрання чинності рішенням всіх сільських рад про їх об'єднання в одну територіальну громаду (ст.8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»), що має місце в даному випадку.
Бучацький міжрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, згідно поданого відзиву на скаргу від 14.05.2019 №5080/13-28/1 (вх.№8585від 17.05.2019), скаргу заперечив. В судовому засіданні його представник посилався на відсутність підстав, визначених законом про виконавче провадження, для повернення виконавчого документа (наказу господарського суду від 20.11.2018) стягувачу, а тому 15.04.2019 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику (скаржнику у справі) строк на добровільне виконання судового рішення. Також, представник ДВС зазначив, що виконання рішення суду здійснюється у спосіб, котрий визначений у судовому рішенні, у порядку та на підставі Закону України «Про виконавче провадження». На спростування доводів скаржника щодо неможливості виконання рішення зазначив, що у такому разі сторони виконавчого провадження, а також державний виконавець вправі звернутися до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, встановлення або зміну способу його виконання. Тому, відсутність в оскаржуваній постанові від 15.04.2019 способу виконання рішення не може свідчити про незаконність відкриття виконавчого провадження №58891821.
Представники Міністерства освіти та науки України, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Подільського державного аграрно-технічного університету, Бучацького коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету в судове засідання не з'явилися, відзиву на скаргу не надали та будь яких інших клопотань, заяв в порядку Господарського процесуального кодексу України, не заявили. Про дату, час та місце розгляду були повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 07.05.2019 за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за допомогою надіслання телефонограм.
В силу приписів ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача не є перешкодою для розгляду скарги на дії органу ДВС. Боржником, прокурором та органом виконання судових рішень висловлено свої доводи та заперечення щодо суті скарги, відтак враховуючи визначений у ч.1 ст.342 ГПК України десятиденний строк для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу Фермерського господарства «ГАДЗ» по суті в даному судовому засіданні.
Розглянувши скаргу та долучені до неї документи, заслухавши у судовому засіданні пояснення присутніх учасників виконавчого провадження та органу виконання судових рішень, господарський суд встановив наступне.
16.10.2018 на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/210/18 задоволено позовні вимоги першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України: визнано недійсним договір про спільну діяльність №144 від 17 січня 2017 року, укладений між Бучацьким коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та Фермерським господарством «ГАДЗ», а також додатки до нього №1 від 17.01.2017, №2 від 31.01.2018; зобов'язано Фермерське господарство «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
20.11.2018 на примусове виконання даного рішення судом видано наказ про зобов'язання Фермерського господарство «ГАДЗ» (вул.Горішня, 79, с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 520га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області. Строк пред'явлення наказу до виконання становить три роки - до 20.11.2021 включно. Наказ надіслано прокуратурі 26.11.2018, про що свідчить відмітка канцелярії Господарського суду Тернопільської області на зворотній стороні копії наказу.
21.02.2019 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018 у справі №921/210/18 залишено без змін.
12.04.2019 прокуратурою Тернопільської області подано в орган ДВС заяву №08-38вих.-19 від 10.04.2019 (вх.№2032/13-28) та наказ від 20.11.2018 для примусового його виконання.
15.04.2019 на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Крушельницькою Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58891821 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 №921/210/18 про зобов'язання Фермерського господарства «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку; встановлено боржнику десятиденний строк для добровільного виконання судового рішення.
Відповідно до приписів ст.ст.339, 340 ГПК України, ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження, інші учасники та особи вправі оскаржити до суду, який видав виконавчий документ, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання ними судового рішення.
Скаржник не погодився із постановою від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження №58891821 та звернувся до суду із даною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову державного виконавця, вказуючи, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим державний виконавець повинен був повернути наказ від 20.11.2018 стягувачу.
Проаналізувавши подані учасниками судового процесу документи на обґрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи встановлені обставини справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, органу ДВС, господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.5, п.4 ч.2 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги та визначає спосіб захисту прав або інтересів, який не суперечить закону і, який просить суд визначити у рішенні.
У даній справі позов заявлено першим заступником прокурора Тернопільської області та, як вбачається із змісту позову - визначено спосіб захисту порушених інтересів держави щодо користування земельною ділянкою, а саме - шляхом зобов'язання Фермерського господарства «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 520га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області (п.2 прохальної частини позовної заяви).
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018 у справі №921/210/18 набрало законної сили. Даним рішенням задоволено позовні вимоги першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України та зобов'язано, зокрема, Фермерське господарство «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку державної форми власності, яку використовував відповідач на підставі договору про спільну діяльність №144 від 17.01.2017, котрий судом визнано недійсним як такий, що не відповідає чинному законодавству України.
Отже, рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2018 є обов'язковим до виконання.
Умови і порядок виконання судових рішень визначено Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, тобто наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження; примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Наказ відтворює резолютивну частину прийнятого судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили (п.2.3 рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013, справа №1-7/2013).
Як вбачається із наказу господарського суду у справі №921/210/18 його зміст повністю відповідає пункту 3 резолютивної частини рішення від 16.10.2018, а також відображає прохальну частину позову - зобов'язати Фермерське господарство «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 520га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області.
Слід зазначити, що оскільки на виконання рішення суду від 16.10.2018 було видано 20.11.2018 наказ про його примусове виконання, а в подальшому рішення місцевого суду було оскаржене до суду апеляційної інстанції та прийнято постанову 21.02.2019 про залишення апеляційної скарги без задоволення, тому новий наказ на виконання рішення суду не видавався, оскільки рішення необхідно виконувати на підставі раніше виданого (20.11.2018) наказу (п.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»). Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо дати видачі наказу (20.11.2018) про примусове виконання рішення від 16.10.2018. Законом не передбачено видачу наказу двічі на виконання одного і того ж рішення суду. Окрім того, даний наказ було пред'явлено до примусового виконання після прийняття апеляційним судом постанови у даній справі.
Щодо твердження скаржника про відсутність у виконавчому документі необхідних реквізитів, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повинен відповідати визначеним у ст.4 цього Закону вимогам, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.
Як вбачається з наказу від 20.11.2018 №921/210/18 про зобов'язання ФГ «ГАДЗ» звільнити земельну ділянку державної форми власності, площею 520га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Трибухівської об'єднаної територіальної громади Бучацького району Тернопільської області, останній не містить відомостей щодо стягувача, його ідентифікаційного коду та місцезнаходження.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.4 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).
Лише у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (п.5 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Суд погоджується з доводами скаржника, що оскільки наказ господарського суду не містив інформації про стягувача, з урахуванням наведених норм Закону про виконавче провадження, такий підлягав поверненню стягувачу. В даному випадку державний виконавець, виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження, не оцінив зміст виконавчого документу на предмет його відповідності вимогам ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, дії державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Крушельницької Н.М. щодо винесення 15.04.2019 постанови про відкриття виконавчого провадження №58891821 з примусового виконання наказу від 20.11.2018 №921/210/18, виданого Господарським судом Тернопільської області є неправомірними, а постанова від 15.04.2019 такою, що підлягає скасуванню.
Інші доводи скаржника що стосуються змісту оскаржуваної постанови державного виконавця від 15.04.2019 в частині визначення строку та порядку добровільного виконання рішення не знайшли свого підтвердження матеріалами скарги, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.
Доводи прокуратури та пояснення органу ДВС судом також відхиляються, виходячи з наступного.
Порядок примусового виконання рішень суду встановлено спеціальним Законом «Про виконавче провадження». Винятки стосовно загального порядку примусового виконання рішень господарського суду закріплено у відповідних нормах процесуального закону та Закону про виконавче провадження.
Так, згідно ст.ст.328, 331 ГПК України, п.10 ч.3 ст.18, ст.ст.31, 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у загальному порядку примусового виконання рішень, за заявою сторін виконавчого провадження чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання, а у випадку, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення чи безпосередньо зміст виконавчого документа є незрозумілими, - роз'яснити відповідне рішення суду чи зміст наказу, виданого на його примусове виконання.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність до вимог Закону (п.10 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Слід звернути увагу, що виключно норми ст.ст.328, 331 ГПК України та ст.ст.18, 31, 33 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють вчиняти дії, які не пов'язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.
В судовому засіданні 17.05.2019 згідно ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини даної ухвали суду.
Керуючись ст.ст.3, 11, 18, 234, 326, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу без номеру від 23.04.2019 (вх.№7723 від 06.05.2019) Фермерського господарства «ГАДЗ», с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, про скасування постанови державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження №58891821 з примусового виконання наказу від 20.11.2018, виданого Господарським судом Тернопільської області у справі №921/210/18, - задовольнити.
2. Скасувати постанову державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.04.2019 про відкриття виконавчого провадження №58891821 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 №921/210/18.
3. Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, що видав виконавчий документ може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2019.
Суддя Н.О. Андрусик