"23" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/801/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бачур А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/801/19
за позовом: державного підприємства “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” (вул. Тираспольська, буд. №12, м. Одеса, 65045)
до відповідача: комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029)
про стягнення 664 901,15 грн.
Суть спору: Державне підприємство “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці”, звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” заборгованості в сумі 664 901,15 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 28.03.2018р. між державним підприємством “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” та комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” укладено договір про надання послуг №ТМО-92/8 на експертне обстеження, повні та часткові технічні огляди стрілових автомобільних кранів, автомобільного підіймача та вантажопідіймальних кранів і механізмів, №ТМО-53/18 від 14.02.2018р. на експертне обстеження та технічне опосвідчення котлів, відповідно до умов яких, позивач зобов'язався надати, а відповідач оплатити послуги в розмірах і в строки передбачені договором.
Так, відповідно до підписаних обома сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг за договором №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., позивач надав, а відповідач прийняв послуги на суму 67 899,00грн. з ПДВ. Також, відповідно до підписаних обома сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг за договором №ТМО-53/18 від 14.02.2018р., позивач надав, відповідач прийняв послуги на суму 568 548,00грн. з ПДВ.
Як зазначає позивач, 16.08.2018р. та повторно 05.02.2019р. відповідач отримав від позивача письмові претензії за договором №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., 05.03.2019р. відповідач отримав письмову претензію за договором №ТМО-53/18 від 14.02.2018р.
Так, станом на 21.03.2019р. загальна сума боргу за договорами №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., №ТМО-53/18 від 14.02.2018р. становить 636 447,00грн. з ПДВ., на яку останній нарахував пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2019р., справу розприділено на суддю Цісельського О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2019р. відкрито провадження у справі №916/801/19, ухвалено розглядати справу №916/801/19 в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
22.04.2019р. від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№8017/19) в якому останній борг визнав у повному обсязі, при цьому просив суд зменшити штрафні санкції (пеню) на 50%.
В судове засідання 23.05.2019р. представник позивача не з'явився, причини не явки суд не повідом, був повідомлений належним чином.
В судове засідання 23.05.2019р. представник відповідача не з'явився, причини не явки суд не повідом, був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 23.05.2019р. закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
28.03.208р. між державним підприємством “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” (надалі - ДП «ЧЕТЦ», Виконавець) та комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” (надалі - КП “Теплопостачання міста Одеси”, Замовник) укладено договір про надання послуг №ТМО-92/8, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується згідно наданих заявок Замовника та за графіком експертних обстежень, повних і часткових технічних оглядів стрілових автомобільних кранів, автомобільного підіймача та вантажопідіймальних кранів і механізмів (додаток №1 до договору) надати послуги з експертного обстеження та технічного огляду стрілових автомобільних кранів, автомобільного підіймача та вантажопідіймальних кранів і механізмів, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за погодженою сторонами ціною у строки і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору, передбачено, що загальна ціна договору визначається Калькуляцією на проведення експертного обстеження, повного та часткового технічного огляду стрілових автомобільних кранів та автомобільного підйомника (додаток №2 до договору), Калькуляцією на проведення експертного обстеження, повного та часткового технічного огляду вантажопідіймальних кранів і механізмів (додаток №3 до договору) та становить 237 751,92грн., в тому числі ПДВ 45 625,32грн. Всі розрахунки відповідно до даного договору здійснюються в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточних рахунок Виконавця, на підставі виставленого останнім рахунку. Оплата послуг здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п.4.1.1, 4.1.2., 4.3.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги відповідно до умов договору; приймати надані послуги згідно з Актами прийому-передачі наданих послуг. Виконавець зобов'язаний забезпечити якісне і своєчасне надання послуг за даним договором.
Згідно з п.5.3. договору, у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, якщо послуги були надані Виконавцем вчасно та якісно, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018р., а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п.9.1., 9.2. договору).
Сторонам договору №ТМО-92/8, підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 до договору - графік експертних обстежень, повних і часткових технічних оглядів стрілових автомобільних кранів, автомобільного підіймача та вантажопідіймальних кранів і механізмів, додаток №2 - Калькуляція на проведення експертного обстеження, повного та часткового технічного огляду стрілових автомобільних кранів та автомобільного підйомника, додаток №3 - Калькуляція на проведення експертного обстеження, повного та часткового технічного огляду вантажопідіймальних кранів і механізмів.
17.09.2018р. між сторонами договору №ТМО-92/8, укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до розділу «Місцезнаходження та реквізити Сторін», а саме реквізити Замовника.
Позивач надав відповідачу послуги, передбачені Договором №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., що підтверджується Актами наданих послуг №ОУ-02007 від 28.12.2018р. на суму 5 491,20грн., №ОУ-01837 від 28.12.2018р. на суму 7 609,68грн., №ОУ-01263 від 26.09.2018р. на суму 16 426,80грн., №ОУ-01660 від 21.12.2018р. на суму 16 174,08грн., №ОУ-01485 від 08.11.2018р. на суму 22 197,24грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг на суму 67 899,00грн. за актами приймання-передачі наданих послуг №ОУ-02007 від 28.12.2018р., №ОУ-01837 від 28.12.2018р., №ОУ-01263 від 26.09.2018р., №ОУ-01660 від 21.12.2018р., №ОУ-01485 від 08.11.2018р.
14.02.2018р. між державним підприємством “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” (надалі - ДП «ЧЕТЦ», Виконавець) та комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” (надалі - КП “Теплопостачання міста Одеси”, Замовник) укладено договір про надання послуг №ТМО-53/18, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується згідно наданих заявок Замовника надати послуги з експертного обстеження та технічного опосвідчення котлів, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за погодженою сторонами ціною у строки і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3 договору, передбачено, що загальна ціна договору визначається Калькуляцією на проведення експертного обстеження та технічного опосвідчення котлів (додаток №1) та становить 582 036,48грн., в тому числі ПДВ 97 006,08грн. Всі розрахунку відповідно до даного договору здійснюються в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, на підставі виставлено останнім рахунку. Оплата послуг здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п.3.4. договору, здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за Актом прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п.4.1.1, 4.1.2., 4.3.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги відповідно до умов договору; приймати надані послуги згідно з Актами прийому-передачі наданих послуг. Виконавець зобов'язаний забезпечити якісне і своєчасне надання послуг за даним договором.
Згідно з п.5.3. договору, у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, якщо послуги були надані Виконавцем вчасно та якісно, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018р., а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п.9.1., 9.2. договору).
Сторонам договору №ТМО-53/18, підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 до договору - калькуляція на проведення експертного обстеження та технічного опосвідчення котлів.
26.02.2018р. між сторонами договору № ТМО-53/18, укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до п.1.2., 2.1., п.п.4.3.10., п.11.1. договору.
Зокрема, п. 2.1. викладено у наступній редакції: «Загальна ціна цього договору визначається Калькуляцією на проведення експертного обстеження та технічного опосвідчення котлів (додаток №1), Калькуляцією на проведення експертного огляду, в тому числі позачергового технічного огляду водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76 (за одиницю) (додаток №2), Розрахунком виготовлення дублікату паспорту водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76 (за одиницю) (додатку №3) та становить 605 342,88грн. з урахуванням ПДВ».
Сторонам договору №ТМО-53/18, підписано та скріплено печатками сторін додаток №2 до договору - Калькуляція на проведення експертного огляду, в тому числі позачергового технічного огляду водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76 (за одиницю), додаток №3 договору - Розрахунок виготовлення дублікату паспорту водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1 , 76 (за одиницю).
10.07.2018р. між сторонами договору № ТМО-53/18, укладено додаткову угоду №2, якою внесено зміни до п.1.1., п.1.2., 2.1., 3.1., 3.3, п.п.4.3.10., п.11.1. договору, додатку №1 до договору.
Зокрема, п.1.1. викладено у наступній редакції: «Виконавець зобов'язується згідно наданих заявок Замовника надати послуги з експертного обстеження та технічного опосвідчення (технічного діагностування) котлів і трубопроводів, а Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за погодженою сторонами ціною у строки і на умовах, передбачених цим договором».
Пункт 2.1. викладено у наступного вигляді: «Загальна ціна цього договору визначається Калькуляцією на проведення експертного обстеження та технічного опосвідчення котлів (додаток №1), Калькуляцією на проведення експертного огляду, в тому числі позачергового технічного огляду водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76 (за одиницю) (додаток №2), Розрахунком виготовлення дублікату паспорту водогрійного котла trextherm 2000, який розташований за адресою: м АДРЕСА_2 Одеса, вул. Паркова, 76 (за одиницю) (додатку №3) та становить 605 342,88грн. з урахуванням ПДВ», Калькуляцією на проведення експертного обстеження (технічного діагностування) трубопроводу (додаток №4) та становить 605 342,88грн., з урахуванням ПДВ.
Сторонам договору №ТМО-53/18, підписано та скріплено печатками сторін додаток №4 до договору - Калькуляція на проведення експертного обстеження (технічного діагностування) трубопроводу.
Позивач надав відповідачу послуги, передбачені Договором № ТМО-53/18 від 14.02.2018р., що підтверджується Актами наданих послуг №ОУ-00899 від 03.10.2018р. на суму 157 798,08грн., №ОУ-01532 від 08.11.2018р. на суму 149 181,12грн., №ОУ-01482 від 09.11.2018р. на суму 107 935,68грн., №ОУ-01274 від 17.10.2018р. на суму 153 954,72грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг на суму 568 548,00грн. за актами приймання-передачі наданих послуг №ОУ-00899 від 03.10.2018р., №ОУ-01532 від 08.11.2018р., №ОУ-01482 від 09.11.2018р., №ОУ-01274 від 17.10.2018р.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладені між сторонами правочини за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.
Так, укладені між сторонами по справі договори про надання послуг є підставою для виникнення у сторін за цими договорами господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.2.3. договору №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., оплата послуг здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п.2.3. договору №ТМО-53/18 від 14.02.2018р., оплата послуг здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
Згідно актів приймання-передачі наданих послуг №ОУ-02007 від 28.12.2018р. на суму 5 491,20грн., №ОУ-01837 від 28.12.2018р. на суму 7 609,68грн., №ОУ-01263 від 26.09.2018р. на суму 16 426,80грн., №ОУ-01660 від 21.12.2018р. на суму 16 174,08грн., №ОУ-01485 від 08.11.2018р. на суму 22 197,24грн. та №ОУ-00899 від 03.10.2018р. на суму 157 798,08грн., №ОУ-01532 від 08.11.2018р. на суму 149 181,12грн., №ОУ-01482 від 09.11.2018р. на суму 107 935,68грн., №ОУ-01274 від 17.10.2018р. на суму 153 954,72грн., які підписані обопільно сторонами, Виконавцем в повному обсязі були надані послуги передбачені п.1.1. договору №ТМО-92/8 від 28.03.2018р. та п.1.2. договору №ТМО-53/18 від 14.02.2018р.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, виходячи із встановлених у договорах від 28.03.2018р., 14.02.2018р. строків виконання зобов'язань в частині оплати послуг, відповідач повинен був сплатити позивачу їх повну вартість до згідно акту:
- №ОУ-02007 від 28.12.2018р. до 12.02.2019р.;
- №ОУ-01837 від 28.12.2018р. до 12.02.2019р.;
- №ОУ-01263 від 26.09.2018р. до 08.11.2018р.;
- №ОУ-01660 від 21.12.2018р. до 06.02.2019р.;
- №ОУ-01485 від 08.11.2018р. до 20.12.2018р.;
- №ОУ-00899 від 03.10.2018р. до 18.10.2018р.;
- №ОУ-01532 від 08.11.2018р. до 22.11.2018р.;
- №ОУ-01482 від 09.11.2018р. до 23.11.2018р.;
- №ОУ-01274 від 17.10.2018р. до 31.10.2018р.
В свою чергу, відповідач надані позивачем послуги не оплатив, вимоги претензій вих.№416 від 09.08.2018р., №46 від 25.01.2019р., №108 від 25.02.2019р. не виконав.
Отже, із наявних у матеріалах справи документів, договорів №ТМО-92/8 від 28.03.2018р., №ТМО-53/18 від 14.02.2018р., первинних документів щодо виконання робіт, відсутності доказів проведеної відповідачем оплати, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення 636 447,00грн. основного боргу.
Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 23,72грн. суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сплата неустойки передбачена умовами Договору, що був укладений між сторонами.
Згідно з п.5.3. договору №ТМО-92/18, у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, якщо послуги були надані Виконавцем вчасно та якісно, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.
Відповідно до п.5.3. договору №ТМО-53/18, у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, якщо послуги були надані Виконавцем вчасно та якісно, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,01% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.
Так, суд перевіривши розрахунок позивача, встановив, що останній зроблено не вірно, а тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.
розрахунок пені згідно договору №ТМО-92/18
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені (п.5.2. договору).Сума пені
Акт ОУ-02007 від 28.12.2018р. 5491.2013.02.2019 - 21.03.2019370.01 %0.06
Акт ОУ-01837 від 28.12.2018р. 7609.6813.02.2019 - 21.03.2019370.01 %0.08
Акт ОУ-01263 від 26.09.2018р. 16426.8009.11.2018 - 21.03.20191330.01 %0.60
Акт ОУ-01660 від 21.12.2018р. 16174.0807.02.2019 - 21.03.2019430.01 %0.19
Акт ОУ-01485 від 08.11.2018р. 22197.2421.12.2018 - 21.03.2019910.01 %0.55
розрахунок пені згідно договору №ТМО-53/18
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені (п.5.2. договору).Сума пені
Акт ОУ-00899 від 03.10.2018р. 157798.0819.10.2018 - 21.03.20191540.01 %6.66
Акт ОУ-01532 від 08.11.2018р. 149181.1223.11.2018 - 21.03.20191190.01 %4.86
Акт ОУ-01482 від 09.11.2018р. 107614.0824.11.2018 - 21.03.20191180.01 %3.48
Акт ОУ-01274 від 17.10.2018р. 153954.7201.11.2018 - 21.03.20191410.01 %5.95
Таким чином, за розрахунком суду розмір пені становить 22,43грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), суд дійшов наступних висновків:
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Позивач про наявність та стягнення збитків у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору не заявив.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Пунктом 6.4 роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" визначено, що виходячи з наведених норм, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним в матеріалах справи доказам.
Отже, з урахуванням заявленого розміру заборгованості, того що пеня за своєю правовою природою є важелем впливу на нерадиво боржника, засобом спонукання боржника до виконання свої обов'язків щодо сплати боргу, а також враховуючи те, що пеня на думку суду не може бути засобом безпідставного збільшення суми грошового зобов'язання, а правова мета пені не є засобом для додаткового отримання прибутку, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 10,00грн.
Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7035,22грн., інфляційних втрат в сумі 21518,67грн. суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором, що уклали сторони, інший розмір процентів не передбачений. Отже, наявні підстави для стягнення зазначених штрафних санкцій з відповідача.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши розрахунки втрат від інфляції, 3 % річних надані позивачем, суд встановив, що останні зроблені не вірно, а тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції згідно договору №ТМО-92/18
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
Акт ОУ-02007 від 28.12.2018р. 13.02.2019 - 21.03.20195491.201.01477.125568.32
Акт ОУ-01837 від 28.12.2018р. 13.02.2019 - 21.03.20197609.681.014106.887716.56
Акт ОУ-01263 від 26.09.2018р. 09.11.2018 - 21.03.201916426.801.047769.3017196.10
Акт ОУ-01660 від 21.12.2018р. 07.02.2019 - 21.03.201916174.081.014227.1616401.24
Акт ОУ-01485 від 08.11.2018р. 21.12.2018 - 21.03.201922197.241.024536.8522734.09
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції згідно договору №ТМО-53/18
Акт ОУ-00899 від 03.10.2018р. 19.10.2018 - 21.03.2019157798.081.0477390.04165188.12
Акт ОУ-01532 від 08.11.2018р. 23.11.2018 - 21.03.2019149181.121.0324830.33154011.45
Акт ОУ-01482 від 09.11.2018р. 24.11.2018 - 21.03.2019107614.081.0323484.43111098.51
Акт ОУ-01274 від 17.10.2018р. 01.11.2018 - 21.03.2019153954.721.0477210.04161164.76
Так, за розрахунком суду інфляційні втрати становлять 24632,15грн., при цьому із врахуванням того, що позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат в меншому вигляді, ніж встановлено судом, задоволенню підлягає вимога у розмірі 21 518,67грн.
Розрахунок процентів згідно договору №ТМО-92/18
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
Акт ОУ-02007 від 28.12.2018р. 5491.2013.02.2019 - 21.03.2019373 %16.70
Акт ОУ-01837 від 28.12.2018р. 7609.6813.02.2019 - 21.03.2019373 %23.14
Акт ОУ-01263 від 26.09.2018р. 16426.8009.11.2018 - 21.03.20191333 %179.57
Акт ОУ-01660 від 21.12.2018р. 16174.0807.02.2019 - 21.03.2019433 %57.16
Акт ОУ-01485 від 08.11.2018р. 22197.2421.12.2018 - 21.03.2019913 %166.02
Розрахунок процентів згідно договору №ТМО-53/18
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
Акт ОУ-00899 від 03.10.2018р. 157798.0819.10.2018 - 21.03.20191543 %1997.33
Акт ОУ-01532 від 08.11.2018р. 149181.1223.11.2018 - 21.03.20191193 %1459.11
Акт ОУ-01482 від 09.11.2018р. 107614.0824.11.2018 - 21.03.20191183 %1043.71
Акт ОУ-01274 від 17.10.2018р. 153954.7201.11.2018 - 21.03.20191413 %1784.19
Так, за розрахунком суду 3% річних становлять 6726,93грн., при цьому із врахуванням того, що позивачем заявлена вимога про стягнення 3% в більшому вигляді, ніж встановлено судом, задоволенню підлягає вимога у розмірі 6726,93грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги державного підприємства “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, та підлягають частковому задоволенню, у зв'язку із допущеними позивачем помилками при розрахунку пені та 3% річних.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 636 447,00грн. основного боргу, 10,00грн. пені, 6 726,93грн. 3% річних, інфляційних втрат 21 518,67грн.
У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, позивач відзначив судовий збір у розмірі 9 973,52рн.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 9 973,52грн., які підлягають відшкодуванню платнику у порядку ст.129 ГПК України за рахунок відповідача в розмірі 9 970,53грн.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов - частково.
2.Стягнути з комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 34674102) на користь державного підприємства “Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці” (вул. Тираспольська, буд. №12, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20950040) 636 447 (шістсот тридцять шість тисяч чотириста сорок сім)грн. 00коп. основного боргу, 10 (десять)грн. 00коп. пені, 6 726 (шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 93коп. 3% річних, 21 518 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімнадцять)грн. 67 коп. інфляційних втрат, 9 970 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 53 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.05.2019р.
Суддя О.В. Цісельський