ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
20 травня 2019 року Справа № 21/89б/2011
Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Яресько Б.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за заявою кредитора - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АВІС”, с.Фабричне Лутугинського району Луганської області,
до боржника - Приватного акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, смт Мілове Міловського району Луганської області,
про банкрутство
Обставини справи: банкрутство, процедура санації боржника відповідно до 3акону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) від 14.05.1992 №2343-ХІІ (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV); розгляд заяви керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. №02-02/172 від 28.08.2018 про визнання договорів поруки та угоди про зарахування взаємних вимог недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство.
Ухвалою від 22.11.2011 Господарський суд Луганської області порушив провадження у справі про банкрутство боржника - Закритого акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”.
Ухвалою від 20.12.2011 №21/89б/2011 суд здійснив заміну боржника - ЗАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, його правонаступником - ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”; ввів процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядником майна боржника по справі арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М., ліцензія АВ №499225 від 16.02.2010.
Ухвалою від 29.04.2014 №21/89б/2011 суд затвердив реєстр вимог кредиторів.
Згідно з довідкою від 25.05.2015 №304 Господарського суду Луганської області справа №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015 “Про нестачу архівних справ (документів)” внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”).
Господарським судом Харківської області передано довідку від 30.03.2015 про автоматичний розподіл справ між суддями справи №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”.
Ухвалою від 15.09.2015 Господарський суд Луганської області порушив провадження з відновлення матеріалів втраченої справи №21/89б/2011 про банкрутство боржника - ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, продовжив строк проведення процедури розпорядження майном боржника - ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” та повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М., свідоцтво №1095 від 25.06.2013.
Ухвалою від 13.04.2016 Господарський суд Луганської області у справі №21/89б/2011 достроково припинив повноваження розпорядника майна боржника ОСОБА_1 з 13.04.2016; ввів процедуру санації боржника - ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, смт Мілове Міловського району Луганської області, пров.Заводський, буд.3, ідентифікаційний код 25365406, строком на 12 місяців; призначив керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурову А.П. (свідоцтво №696 від 22.04.2013).
Ухвалою від 05.04.2017 Господарський суд Луганської області продовжив строк судової процедури санації Приватного акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, на шість місяців до 13.10.2017, та строк повноважень керуючого санацією Кандаурової А.П., свідоцтво №696 від 18.03.2013, на шість місяців до 13.10.2017.
Ухвалою від 07.06.2017 Господарського суду Луганської області у справі №21/89б/2011 відмовлено у задоволенні заяв керуючого санацією Приватного акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни про визнання недійсними, в порядку ч.11 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.04.2011, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор”.
Ухвалою від 09.10.2017 судом продовжено строк судової процедури санації Приватного акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” на шість місяців до 13.04.2018, та продовжено строк повноважень керуючого санацією арбітражного керуючого Кандаурової А.П. (свідоцтво №696 від 18.03.2013) на шість місяців до 13.04.2018.
Постановою від 13.12.2017 Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” Кандаурової Анни Павлівни на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №21/89б/2011 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №21/89б/2011 - скасовано.
Заяву керуючого санацією Приватного акціонерного товариства “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, в порядку п.11 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням доповнень (вх.б/н від 18.04.2017) - задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор”, щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за Приватним акціонерним товариством “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” право власності на будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Хрещатик” повернути Приватному акціонерному товариству “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор”, щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт Біловодськ, вул АДРЕСА_2 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор” повернути Приватному акціонерному товариству “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор”, щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт.Мілове, АДРЕСА_3 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор” повернути Приватному акціонерному товариству “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор”, щодо комплексу, розташованого за адресою: смт АДРЕСА_1 , вул.Міловська, 66.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор” повернути Приватному акціонерному товариству “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” комплекс, розташований за адресою: смт Мілове, вул.Міловська, буд.66.
Ухвалою господарського суду від 06.03.2018 призначено до розгляду заяву керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. №02-02/38 від 01.03.2018 про визнання договорів недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство.
Ухвалою суду від 12.11.2018 визнано недійсними договори купівлі-продажу від 09.04.2011; визнано за ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” право власності на спірні об'єкти; зобов'язано ТОВ “Біловодський елеватор” повернути ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” майно. Призначено розгляд справи та заяви керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. №02-02/172 від 28.08.2018 про визнання договорів поруки та угоди про зарахування взаємних вимог недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство в межах справи №21/89б/2011 у судовому засіданні на 03.12.2018.
04.09.2018 р. від боржника ПАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» в особі керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни надійшла заява про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В зазначеній заяві керуючий санацією просить суд:
визнати недійсними договори поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011, №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №29-09-10/Р5 від 28.04.2011, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 укладені боржником, ТОВ «Біловодський елеватор» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 укладену боржником та ТОВ «Біловодський елеватор» в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство.
Також керуючий санацією клопотанням №02-02/173 від 28.08.2018 просив витребувати в Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Хрещатик” оригінали договорів поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо генерального кредитного договору №08-09-07 від 25.09.2007, №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010, №29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №29-09-10 від 24.09.2010, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №30-10-10 від 28.10.2010, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо кредитного договору №35-12-10 від 28.12.2010, витребувати у ТОВ “Біловодський елеватор” оригінал угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011.
ПАТ “Комерційний банк “Хрещатик” у відзиві б/н від 08.11.2018 на заяву щодо визнання договорів поруки недійсними зазначив зокрема наступне: оскаржувані договори поруки були укладені 28.04.2011, а договір поруки №35-12-10/Р2 взагалі 28.12.2010, в той час як ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство було винесено 22.11.2011, а ухвалу про санацію боржника - 13.04.2016, тобто угоди укладено не лише за шість місяців до введення процедури санації, а більш ніж за шість місяців до порушення справи про банкрутство. Також фінансове становище боржника на дату укладення зазначених договорів вже було незадовільним, оскільки ЗАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ” мав прострочену заборгованість за кредитними договорами, яка в подальшому була переведена за договором №04-11 від 28.04.2011 на нового боржника - ТОВ “Біловодський елеватор”.
Також зазначив, що банк не є стороною оскаржуваної угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, тому немає можливості надати її копію.
На судове засідання банк не має можливості подати копію оскаржуваних договорів поруки, а саме: договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 - кредитна справа закрита на підставі повного погашення боргу боржником.
ПАТ “Комерційний банк “Хрещатик” клопотанням б/н від 28.11.2018 просив відкласти розгляд справи та зазначив, що для подання оригіналів витребуваних судом документів необхідний додатковий час.
Керуючий санацією у відповіді б/н від 30.11.2018 на відзив ПАТ “КБ “Хрещатик” зазначив, що станом на 28.04.2011 зобов'язання боржника перед відповідачем-2 було припиненим, однак у боржника з'явилось зобов'язання перед відповідачем-1 (ТОВ “Біловодський елеватор”) у сумі 61 142 755 грн 00 коп. за договором переведення боргу №01-04-11 від 28.04.2011. В подальшому за результатами переведення боргу в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між відповідачем-1 та відповідачем-2, 28.04.2011 боржник уклав оскаржувані договори поруки, за якими зобов'язався як солідарний боржник, нести перед відповідачем-2 в повному обсязі відповідальність за невиконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій й зобов'язаний погасити заборгованість за кредитними договорами. Таким чином, у зв'язку з укладенням спірних договорів поруки боржник повторно зобов'язався погасити борг у розмірі 61 142 755 грн 00 коп. перед відповідачем-2, в той же час залишаючись зобов'язаним погасити борг у розмірі 61 142 755 грн 00 коп. перед відповідачем-1. Після цього 29.06.2011 між боржником та відповідачем-1 було укладено угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог, пунктами 1 та 2 якої сторони зафіксували факт наявності непогашеного грошового зобов'язання боржника перед відповідачем-1 у загальній сумі 61 142 755 грн 00 коп. за договором №01-04-11 переведення боргу від 28.04.2011, а відповідач-1 має перед боржником непогашені грошові зобов'язання в загальній сумі 40 771 572 грн 45 коп., в т.ч. за договорами від 09.04.2011. Відповідно до угоди її сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначених у п.п.1, 2 угоди у сумі 40 771 572 грн 45 коп., а також зазначили про те, що відповідач-1 не є зобов'язаною стороною, у т.ч. за договорами від 09.04.2011. Після зарахування зустрічних вимог борг боржника перед відповідчем-1 склав 20 371 182 грн 55 коп. Зважаючи на це фактична відсутність майнових активів у боржника, спричинена укладеними правочинами, об'єктивно позбавляє арбітражного керуючого реалізувати систему санаційних заходів та завдає значних збитків кредиторам. Стороною угоди та договорів поруки була заінтересована особа боржника, що є підставою для визнання угод недійсними.
В зв'язку із звільненням у відставку судді Палей О.С зі штату суддів Господарського суду Луганської області був здійснений автоматичний розподіл справ про банкрутство між суддями, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ “Міловський завод рафінованої олії “Стрілецький степ”, смт. Мілове Міловського району Луганської області, пров. Заводський, буд. 3, ідентифікаційний код 25365406, була призначена судді Яресько Б.В.
08.04.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Біловодський елеватор” та Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Хрещатик” повторно вимоги суду не виконали, не надали витребувані судом оригінали договорів, та не надали їх копії до матеріалів справи.
Керуючий санацією надала письмові пояснення до заяви про визнання договорів недійсними.
Також від керуючої санацією надійшло клопотання про продовження строку санації від 27.03.2019 р. вих. № 02-02/56 в якому вона просить продовжити процедуру санації боржника та строк її повноважень на шість місяців до 13.10.2019. До клопотання доданий протокол № 20 зборів комітету кредиторів Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» від 27.03.2019 р.
Ухвалою суду від 08.04.2019 р. клопотання керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» про продовження строку санації від 27.03.2019 р. вих. № 02-02/56 залишено без задоволення. Суд зобов'язав арбітражного керуючого ОСОБА_3 Павлівну продовжити виконання повноважень та обов'язків керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» до визнання боржника банкрутом, або затвердження мирової угоди.
У судовому засіданні 20.05.2019 р. арбітражний керуючий Кандаурова Анна Павлівна в повному обсязі підтримала вимоги про визнання недійсними договорів поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011, №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №29-09-10/Р5 від 28.04.2011, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 укладених боржником, ТОВ «Біловодський елеватор» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 укладену боржником та ТОВ «Біловодський елеватор» в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство.
ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ТОВ «Біловодський елеватор» участі своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, витребуванні судом матеріали не надали.
Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
Боржником було укладено ряд кредитних договорів з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» а саме:
Генеральний кредитний договір № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено
Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від
26.10.2007;
Кредитний договір № 19-06-10 від 30.06.2010;
Кредитний договір № 27-07-10 від 30.07.2010;
Кредитний договір № 29-09-10 від 24.09.2010;
Кредитний договір № 30-10-10 від 28.10.2010;
Договір кредитної лінії № 33-12-10 від 27.12.2010;
Кредитний договір №35-12-10 від 28.12.2010.
В результаті укладення даних договорів загальна сума боргу Боржника перед банком становила 61 142 755 грн. 00 коп., а його майно було передано банку в іпотеку.
Зазначене майно у подальшому було відчужено на користь ТОВ «Біловодський елеватор» відповідно до наступних договорів:
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор», щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор», щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 область, смт. АДРЕСА_1 вул. ім. Хорунжого АДРЕСА_4 1;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор», щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор» щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та «Біловодський елеватор», щодо комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор», щодо комплексу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ;
Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ «Біловодський елеватор», щодо комплексу невиробничих приміщень загальною площею 8161,90 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_7 , надалі - «Договори від 09.04.2011»).
Укладення Договорів від 09.04.2011 призвело до відчуження на користь ТОВ «Біловодський елеватор» , одного з кредиторів Боржника, всього нерухомого майна, що знаходилось у власності ОСОБА_5 . Як наслідок, борг ТОВ «Біловодський елеватор» перед Боржником становив 40 771 572, 45 гри.
Договори купівлі-продажу від 09.04.2011 щодо (1) будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ім. Хорунжого АДРЕСА_4 1; (2) нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , смт. АДРЕСА_2 а та (3) майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , смт АДРЕСА_8 3, постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №21/896/2011 від 13.12.2017 було визнано недійсними. За результатами касаційного провадження 18.06.2018 Верховним Судом постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 залишено без змін.
Згідно умов Договорів від 09.04.2011 - сторони передбачили безготівковий порядок розрахунку.
Як встановлено ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.05.2012 по справі № 21/89б/2011, що міститься в матеріалах справи, 28.04.2011 Боржник, Відповідач 1 та Відповідач 2 уклали Договір переведення боргу № 01-04-11, за яким Боржник перевів на Нового боржника - ТОВ «Біловодський елеватор» борг у сумі 61 142 755 грн. 00 коп. перед ПАТ «КБ «Хрещатик».
Таким чином, станом на 28.04.2011 зобов'язання Боржника перед ПАТ «КБ «Хрещатик» було припиненим, однак, у Боржника з'явилось зобов'язання перед ТОВ «Біловодський елеватор» у сумі 61 142 755 грн. 00 коп. за Договором про переведення боргу № 01-04-11 від 28.04.2011.
Одночасно боржник уклав ряд договорів поруки, якими зобов'язався, як солідарний боржник, нести перед ПАТ «КБ «Хрещатик» в повному обсязі відповідальність за невиконання ТОВ «Біловодський елеватор» зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків і штрафних санкцій, й зобов'язаний погасити заборгованість за кредитними договорами, а саме:
договір поруки № 08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від 26.10.2007 (залишок заборгованості за кредитами у розмірі 6 222 000 USD);
договір поруки № 19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 19-06-10 від 30.06.2010 (кредиту сумі 935 000 грн.);
договір поруки № 27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 27-07-10 від 30.07.2010 (кредиту сумі 860 000 грн.);
договір поруки № 29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 29-09-10 від 24.09.2010 (кредит у сумі 1 671 000 грн.);
договір поруки № 30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 30-10-10 від 28.10.2010 (кредиту сумі 1 587 000 грн.);
договір поруки № 33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Договору кредитної лінії № 33-12- 10 від 27.12.2010 (кредиту сумі 3 629 266,41 грн.);
договір поруки № 35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо Кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010 (кредит в сумі 8 975 000,00 USD),
Укладення зазначених Договорів поруки призвело до того, що в той же день Боржник повторно зобов'язався погасити борг в розмірі 61 142 755 грн. 00 коп, перед ПАТ «КБ «Хрещатик», в той же час залишаючись зобов'язаним погасити борг в розмірі 61 142 755 грн. 00 коп. перед ТОВ «Біловодський елеватор».
Після цього, 29.06.2011, як зазначає керуючий санацією, між ОСОБА_4 та ТОВ «Біловодський елеватор» було укладено Угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог, пунктами 1 та 2 якої сторони зафіксували факт наявності непогашеного грошового зобов'язання Боржника перед ТОВ «Біловодський елеватор» у загальній сумі 61 142 755 гри. 00 коп. за Договором № 01-04-11 переведення боргу від 28.04.2011, а ТОВ «Біловодський елеватор» має перед ОСОБА_4 непогашені грошові зобов'язання в загальній сумі 40 771 572 грн. 45 коп., в тому числі, за Договорами від 09.04.2011. Відповідно до Угоди, її сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначених у пунктах 1 та 2 Угоди, у сумі 40 771 572 грн. 45 коп., а також зазначили про те, що ТОВ «Біловодський елеватор» не є зобов'язаною стороною, у тому числі, за Договорами від 09.04.2011. Після зарахування зустрічних вимог борг Боржника перед ТОВ «Біловодський елеватор» склав 20 371 182,55 грн.
Керуючий санацією зазначає, що внаслідок укладених правочинів (окремі з яких, а саме частина Договорів від 09.04.2011, уже визнані судом недійсними):
Боржник позбувся майна, необхідного для ведення господарської діяльності, без отримання за нього будь-яких коштів;
Боржник за Договорами поруки зобов'язався нести перед ПАТ «КЕ «Хрещатик» в повному обсязі відповідальність за невиконання ТОВ «Біловодський елеватор» зобов'язань щодо повернення кредитів у загальній сумі 61 142 755 грн. 00 коп., сплати відсотків і штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, угода боржника може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:
угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;
угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.
Все отримане за такою угодою повертається сторонам.
Таким чином, Закон про банкрутство визначає дві самостійні підстави, за наявності будь-якої з яких, угода боржника може бути визнана господарським судом недійсною. Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Згідно із а. 6 п. п. 3.10 п. З Постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність). під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад. під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін, зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержувача на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Договори поруки та Угода були укладені з заінтересованою особою Боржника, з огляду на те, що особи, які входили в органи управління Боржника, входили також в органи управління відповідачів.
За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.
Протягом розгляду заяви суду ні заявником ні іншими учасниками провадження не були надані договори поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, , №33-12-10/Р5 від 28.04.2011, укладені боржником, ТОВ «Біловодський елеватор» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та угода про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 укладену боржником та ТОВ «Біловодський елеватор».
Відповідно суд не має можливості встановити істотні умови зазначених правочинів, встановити ким вони булі підписані. За таких обстави в задоволені заяви щодо визнання недійсними зазначених правочинів слід відмовити.
Стосовно вимог про визнання недійсними зазначених правочинів:
договір поруки № 08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від 26.10.2007 (залишок заборгованості за кредитами у розмірі 6 222 000 USD);
договір поруки № 29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 29-09-10 від 24.09.2010 (кредит у сумі 1 671 000 грн.);
договір поруки № 30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 30-10-10 від 28.10.2010 (кредиту сумі 1 587 000 грн.);
договір поруки № 35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо Кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010 (кредит в сумі 8 975 000,00 USD),
Вимоги за заявою є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Правовідносини боржника, ТОВ «Біловодський елеватор», та ПАТ «Банк Хрещатик» вже були предметом розгляду по цій справі.
Так постановою Верховного Суду від 18.06.2018 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 р. по цій справі було встановлено, що директор ТОВ «Біловодський елеватор» (юридичної особи з якою було укладено спірні правочини) - ОСОБА_6 є фактичним власником юридичної особи - ПП «Фірма «Блок», яка входить до учасників управління ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ», а також те, що сторони оскаржуваних договорів були пов'язані спільною господарською діяльністю з переробки соняшникового насіння та реалізації олії (інших харчових продуктів жирового походження) під ТМ «Дар Сонця», власником якої є ТОВ «Біловодський елеватор». Отже, підписант договорів - директор ТОВ «Біловодський елеватор» ОСОБА_6 як особа, що одночасно входить до складу органів управління боржника (через ПП «Фірма «Блок»), є заінтересованою відносно ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» у розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, стороною Договорів поруки була заінтересована особа Боржника, що є підставою для визнання угод недійсними.
Підписантом Договорів поруки був директор Луганської філії ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» ОСОБА_7 , який є пов'язаною з Боржником особою.
Верховний Суд у постанові 18.06.2018 виклав висновок, що «дослідивши зміст вищевказаних договорів від 17.05.2011 року про внесення змін до іпотечних договорів судом апеляційної інстанції з'ясовано, що вони укладені між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (Іпотекодержателем) в особі директора Луганської філії ПАТ «Комериійний банк «Хрещатик» ОСОБА_7 та ТОВ «Біловодський елеватор» в особі директора ОСОБА_6 .
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Статуту ТОВ «Біловодський елеватор» (а.с.42-51, т.16) який затверджений загальними зборами учасників вказаної юридичної особи, з якою ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» були укладені оскаржувані правочини від 09.04.2011, інтереси учасника та фактичного власника ТОВ «Біловодський елеватор» - Данильченко ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 голосів) при затвердженні Статуту представляв той же ОСОБА_7 за довіреністю від 27.12.2010, який, як вже зазначалось, являвся директором Луганської філії ПАТ «КБ «Хрещатик» та вже через три місяці - 09.04.2011 підписував спірні договори купівлі-продажу майна боржника.
Тому, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що на час укладання боржником оспорюваних правочинів - 09.04.2011 з відповідною ціною за якою було відчужене нерухоме майно, що в подальшому передано в іпотеку Банку, як забезпечення виконання власних зобов'язань ТОВ «Біловодський елеватор» за кредитними договорами із значним збільшенням вартості нерухомого майна ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ», директор Луганської філії ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_7 мав повноваження (за довіреністю від 27Л2.2010) діяти від імені ОСОБА_9 , який є фактичним власником ТОВ «Біловодський елеватор», що також підтверджує заінтересованість вказаних вище осіб у виведенні майнових активів боржника за заниженою ціною».
З огляду на те, що стороною Договорів поруки виступав ПАТ «КБ Хрещатик» в особі того ж ОСОБА_7 , даний факт свідчить про умисні дії, спрямовані на виведення майна та коштів Боржника.
Окрім того, за висновком Верховного Суду у постанові від 18.06.2018, «провадження у даній справі про банкрутство було порушено 22.11.2011, тобто приблизно за 7 місяців після укладення оспорюваних - явно збиткових (із заниженою вартістю) договорів купівлі-продажу 09.04.2011 (на користь одного з кредиторів), що також свідчить про фактичне виведення активів боржника на користь одного з кредиторів - ТОВ «Біловодський елеватор», що завдало збитки іншим кредиторам».
Як зазначив Верховний Суд за результатами касаційного провадження, «у наявному в матеріалах справи (а.с. 104-127, т.1) висновку Агентства з питань банкрутства в Донецькій області щодо фінансового стану ПрА Т «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» за 2014 рік серед іншого зазначено, що протягом 2008 - 2010 та 9 місяців 2011 (саме період укладення оскаржуваних правочинів) щодо боржника вчинялись дії з доведення його до банкрутства, що також підтверджує наявність дій керівництва спрямованих на виведення основних фінансових активів - виробничих потужностей на користь інших осіб - у даній справі на користь одного з кредиторів».
Договори поруки та Угоду також було укладено незадовго до порушення справи про банкрутство (28.04.2011 та 29.06.2011 відповідно, тобто також за 7 та 5 місяців), що свідчить про фактичне виведення активів Боржника та явну збитковість угод для кредиторів.
З огляду на вищезазначене, укладені Боржником Договори поруки та Угода носять явно збитковий характер, укладені із заінтересованими особами, що свідчить про виведення значних активів на шкоду інтересів ОСОБА_5 .
Доводи ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» стосовно того спливу строку на звернення судом відхиляються з огляду на те, що підставою для визнання правочинів недійсними є саме вчинення їх зацікавленими особами, то строк на звернення необхідно обчислювати з моменту призначення керуючого санацією.
Суд також відхиляє доводи ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» щодо неможливості визнання недійсними правочинів з підстав припинення їх дії. Суд оцінює наявність фактичних обставин з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними на момент їх вчинення.
За таких обставин суд задовольняє заяву керуючого санацією частково, а саме визнає недійсними договори поруки:
№ 08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від 26.10.2007 р.;
№ 29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 29-09-10 від 24.09.2010;
№ 30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 30-10-10 від 28.10.2010;
№ 35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо Кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010.
Судові витрати по справі в сумі 14096 грн. 00 коп. суд покладає на ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», в решті на заявника.
Керуючись ст.ст.1, 2, 14, 16, 17, 21 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву керуючого санацією ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» задовольнити частково.
2. Визнати недійсними договори поруки:
№ 08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від 26.10.2007 р.;
№ 29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 29-09-10 від 24.09.2010;
№ 30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 30-10-10 від 28.10.2010;
№ 35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо Кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010.
3. В решті вимог відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» код ЄДРПОУ 19364259 місцезнаходження 01001 м. Київ, вул. Порізна 8 на користь Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» код ЄДРПОУ 25365406 місцезнаходження 92500, Луганська область, Міловськой район смт. Мілове пров. Заводський 3 судові витрати в сумі 14096 грн. 00 коп., наказ видати.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку ст. 256 ГПК України протягом 10 днів.
Повний текст ухвали підписано 24.05.2019 р.
Суддя Б.В. Яресько