"14" травня 2019 р., м. Київ
Справа № 911/224/19
Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 2, код ЄДРПОУ 32001618)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57 А, офіс 11, код ЄДРПОУ 35174848)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197)
про відшкодування збитків,
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: Новікова В.О. (ордер, серія КС №141473 від 18.03.2019);
третьої особи: не з'явились.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №01-24/32 від 15.01.2019 Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" про відшкодування збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.
12.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2019, подано заяву №01-24/125 від 08.02.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 18.03.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
18.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача про надання останньому додаткового часу для підготовки відзиву.
18.03.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про перенесення судового засідання.
В судовому засіданні 18.03.2019 суд заслухав пояснення представника відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов до наступного судового засідання, оголосив перерву до 01.04.2019,
01.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
01.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про залучення Державної фіскальної служби України в якості відповідача. Крім того, відповідачем подано відзив на позов.
В судовому засіданні 01.04.2019 суд заслухав пояснення представника відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення Державної фіскальної служби України в якості відповідача, залучив Державну фіскальну службу України до участі у справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, зобов'язав позивача та відповідача надіслати третій особі всі процесуальні документи, що були подані сторонами під час розгляду даної справи, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в судовому засіданні до 22.04.2019.
22.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява позивача в якій він просив провести судове засідання 22.04.2019 за його відсутності.
22.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про приєднання доказів направлення документів третій особі. Крім того, позивачем подано відповідь на відзив.
22.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів направлення документів третій особі.
В судовому засіданні 22.04.2019 суд заслухав пояснення представника відповідача, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до початку судового засідання з розгляду справи по суті, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.05.2019.
В судовому засіданні 14.05.2019 суд заслухав пояснення представника відповідача, він проти позову заперечив, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Позові вимоги обґрунтовані наступним:
- 06.09.2013 між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 2-56/1;
- 31.12.2015 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно яких вартість робіт склала 9978876,00 грн, в тому числі ПДВ 1663146,00 грн;
- Позивач зазначає, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що він звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16 позовні вимоги задоволено частково. Відповідач наголошує на тому, що в рамках даної справи судом встановлено протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн. Крім того, відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом перевірено та встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 16053/19 від 10.05.2019).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
06.09.2013 між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 2-56/1, відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник бере на себе зобов'язання за завданням генпідрядника своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги від (Н-21) - Мануйлівка - Дмитрівка, км 0+000 - км 7+100 (об'єкт) відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін. Генпідрядник зобов'язується прийняти закінчений поточним середнім ремонтом об'єкт і сплатити вартість виконаних послуг.
31.12.2015 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно яких вартість робіт склала 9978876,00 грн, в тому числі ПДВ 1663146,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Предметом спору у даній справі є наявність обов'язку у відповідача відшкодувати позивачу збитки у розмірі 1663146,00 грн, заподіяні внаслідок порушення вимог щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати позивачем можливості отримати податковий кредит.
Як визначено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наданих послуг), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як визначено п.201.4 Податкового кодексу України платники у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Відповідно до п. 201.10. Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
В силу п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Як встановлено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Як визначено відповідною нормою, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідною нормою визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді; такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця; таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Вищевказаною нормою передбачено, що протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі з листом № 01-24/296 від 15.06.2016, в якому повідомив про отримання у грудні 2015 року від відповідача послуг загальною вартістю 9978876,00 грн та додав заяву про допущення продавцем товарів/послуг посилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8). Водночас, доказів направлення вказаного листа суду не надано.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що ним дійсно не зареєстровано відповідну податкову накладну, він звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16 позовні вимоги задоволено частково. Відповідач наголошує на тому, що в рамках даної справи судом встановлено протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн. Крім того, відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Суд, дослідивши подані сторонами докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як визначено ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов'язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Із змісту відповідних норм вбачається, що для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено право покупця/продавця товарів/послуг додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на продавця/покупця у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.
Права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
Беззаперечно, необхідним для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, і такий факт повинен бути підтверджений належним та допустимим доказом, яким в цьому випадку може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, Верховний Суд наголосив на необхідності доведення факту вини контрагента у подібних спорах, яка була б підтверджена належним та допустимим доказом (акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки).
Водночас, позивачем таких доказів не надано. Крім того, позивачем не надано і доказів надсилання листа № 01-24/296 від 15.06.2016 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі.
Серед іншого, суд зазначає, що з Постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16 вбачається, що мала місце бездіяльність з боку Державної фіскальної служби України, яка полягає у неврахуванні в СЕА, незабезпеченні автоматичного збільшення та незбільшенні позивачу в СЕА реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, у розмірі 3191144,00 грн., яка була відображена позивачем у рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка є неправомірною та такою що суперечить нормам чинного законодавства, а також загальним принципам оподаткування. Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України позивач, яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції закону № 643), опинився в нерівному (гіршому) становищі порівняно з іншими платниками податку за наявності аналогічних умов. Отже, з наведеного вбачається, що мало місце тривале порушення прав відповідача з боку Державної фіскальної служби України, що призвело до неможливості реєстрації останнім податкових декларацій, зокрема, і в спірних правовідносинах, оскільки вказане порушення було усунуте лише внаслідок прийняття 19.08.2016 постанови Київським окружним адміністративним судом.
Виходячи з наведеного враховуючи, що позивачем не доведено факту звернення до податкових органів зі скаргою щодо неправомірних дій відповідача, вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, факт порушень прав відповідача з боку Державної фіскальної служби України підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16, суд вважає недоведеним факт винних дій відповідача, що мали своїм наслідком збитки позивача, а відтак вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, то вона не розглядається судом, позаяк суд відмовляє в позові по суті.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене та підписане 24.05.2019.
Суддя А.Ф. Черногуз