вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2756/18
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Марценюк О.М.
розглянувши справу № 911/2756/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммерс», м. Ірпінь,
смт. Гостомель
про стягнення 193 878,45 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Сорока Л.М. - адвокат, довіреність від 28.01.2019
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммерс» (надалі - відповідач) про стягнення 193 878,45 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати наданих позивачем юридичних послуг відповідно до Договору № 08 щодо надання юридичних послуг від 01.08.2016 за період липень-жовтень 2018 року, які підтверджуються актами виконання робіт (надання послуг) за липень-жовтень 2018 року, які направлені позивачем відповідачу, та не підписані з боку відповідача.
Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Реммерс» про стягнення 193 878,45 грн. залишено без руху та надано судом строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.12.2018 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Реммерс» про стягнення 193 878,45 грн. залишено без руху та надано судом строк на усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2019 відкрито провадження у справі № 911/2756/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 13.02.2019 о 10 год. 40 хв.
Через канцелярію суду (вх. № 2314/19 від 04.02.2019) відповідач надав відзив на позовну заву, в якому проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, а саме, що ТОВ «Реммерс» будь-яких юридичних послуг у позивача не замовляв, доручень щодо надання юридичних послуг позивачу не направляв, позивач будь-яких послуг відповідачу не надавав. У актах виконаних робіт за липень-жовтень 2018 року, які нібито направлені відповідачу (доказів отримання відповідачем не надано), також не міститься опису які саме юридичні послуги були надані позивачем відповідачу. Відповідач вважає, що акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2018-26.11.2018 підписаний між позивачем та відповідачем не є документом, що підтверджує здійснення господарської операції між сторонами.
В судовому засіданні 13.02.2019 відповідачем надано клопотання вих. № 32/2019-1 від 11.02.2019 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підписи яких на заявах засвідчені нотаріально.
Ухвалою суду від 13.02.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 04.03.2019 об 11 год. 30 хв.
Через канцелярію суду (вх. № 3518/19 від 20.02.2019) позивач надав заяву від 19.02.2019 про зміну підстав позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та відповідь від 19.02.2019 на відзив відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Так, у заяві про зміну підстав позову позивач зазначає, що на даний час Договір щодо надання юридичних послуг № 08 від 01.08.2016, укладений між сторонами, не розірваний. Послуги за період липень-жовтень 2018 не надані позивачем в зв'язку з тим, що відповідач відмовився від прийняття та замовлення послуг за Договором щодо надання юридичних послуг № 08 від 01.08.2016. Відповідно до ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 193 878,45 грн. заборгованості за липень-жовтень 2018 року.
Суд приймає заяву позивача про зміну підстав позову та розглядає позовні вимоги з врахуванням вказаної заяви.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що не погоджується із показами свідків, викладеними у їх заявах свідків, в частині їх свідчень щодо повноважень ОСОБА_9 як фінансового директора ТОВ «Реммерс», та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою суду 04.03.2019 відкладено підготовче засідання на 20.03.2019 об 11 год. 20 хв., зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву з врахуванням заяви позивача про зміну підстав позову.
Через канцелярію суду (вх. № 5188/19 від 15.03.2019) відповідач надав відзив вих. № 33/2019 від 14.03.2019 на позов з врахуванням зави позивача про зміну підстав позову, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, а саме, що відповідно до ст. 901 ЦК України послуги надаються за завданням замовника. Відповідач не замовляв у позивача юридичні послуги у період липень-жовтень 2018 року, а оплаті підлягають тільки юридичні послуги, що були надані виконавцем клієнту за його завданням або дорученням. Положення Договору та чинного законодавства України не покладають на клієнта обов'язку оплачувати юридичні послуги незалежно від факту їх надання або ненадання. Позивачем послуги за період липень-жовтень 2018 року не надавались, що підтверджується заявою позивача по зміну підстав позову. Жінка позивача ОСОБА_9 працювала на посаді головного бухгалтера, а потім на посаді фінансового директора ТОВ «Реммерс» (відповідач) та мала право другого підпису платіжних доручень та фінансової звітності до 12.07.2019, про що зазначено у відповіді позивача на відзив відповідача.
Ухвалою суду від 20.03.2019 відкладено підготовче засідання на 08.04.2019 о 12 год. 10 хв.
Через канцелярію суду (вх. № 6661/19 від 03.04.2019) позивач надав клопотання від 03.04.2019 про приєднання до матеріалів справи відповіді на відзив відповідача та оригіналу Договору № 08 щодо надання юридичних послуг від 01.08.2016.
Ухвалою суду від 08.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.04.2019 об 11 год. 00 хв.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
01 серпня 2016 року між ТОВ «Реммерс» («клієнт», надалі - відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («виконавець», надалі - позивач) укладено Договір щодо надання юридичних послуг № 08, згідно з яким відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору позивач приймає на себе зобов'язання з надання наступних юридичних послуг: 2.1.1 перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів відповідача, при необхідності візує їх, надає допомогу відповідачу при підготовці та правильному оформлені вказаних документів; 2.1.2 приймає участь в підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються відповідачем з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов'язання; 2.1.3 приймає участь в розгляді питань щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, що обліковується на балансі відповідача, здійснює спільно з іншими підрозділами заходи по ліквідації цієї заборгованості; 2.1.4 представляє у встановленому порядку інтереси відповідача в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів; 2.1.5 узагальнює та аналізує: практику розгляду судових та інших справ; спільно з іншими підрозділами відповідача результати розгляду претензій; практику укладення та виконання господарських договорів; надає відповідачу пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; 2.1.6 надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у відповідача в процесі здійснення господарської діяльності протягом двох робочих днів з моменту отримання запиту; 2.1.7 інформує відповідача щодо змін в законодавстві, організує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами відповідача нормативних актів, які стосуються їх діяльності.
Згідно п. 4.1 Договору юридичні послуги, що надаються позивачем, відповідач оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює 1 500,00 євро, без ПДВ, згідно міжбанківського курсу на останній робочий день місяця.
Оплата за даним Договором здійснюється протягом п'яти днів з дати виставлення рахунку (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору за результатами надання юридичних послуг щомісячно складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. Акт надсилається відповідачу позивачем факсимільним зв'язком або поштою.
Акт виконаних робіт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання відповідачем, останній не надав позивачу письмові аргументовані заперечення на акт.
Згідно п. 7.1 Договору даний Договір укладений на строк до 31 грудня 2016 року та набирає чинності з моменту його підписання.
Відповідно до п. 7.3 Договору після закінчення строку дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновлений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за два місяці.
05.09.2018 позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату юридичних послуг, а саме рахунок № 255 від 31.07.2018 на суму 47 360,55 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за липень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016» та рахунок № 257 від 31.08.2018 на суму 49 232,55 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за серпень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016», що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою підприємства зв'язку та фіскальним чеком.
02.11.2018 позивач повторно направив на адресу відповідача рахунки на оплату юридичних послуг, а саме рахунок № 255 від 31.07.2018 на суму 47 360,55 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за липень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016», рахунок № 257 від 31.08.2018 на суму 49 232,55 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за серпень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016», та направив рахунок № 260 від 30.09.2018 на суму 49 465,50 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за вересень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016» та рахунок № 263 від 31.10.2018 на суму 47 819,85 грн. найменування послуги «оплата за юридичні послуги за жовтень 2018 року на підставі Договору № 08 від 07.08.2016», що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою підприємства зв'язку та фіскальним чеком.
Згідно з відповідними рахунками загальна вартість юридичних послуг становить 193 878,45 грн.
У всіх рахунках позивачем зазначено Договір № 08 від 07.08.2016, хоча договір, оригінал якого додано до матеріалів справи, укладений 01.08.2016. Доказів наявності між позивачем та відповідачем Договору щодо надання юридичних послуг від 07.08.2016 не надано, тому суд розглядає позовні вимоги, які виникли на підставі саме Доовору № 08 щодо надання юридичних послуг від 01.08.2016.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
В силу вимог ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, послуги надаються за завданням замовника, послуги мають споживатися в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, оплаті замовником підлягає лише надана послуга.
Так, відповідно до п.п. 2.1.6 Договору позивач надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у відповідача в процесі здійснення господарської діяльності протягом двох робочих днів з моменту отримання запиту.
Також, відповідно до п. 2.3 Договору позивач при виконанні доручень відповідача та умов Договору зобов'язаний реалізовувати права та обов'язки за Договором керуючись виключно інтересами відповідача та діяти з таким розрахунком щоб максимально знизити вірогідність притягнення відповідача, працівників та посадових осіб відповідача у майбутньому до будь-яких видів відповідальності.
Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач оплачує позивачу юридичні послуги, що надаються позивачем.
Відповідач зазначає, що в період липень-жовтень 2018 року будь-яких послуг не замовляв у позивача, доручень щодо надання юридичних послуг до позивача не направляв, будь-яких осіб на замовлення та отримання послуг не уповноважував та не призначав, а тому позивач будь-яких послуг відповідачу не надавав.
Зазначене також підтверджується свідченнями свідків, викладеними у їх заявах, підписи на яких нотаріально засвідчені.
Так, до матеріалів справи додано заяву свідка ОСОБА_4 , який працює у відповідача на посаді провідного консультанта відділу з питань захисту і покриття деревини, який зазначив, що в період з 2016 по 2019 роки загальна кількість працюючих у відповідача складала 10 осіб. Єдиним учасником ТОВ «Реммерс» є Реммерс Группе АГ (Федеративна Республіка Німеччина). Керівниками були також громадяни Німеччини. Свідок зазначає, що в період з серпня 2016 року по жовтень 2018 року йому не було відомо, що позивач надає для відповідача юридичні послуги, свідок особисто до позивача за юридичними послугами не звертався. Свідок бачив позивача біля офісу відповідача, коли той заїжджав за своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 , яка була фінансовим директором ТОВ «Реммерс» та фактично в період часу серпень 2016 року - 12 липня 2018 року самостійно здійснювала платежі та відповідала за ведення бухгалтерського обліку в ТОВ «Реммерс», оскільки директором був громадянин Німеччини, який більшу частину часу знаходився в Німеччині.
До матеріалів справи додано заяву свідка ОСОБА_5 (громадянин Німеччини), з 09.10.2018 по теперішній час директор ТОВ «Реммерс», який зазначив, що ніколи не звертався до позивача за наданням будь-яких юридичних послуг, жодних наказів, розпоряджень, доручень або довіреностей щодо замовлення або отримання у позивача юридичних послуг працівникам ТОВ «Реммерс» не надавав.
До матеріалів справи додано заяву свідка ОСОБА_6 , яка з серпня 2017 року працює в ТОВ «Реммерс» на посаді провідного менеджера з питань загальнобудівельної хімії, яка зазначила, що в період з серпня 2017 року по 31.10.2018 вона за юридичними послугами ніколи не зверталась, не чула щоб хтось з її колег або співробітників звертався за наданням юридичних послуг.
До матеріалів справи додано заяву свідка ОСОБА_7 , який з 12.07.2018 по 08.10.2018 займав посаду директора ТОВ «Реммерс», який зазначив, що він до позивача за наданням будь-яких юридичних послуг ніколи не звертався, з позивачем не знайомий, наказів, розпоряджень, доручень або довіреностей щодо замовлення або отримання у позивача юридичних послуг працівникам ТОВ «Реммерс» не надавав, у період, коли свідок був директором ТОВ «Реммерс» позивач жодних юридичних послуг не надавав.
До матеріалів справи додану заяву свідка ОСОБА_8 , який з травня 2014 року працює в ТОВ «Реммерс» на посаді перекладача-маркетолога, який зазначив, що в період з 2016 по 2019 роки загальна кількість працюючих у відповідача складала 10 осіб. Єдиним учасником ТОВ «Реммерс» є Реммерс Группе АГ (Федеративна Республіка Німеччина). Керівниками були також громадяни Німеччини. Свідок зазначає, що в період з серпня 2016 року по жовтень 2018 року йому не було відомо, що позивач надає для відповідача юридичні послуги, свідок особисто до позивача за юридичними послугами не звертався.
У своїй відповіді від 19.02.2019 на відзив, яку надано до суду через канцелярію 20.02.2019, позивач зазначив, що з 07.07.2015 по 27.04.2016 він працював директором ТОВ «Реммерс», та підтвердив, що ОСОБА_9 працювала в ТОВ «Реммерс» на посаді головного бухгалтера з 05.05.2014, саме ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора, призначив ОСОБА_9 на посаду фінансового директора, з вересня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9
У відповіді від 03.04.2019 на відзив позивач зазначив, що протягом майже двох років з 07.08.2016 до призначення 13.07.2018 директором ТОВ «Реммерс» ОСОБА_7 послуги надавались відповідачу та оплачувались відвідачем в повному обсязі без зауважень.
20 лютого 2019 року позивач надав заяву про зміну підстав позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, яка прийнята судом до розгляду.
Так, у вказаній заяві позивач зазначає, що юридичні послуги за період липень-жовтень 2018 року не надані в зв'язку з тим, що відповідач відмовився від прийняття та замовлення послуг за Договором щодо надання юридичних послуг № 08 від 01.08.2016 (хоча при поданні позову позивач зазначав про надання ним у спірний період юридичних послуг та направлення відповідачу для підписання актів виконаних робіт (наданих послуг)).
Позивач з посиланням на ч. 2 ст. 903 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за липень-жовтень 2018 року, оскільки позивач вважає, що не міг виконати договір щодо надання юридичних послуг з підстав, які виникли з вини замовника (замовник не замовляв послуги), тому відповідач зобов'язаний виплатити виконавцеві (позивачу) плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 903 ЦК України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд вважає, що належними та допустимими доказами не доведено вину відповідача і у зв'язку із цим неможливість позивача виконати Договір. Умовами Договору не передбачено обов'язок відповідача замовляти юридичні послуги на постійній основі, послуги мають споживатися в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Умовами Договору передбачено оплату юридичних послуг, що надаються, які надано, а згідно із заявою про зміну підстав позову позивач підтвердив, що послуги у період липень-жовтень 2018 року ним надані не були.
Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що у період з липня по жовтень 2018 року Договір про надання юридичних послуг не був припиненим. Проте суд вважає, що наявність між сторонами договірних відносин не доводить обставин замовлення (необхідності замовлення) послуг, передбачених умовами такого договору, їх обсягу та вартості.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2018-26.11.2018 в якому зазначено, що станом на 26.11.2018 заборгованість відповідача на користь позивача становить 193 878,45 грн. Зі сторони відповідача вказаний акт звірки підписаний бухгалтером ОСОБА_11 , підпис якої засвідчений печаткою.
У ст. 1 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З цього приводу суд зазначає, що акт звірки не містить посилання на Договір, а також акт звірки розрахунків не вважається документом, що підтверджує здійснення господарської діяльності між сторонами, у зв'язку із цим останній не може бути допустимим та належним доказом, який підтверджує заборгованість.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином належних і допустимих доказів позивач до суду не надав.
За таких обставин позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є недоведеними та необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммерс» про стягнення 193 878,45 грн. відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 24.05.2019.
Суддя О.О. Христенко