ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2019Справа № 910/607/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»
2. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної
адміністрації
про визнання недійсними установчих документів, рішення загальних зборів учасників товариства, визнання протиправною реєстраційної дії та скасування реєстраційної дії
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: ОСОБА_4;
від відповідача 2: ОСОБА_5;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: Сергієнко І.І.
17.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
- визнання недійсними рішення, прийняті Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року за ПРОТОКОЛОМ 10/10-1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та згідно якого 01 листопада 2017 року було внесено до ЄДР зміни про склад учасників Товариства державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050018023515;
- визнання недійсною нової редакції Статуту, затвердженого Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та зареєстрованого 01 листопада 2017 року державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050018023515;
- визнання протиправною реєстраційну дію, вчинену 01 листопада 2017 року, державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, а саме реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК» код за ЄДР 21505566 за № 10691050018023515;
- скасування реєстраційної дії, вчинену 01 листопада 2017 року державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, а саме реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК» код за ЄДР 21505566) за № 10691050018023515.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що 10.10.2017 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», прийняті рішення на яких були оформлені Протоколом 10/10-1 від 10.10.2017.
Однак, як зазначає позивач, оскільки питанням 2 порядку денного зборів учасників товариства було зміна складу учасників товариства, а питанням 3 порядку денного - затвердження та підписання Статуту товариства в новій редакції, з урахуванням норм ст. 98 Цивільного кодексу України такі рішення повинні прийматися більшістю не менш як у 3/4 голосів. Оскільки позивач, який володіє 30% статутного капіталу товариства, не приймав участі у позачергових загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» 10.10.2017, за твердженням позивача, позачергові загальні збори учасників товариства не були повноважними приймати вказані рішення.
Також, позивач вказав на те, що було порушено його переважне право на купівлю частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак». Так, як зазначив позивач, 10.10.2017 між відповідачем 2 (учасник товариства, який володіє 70% статутного капіталу товариства) та відповідачем 1 було укладено Договір дарування частки в статутному капіталі, відповідно до умов якого відповідач 2 подарував відповідачу 1 частину своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» вартістю 9 537 000,00 грн.
Позивач зазначив, що його не повідомлялось про намір відчужити частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», що свідчить про порушення переважного права позивача на її придбання, яке закріплене у п. 5.1 Статуту товариства.
Крім того, позивач вказав на те, що його не було повідомлено про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», які були проведені 10.10.2017.
25.01.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі № 910/607/19 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі № 910/607/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 відкрито провадження у справі №910/607/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2019; залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» та третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
13.03.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд розглянути позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати недійсними рішення, прийняті Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року за ПРОТОКОЛОМ 10/10-1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та згідно якого 01 листопада 2017 року було внесено до ЄДР зміни про склад учасників Товариства державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050022023519;
- визнати недійсною нову редакцію Статуту, затвердженого Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та зареєстрованого 01 листопада 2017 року державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050022023519;
- визнання протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 01 листопада 2017 року, державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, а саме реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК» код за ЄДР 21505566 за № 10691050022023519.
15.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вказав на те, що відповідачем у таких категоріях спору має бути сама юридична особа, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», а не фізичні особи - учасники товариства. Крім того, відповідач 1 зазначив, що рішення суду, яким було визнано позивача 100% володільцем частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» є скасованим.
Також, відповідач 1 зауважив, що позивача було належним чином повідомлено про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак». При цьому, переважне право позивача на придбання частки у статутному капіталі товариства не було порушене, оскільки відчуження такої частки відбувалось не шляхом її продажу, а шляхом дарування.
У підготовчому засіданні 18.03.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2019.
20.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач доповнив позов новою вимогою та просить суд визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК» від 10 жовтня 2017 року та Додаткової угоди № 1 від 10.10.2017 року, згідно з яким ОСОБА_3 безоплатно відчужила на користь ОСОБА_2 частку в розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», номінальна вартість якої становить 9 537 000,00 грн.
20.03.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звернув увагу, що у повідомленні про скликання позачергових загальних зборів вказано на їх проведення 13.10.2017, тоді як фактично позачергові загальні збори відбулись 10.10.2017. Про проведення позачергових загальних зборів 10.10.2017 позивача повідомлено не було, що є порушенням його прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак».
03.04.2019 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення щодо позову, які суд долучив до матеріалів справи.
08.04.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач 2, серед іншого, вказав на те, що про проведення позачергових загальних зборів саме 10.10.2017 позивача було повідомлено належним чином.
08.04.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
08.04.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшла заява про залишення позову без розгляду.
У підготовчому засіданні 10.04.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.04.2019.
У підготовчому засіданні 22.04.2019 позивачем подано письмові пояснення по справі, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 22.04.2019 судом розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог (подана до суду 13.03.2019), яка за своїм змістом є заявою про виправлення описок, та вирішив прийняти її до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 22.04.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог, поданої до суду 20.03.2019 так як, по суті, позивачем подано заяву, направлену на одночасну зміну предмета і підстав позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/607/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.05.2019.
Представники відповідачів у судовому засіданні 21.05.2019 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.
Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 21.05.2019 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
Представник позивача у судове засідання 21.05.2019 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.04.2019 та розпискою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 22.04.2019. Будь-яких заяв, клопотань суду не подав.
Представник третьої особи 1 у судове засідання 21.05.2019 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103046074290.
У судовому засіданні 21.05.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши усні пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2016 у справі №755/20883/15-ц, в тому числі, визнано право власності ОСОБА_1 на 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак».
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №755/20883/15-ц рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2016 - скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №755/20883/15-ц залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 у справі №755/20883/15-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2016 скасовано, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2016 залишено в силі. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року, якою залишено без змін рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, скасовано.
Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 у справі №755/20883/15-ц скасовано; рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року у справі №755/20883/15-ц залишено в силі.
Постановою Верховного Суду від 19.09.2018 рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №755/20883/15-ц залишено без змін.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 10.10.2017) Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» є юридичною особою, ідентифікаційний код: 21505566, розмір статутного капіталу - 18700000,00 грн., дата закінчення формування статутного капіталу - 05.06.2009; учасники товариства - ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду - 5610000,00 грн.) та ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду - 13090000,00 грн.).
Відповідно до п. 2.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) учасниками товариства є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) учасники товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Згідно з п. 5.2 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) частка учасників товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
Згідно з п. 6.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) для забезпечення діяльності товариства створено статутний (складений) капітал у розмірі 18 700 000, 00 грн. Частки в статутному капіталі розподіляються наступним чином: ОСОБА_3 - 13 090 000 , 00 грн., що становить 70% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 - 5 610 000, 00 грн., що становить 30% статутного капіталу товариства.
Судом встановлено, що 10.10.2017 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено Договір дарування частки в статутному капіталі, відповідно до умов якого дарувальник безоплатно передає у власність обдаровуваному частину своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»; розмір частки, що належить дарувальнику на підставі установчих документів товариства, а саме Статуту товариства, підтверджується інформацією, що міститься в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, становить 70% статутного капіталу товариства, номінальна вартість частки становить 13 090 000, 00 грн. (в редакції Додаткової угоди №1 від 10.10.2017).
Відповідно до п. 1.3 Договору дарування від 10.10.2017 в редакції Додаткової угоди №1 від 10.10.2017 розмір частини частки, що безоплатно передається у власність обдаровуваному, становить 51% статутного капіталу товариства, номінальна вартість частини частки становить 9 537 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору дарування від 10.10.2017 в редакції Додаткової угоди №1 від 10.10.2017 підписанням цього договору сторони підтверджують факт передачі предмету дарування дарувальником і його прийняття обдаровуваним.
Згідно з п. 4.2 Договору дарування від 10.10.2017 в редакції Додаткової угоди №1 від 10.10.2017 право власності переходить на обдаровуваного з моменту державної реєстрації.
Судом встановлено, що 10.10.2017 відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом 10/10-1 від 10.10.2017.
Згідно з п. 8.2 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) загальні збори учасників є вищим органом управління товариства; учасники мають кількість голосів, пропорційну до обсягу їх частки у статутному (складеному) капіталі товариства.
Згідно з п. 8.2.8.2 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) до виключної компетенції загальних зборів учасників належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.
Згідно з п. 8.2.9 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) з питання, зазначеного у п. 8.2.8.2 , рішення вважається прийняттям, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш ніж 50% загальної кількості голосів учасників товариства.
Відповідно до п. 8.2.11 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють більше ніж 50% голосів.
Згідно з п. 8.2.16 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (в редакції станом на 10.10.2017) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються за допомогою поштового відправлення або безпосередньо під розписку про повідомлення із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
У Протоколі №10/10-1 від 10.10.2017 зазначено, що присутніми на позачергових загальних зборах є учасники, що володіють 70% голосів, - ОСОБА_3 , з огляду на що збори вважаються повноваженими приймати рішення з будь-яких питань порядку денного.
На порядок денний були винесені на розгляд наступні питання: 1) про обрання Голови та секретаря позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»; 2) про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»; 3) про розгляд, затвердження та підписання Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» в новій редакції; 4) про призначення уповноважених осіб з питань реєстрації та внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» в органах державної влади.
По другому питанню (про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак») було вирішено затвердити новий склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак»: ОСОБА_2 - 9 537 000, 00 грн., що становить 51% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 - 5 610 000, 00 грн., що становить 30% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3 - 3 553 000, 00 грн., що становить 19% статутного капіталу товариства (оскільки ОСОБА_3 відступила належну їй частку в статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_2 у розмірі 9 537 000, 00 грн., що складає 51% від загального розміру статутного капіталу товариства).
По третьому питанню (про розгляд, затвердження та підписання Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» в новій редакції) було вирішено затвердити та підписати у новій редакції Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (у зв'язку зі змінами щодо учасників товариства).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що оскільки питанням 2 порядку денного зборів учасників товариства було зміна складу учасників товариства, а питанням 3 порядку денного - затвердження та підписання Статуту товариства в новій редакції, з урахуванням норм ст. 98 Цивільного кодексу України такі рішення повинні прийматися більшістю не менш як у 3/4 голосів. Оскільки позивач, який володіє 30% статутного капіталу товариства, не приймав участі у позачергових загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» 10.10.2017, за твердженням позивача, позачергові загальні збори учасників товариства не були повноважними приймати вказані рішення.
Також, позивач вказав на те, що було порушено його переважне право на купівля частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак». Так, як зазначив позивач, 10.10.2017 між відповідачем 2 (учасник товариства, який володіє 70% статутного капіталу товариства) та відповідачем 1 було укладено Договір дарування частки в статутному капіталі, відповідно до умов якого відповідач 2 подарував відповідачу 1 частину своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» вартістю 9 537 000, 00 грн.
Позивач зазначив, що його не повідомлялось про намір відчужити частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», що свідчить про порушення переважного права позивача на її придбання, яке закріплене у п. 5.1 Статуту товариства.
Крім того, позивач вказав на те, що його не було повідомлено про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», які були проведені 10.10.2017.
За таких обставин, позивач просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): 1) визнати недійсними рішення, прийняті Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року за ПРОТОКОЛОМ 10/10-1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та згідно якого 01 листопада 2017 року було внесено до ЄДР зміни про склад учасників Товариства державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050022023519;
2) визнати недійсною нову редакцію Статуту, затвердженого Позачерговими загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК», код за ЄДР 21505566, від 10 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою О.П. та зареєстрованого 01 листопада 2017 року державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва за № 10691050022023519;
3) визнання протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 01 листопада 2017 року, державним реєстратором Гноць Олександром Юрійовичем, відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, а саме реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК» код за ЄДР 21505566 за № 10691050022023519.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь в товаристві, у встановленому законом порядку. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю згідно ч. 1 ст. 58 згаданого Закону є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України).
Кожна особа на підставі ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи може бути виявлено, що позов пред'явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що позивач чи відповідач не є правозобов'язаними суб'єктами матеріальних правовідносин.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.
Крім того, відповідачем у справі про визнання недійсним статуту, його частини або змін до нього є господарське товариство, а не його учасники.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4.
Таким чином, відповідачем у даній справі (з огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову) повинно бути саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», а не його учасники ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право суду за власною ініціативою здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Водночас, як вбачається зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива виключно за клопотанням позивача.
У ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд зазначає, що позивачем не було заявлено клопотання про заміну первісних відповідачів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак».
При цьому, 15.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вказав на те, що відповідачем у таких категоріях спору має бути сама юридична особа, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», а не фізичні особи - учасники товариства.
Тобто, позивач був обізнаний про те, що ним було визначено відповідачами осіб, які, по суті, не повинні відповідати за пред'явленим позовом.
Більш того, у підготовчому засіданні 10.04.2019 піднімалось питання щодо належного відповідача у даній справі.
Так, враховуючи подану відповідачем 2 заяву про залишення позову без розгляду, де відповідач 2 серед іншого вказав на те, що позивач неправильно визначив відповідачів у даній справі, суд запитав у представника позивача, чи правильно суд розуміє, що при таких заявлених позивачем позовних вимогах (визнання недійсним рішення загальних зборів та установчих документів) на думку позивача, юридична особа (Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак») повинна бути саме третьою особою у справі.
На вказане запитання суду, представник позивача надав стверджувальну відповідь (тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» повинно бути третьою особою у справі, а не відповідачем).
Вказані обставини зафіксовані у диску технічного запису судового засідання від 10.04.2019.
Суд зазначає, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Водночас за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №902/672/16 (щодо відмови у позові до неналежного відповідача).
Враховуючи викладені обставини, оскільки позов заявлено до неналежних відповідачів та позивачем не заявлялось клопотання про їх заміну на належного відповідача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», суд дійшов висновку про відмову у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів, рішення загальних зборів учасників товариства, визнання протиправною реєстраційної дії та скасування реєстраційної дії.
При цьому, з огляду на те що позов подано до неналежних відповідачів, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову, судом не досліджуються викладені позивачем у позовній заяві обставини, які, як зазначає позивач, є підставами для задоволення позову (визнання недійсними установчих документів, рішення загальних зборів учасників товариства, визнання протиправною реєстраційної дії та скасування реєстраційної дії), так як навіть у випадку встановлення судом обставин, які є підставами для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, відсутні підстави задовольняти позов з огляду на те, що такі позовні вимоги заявлені до неналежних відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. 129, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів, рішення загальних зборів учасників товариства, визнання протиправною реєстраційної дії та скасування реєстраційної дії.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 24.05.2019 року.
Суддя М.Є. Літвінова