ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.05.2019Справа № 910/11061/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України
до Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України
про визнання протиправним та скасування наказу
Представники:
від позивача: Аветян А.Г.;
від відповідача: Курилич М.Я., Кучарук Н.С.;
від третьої особи: Мовіле О.С ., Маковецька - Саєнко І.М. ;
вільні слухачі: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .
Первинна профспілкова організація Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України про визнання протиправним та скасування наказу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України № 99 від 18.05.2018 "Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2018 Національна дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ" МОЗ України прийняла наказ № 99 "Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису", відповідно до якого вводиться в дію організаційна структура та штатний розпис в новій редакції, якими, зокрема передбачено ліквідацію Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку як єдиного структурного підрозділу лікарні з одночасною реорганізацію структурних одиниць. Проте, як зазначає позивач, вказаний наказ виданий відповідачем із виходом за межі його господарської компетенції, встановленої законодавством та Статутом лікарні, із порушенням порядку вирішення питання щодо зміни штатного розпису та організаційної структури Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України. Крім того, позивач зазначає, що реорганізація була проведена відповідачем без участі позивача, що є порушенням прав трудового колективу на управління відповідачем, умов укладеного Колективного договору, норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та положень Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 відмовлено Первинній профспілковій організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України у прийнятті позовної заяви.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/11061/18 скасовано. Матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
25.10.2018 матеріали справи № 910/11061/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 позовну заяву Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України залишено без руху. Встановлено Первинній профспілковій організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду оригінал позовної заяви б/н від 20.08.2018 з додатками.
05.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.12.2018.
28.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зазначає, що Міністерством охорони здоров'я України 24.04.2018 затверджено організаційну структуру відповідача в новій редакції та 17.05.2018 затверджено штатний розпис на 2018 рік в новій редакції, відповідно до якого штатна чисельність становить 2 677 штатних одиниць, що у порівнянні із штатним розписом на 01.12.2017 залишилась незмінною. Тож відповідачем з метою вжиття необхідних заходів, пов'язаних із введенням в дію затвердженої організаційної структури та штатного розпису на 2018 рік в новій редакції видано наказ № 99 від 18.05.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України. Зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України у строк до 09.01.2019 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/11061/18 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 10.01.2019.
12.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач не провів з позивачем жодних консультацій щодо вчинення заходів з метою запобігання звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму, внаслідок чого позивач був позбавлений права внести відповідачу свої пропозиції, які є обов'язковими до розгляду.
09.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства охорони здоров'я України надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що затвердження Міністерством охорони здоров'я України структури та штатного розпису Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України є виключно взаємовідносини уповноваженого органу управління з підпорядкованим йому закладом. Крім того, третя особа зазначає, що контроль за виконанням відповідачем умов колективного договору може здійснювати лише Первинна профспілкова організація Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України з якою укладений колективний договір на 2016-2018 роки та яка наділена правом направляти подання про усунення порушень умов колективного договору, проте матеріали справи не містять доказів отримання позивачем від Первинної профспілкової організації Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України подання щодо порушення умов колективного договору.
09.01.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення до відповіді на відзив, в яких позивач зазначає, що всі лікарні як до введення в дію нової організаційної структури та штатного розпису так і після здійснюють медичну практику відповідно до своєї кваліфікації, але вже без повноважень щодо прийняття управлінських рішень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11061/18 призначено на 07.02.2019.
У судовому засіданні 07.02.2019 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 07.03.2019.
07.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання, в якому просить суд витребувати у Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України належним чином підписаний колективний договір укладений між адміністрацією та первинною профспілковою організацією НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України на 2016-2018 роки.
У судовому засіданні 07.03.2019 представник позивача просив суд залишити без розгляду клопотання про витребування доказів, оскільки відповідачем долучено до матеріалів справи колективний договір укладений між адміністрацією та первинною профспілковою організацією НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України на 2016-2018 роки.
Також, у судовому засіданні 07.03.2019 оголошено перерву до 04.04.2019
01.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що виключним правом щодо визначення організаційної структури, граничної чисельності працівників, штатного розпису, плану асигнувань загального фонду бюджету лікарні наділений відповідач за погодженням з уповноваженим органом управління.
Судове засідання призначене на 04.04.2019 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.05.2019.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав для огляду у судовому засіданні оригінал статуту Вільної профспілки медичних працівників України та копію для долучення до матеріалів справи.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представники третьої особи також заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 07.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, Господарський суд міста Києва
18.05.2018 року головним лікарем Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України Садов?як І.Д. видано наказ №99 «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису», відповідно до якого у зв'язку із затвердженням МОЗ України організаційної структури та штатного розпису Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України на 2018 рік в новій редакції, з метою вжиття необхідних заходів, пов'язаних із введенням їх в дію, з 20.08.2018 року вводиться в дію організаційна структура, штатна чисельність у кількості 2677,00 штатних одиниць та штатний розпис в новій редакції Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України на 2018 рік, що є додатком до наказу.
Пунктом 4 наказу відділу кадрів, відділу бухгалтерської служби, юридичній службі наказано забезпечити належне дотримання прав та гарантій передбачених чинним законодавством щодо працівників, посади яких скорочуються.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що вказаний наказ виданий відповідачем із виходом за межі його господарської компетенції, встановленої законодавством та Статутом лікарні, із порушенням порядку вирішення питання щодо зміни штатного розпису та організаційної структури Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено приписи ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 245, 247 Кодексу законів про працю, вчинивши дії, спрямовані на звільнення працівників, без участі профспілкової організації (позивача).
Також позивач зазначає, що реорганізація була проведена відповідачем без участі позивача, що є порушенням прав трудового колективу на управління відповідачем, умов укладеного Колективного договору, норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та положень Кодексу законів про працю України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (далі - Положення), Міністерство охорони здоров'я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Підпунктами 14 та 15 пункту 4 Положення передбачено, що МОЗ відповідно до покладених на нього завдань: утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, у тому числі заклади охорони здоров'я, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ; виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління МОЗ.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України є державним закладом, засновником якого є Міністерство охорони здоров'я України.
Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1170 від 07.11.2016 затверджено Статут Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України (далі - Статут).
Згідно п. 1 Статуту, Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України (далі - Лікарня) є державним спеціалізованим клінічним закладом лікувально- профілактичного профілю, який заснований на державній власності і підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України.
Уповноваженим органом управління Лікарнею є Міністерство охорони здоров'я України (далі - Уповноважений орган).
Розділом 4 Статуту передбачено, що Лікарня є юридичною особою публічного права та є бюджетною неприбутковою установою.
Лікарня має самостійний баланс, реєстраційні (розрахунковий, валютний та інші) рахунки в органах Державної казначейської служби України, установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також фірмові бланки зі своїм найменуванням та реквізитами.
Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Лікарні, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 5.9. Статуту, структура, штатний розпис, кошторис та план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), загального фонду бюджету Лікарні затверджується Уповноваженим органом управління за поданням керівника Лікарні.
Пунктом 7.1. Статуту передбачено, що управління Лікарнею здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав Уповноваженого органу управління щодо господарського використання державного майна і участі в управлінні трудового колективу.
Керівництво господарською діяльністю Лікарні здійснює головний лікар (далі - Керівник), який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Уповноваженого органу управління на умовах контракту. Строк найму, права, обов'язку і відповідальність Керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму визначаються контрактом (п. 7.2. Статуту).
Згідно п. 7.4. Статуту, керівник Лікарні самостійно вирішує питання діяльності Лікарні, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу управління.
Відповідно до п. 7.6. Статуту, Керівник Лікарні, зокрема визначає організаційну структуру Лікарні, граничну чисельність працівників, штатний розпис, план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету Лікарні та подає їх на затвердження до Уповноваженого органу управління.
В свою чергу, п. 8.2. Статуту визначено, що Уповноважений орган управління затверджує організаційну структуру Лікарні, граничну чисельність працівників, штатний розпис та план асигнувань (за винятком надання кредитів та бюджету) загального фонду бюджету Лікарні.
Статтею 65 Господарського кодексу України унормовано, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, відповідно до якого кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи (п. 32 Порядку).
Відповідно до п. 45 Інструкції з діловодства у Міністерстві охорони здоров'я України, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 143 від 25.02.2014, документ затверджується Міністром охорони здоров'я України або заступниками Міністра. Нормативні акти (положення, інструкції, правила, порядки тощо) затверджуються наказом МОЗ України. Затвердження певних видів документів здійснюється з проставленням грифа затвердження.
Якщо документ затверджується конкретною посадовою особою, гриф затвердження складається із слова "ЗАТВЕРДЖУЮ", найменування посади, підпису, ініціалів (ініціалу імені) і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.
Гриф затвердження розміщується у правому верхньому кутку першого аркуша документа.
Як вбачається з матеріалів справи, листами від 06.04.2018 року №619 та від 19.04.2018 року №711 головний лікар Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України направив до Міністерства охорони здоров'я України на розгляд та погодження змінену структуру Національної дитячої спеціалізованої лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України на 2018 рік.
02.05.2018 року на адресу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України надійшла погоджена Міністерством охорони здоров'я України 24.04.2018 року структура Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України та штатний розпис Лікарні 17.05.2018.
Тож, після затвердження Міністерством охорони здоров'я України структури та штатного розпису Лікарні, НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України було видано наказ № 99 від 18.05.2018 «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису».
Суд зазначає, що у даному випадку Статутом відповідача прямо передбачено повноваження Керівника Лікарні на визначення організаційної структури Лікарні, граничної чисельності працівників та штатного розпису.
При цьому, суд вважає безпідставним твердження позивача про те що організаційна структура та штатний розпис НДСЛ «ОХМАТДИТ» має бути затверджена виключно наказом МОЗ України, оскільки це не передбачено в жодному нормативно-правовому акті, як і не передбачена форма затвердження організаційної структури та штатного розпису Уповноваженим органом управління.
Таким чином, суд зазначає, що наказ № 99 від 18.05.2018 «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису» виданий головним Лікарем НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України в межах повноважень наданих Статутом на вчинення відповідних дій, організаційна структура Лікарні, гранична чисельність працівників та штатний розпис визначено відповідачем за погодженням з Уповноваженого органу управління.
Суд також вважає безпідставним посилання позивача на те що у даному випадку відбулась реорганізація НДСЛ «ОХМАТДИТ», з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Отже, в процесі реорганізації відбувається припинення юридичної особи із правонаступництвом, тобто з переходом прав та обов'язків однієї юридичної особи до іншої.
Позивач у позовній заяві стверджує, що реорганізація була проведена відповідачем без участі позивача, що є порушенням прав трудового колективу, проте суд зазначає, що Міністерством охорони здоров'я України, як органом управління НДСЛ «ОХМАТДИТ» не приймалось жодних рішень про реорганізацію Лікарні, в оскаржуваному наказі немає жодних посилань на реорганізацію чи ліквідацію Лікарні.
У даному випадку оскаржуваним наказом лише введена в дію з 20.08.2018 року організаційна структура, штатна чисельність у кількості 2677,00 штатних одиниць та штатний розпис в новій редакції Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров'я України на 2018 рік, жодних посилань на ліквідацію чи реорганізацію вказаний наказ не містить.
Крім того, суд відхиляє твердження позивача про те, що зміна штатного розпису Лікарні і структури Лікарні, а також звільнення працівників відбувалось без участі первинної профспілкової організації позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу законів про працю України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.
Згідно ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Профспілки, їх організації та об'єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
З наведених вище норм законодавства України вбачається, що представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та первинною профспілковою організацією НДСЛ «ОХМАТДИТ» був укладений колективний договір на 2016-2018 роки.
Положеннями ст.15 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.
07.05.2018 року відповідачем отримано лист-повідомлення позивача № 01/18 від 07.05.2018 року щодо створення Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України (державна реєстрація якої проведена 31.05.2018 згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
В свою чергу, 18.05.2018 року листами № 925 та 924 відповідач повідомив позивача та Первинну профспілкову організацією НДСЛ "ОХМАТДИТ" МОЗ УКРАЇНИ з якою укладено Колективний договір про введення в дію організаційної структури та штатного розпису.
21.05.2018 року відповідачем отримано витяг з протоколу засідання Первинної профспілкової організації НДСЛ "ОХМАТДИТ"МОЗ УКРАЇНИ № 5 із рішенням, яким прийнято інформацію про введення в дію організаційної структури та штатного розпису на 2018 рік в новій редакції до відома.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
Тобто, контроль за виконанням відповідачем умов колективного договору може здійснювати лише Первинна профспілкова організація НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, з якою укладений Колективний договір на 2016-2018 роки та яка наділена правом направляти подання про усунення умов колективного договору.
Однак, у матеріалах справи, відсутні докази звернення Первинної профспілкової організації НДСЛ «Охматдит» МОЗ України до відповідача з відповідним поданням щодо порушення умов колективного договору.
Суд зазначає, що позивач не є стороною вказаного колективного договору, що в свою чергу свідчить про відсутність порушених прав позивача винесенням відповідачем оскаржуваного наказу.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.
Однак, станом на дату винесення рішення у даній справі позивачем не надано доказів створення представницького органу між позивачем та Первинною профспілковою організацію НДСЛ "ОХМАТДИТ"МОЗ України.
Таким чином, враховуючи, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, приймаючи до уваги, що позивач не є стороною колективного договору, а у матеріалах справи відсутні звернення фізичних осіб-учасників Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України до позивача про порушення їх прав винесенням оскаржуваного наказу, як підставу для подальшого звернення до суду за захистом порушеного права, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено порушення прав позивача з боку відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Первинної профспілкової організації Вільних профспілок медичних працівників України Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України до Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України про визнання протиправним та скасування наказу задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 17.05.2019
Суддя С. О. Щербаков